Aбонемент

До 115-річчя від дня народження І. П. Багряного (1906 – 1963),

українського письменника, драматурга, публіциста, політичного діяча

«Сміливі завжди мають щастя»

Іван Багряний

Іван Павлович Багряний (справжнє прізвище – Лозов'ягін) народився 2 жовтня 1906 року на Сумщині.

1922 року закінчив Краснопільську школу художньо-керамічного профілю. Працював вчителем малювання в колонії для безпритульних, на шахтах Донбасу.

1925 року видав першу збірку поезій «Чорні силуети: П’ять оповідань».

У 1926 – 1928 роках навчався в Київському художньому інституті. Вступив до літературного об'єднання МАРС. Зблизився з митцями слова: В. Підмогильним, Є. Плужником, Б. Антоненком-Давидовичем, Г. Косинкою, Т. Осьмачкою.

Активно друкувався в журналах «Глобус», «Всесвіт», «Життя й революція», «Червоний шлях». Вийшли друком низка творів Івана Багряного: збірка віршів «До меж заказаних», поеми «Монголія», «Вандея», «Газават», п'єса «Бузок».

1929 року за власний кошт письменник видав віршовану поему «Ave Maria», яка невдозі була заборонена цензурою і вилучена з книготоргівлі. 1930 року побачив світ історичний роман у віршах «Скелька».

16 квітня 1932 року Івана Багряного було ув`язнено на три роки за звинуваченням у контрреволюційній агітації за допомогою літературних творів (роман «Скелька», поеми «Ave Maria», «Тінь», «Вандея», «Гутенберг», соціальна сатира «Батіг»). 1938 року письменника повторно арештували. Проте антирадянська діяльність Багряного не була доведена.

У роки німецько-радянської війни, за гітлерівської окупації, жив у Охтирці. Працював редактором газети «Голос Охтирщини», декоратором у місцевому театрі.    У 1943 – 1944 роках перебував у Галичині в лавах українських повстанців. Брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР) та розробці її програмових документів.

1944 року побачив світ найвідоміший твір Івана Багряного – роман «Тигролови». Книга витримала багато видань та перекладів. Роман публікувався в Канаді, США, Великій Британії, Австралії.

З 1944 року проживав у Німеччині. Жив у таборі для переміщених осіб у м. Новий Ульм, де 1946 року у відповідь на примусову репатріацію біженців з СРСР написав памфлет «Чому я не хочу вертати до СССР?». Перекладений і виданий англійською, французькою, італійською та іншими мовами, твір зробив переворот у ставленні західного світу до долі української та радянської політичної еміграції.     

Перебуваючи в еміграції, Багряний був серед засновників трьох українських організацій: Українська Революційно-демократична партія (УРДП), Об`єднання демократичної української молоді (ОДУМ), Мистецький Український Рух (МУР). Діяльність УРДП привернула увагу до міграційних проблем, позитивно впливала на консолідацію українського зарубіжжя.

У 1946 року створив газету «Українські вісті», був її головним редактором до 1963 року.

У 1947 – 1948 роках письменник видав повісті «Морітурі», «Розгром», сатиричну п’єсу «Генерал».

Вихід друком роману «Сад Гетсиманський» 1950 року приніс черговий успіх і славу авторові. Твір детально описує допити та використання тортур слідчими НКВС щодо в`язнів, а також згадує життя в трудових таборах. Роман був перекладений на німецьку, англійську і французьку мови.

1953 року була надрукована повість «Огненне коло», 1957 – роман «Маруся Богуславка». Писав також дитячі твори, зокрема віршовані «Казку про лелек і Павлика мандрівника» і «Телефон».

І. П. Багряний активно займався громадсько-політичною та журналістською діяльністю. У 1952 – 1963 роках був головою Української Національної Ради, віце-президентом УНР в екзилі. У політичних статтях, зверненнях, памфлетах та промовах гаряче відстоював тезу відновлення української незалежної державності.

Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року. Похований у місті Новий Ульм (Німеччина). На надгробку вибиті рядки з його поеми «Мечоносці»: «Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами».

Замовчуване на Батьківщині всі повоєнні роки, ім`я Івана Багряного повернулось до українського читача лише за часів незалежної Української держави. 1992 року (посмертно) І. П. Багряного було удостоєно Національної премії України імені Тараса Шевченка («Сад Гетсиманський», «Тигролови»).

З нагоди 115-річчя від дня народження І. П. Багряного (1906 – 1963) у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку.

Експозиція презентує творчий доробок Івана Багряного: прижиттєві та сучасні видання, публікації в журналах та інтерв`ю, листи, щоденникові записи. Про складний життєвий шлях, творчий внесок письменника і громадського діяча розповідають монографії та публікації.

На виставці представлені документи і публікації з фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Грушевського Михайла, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 2 –30 жовтня 2021 р.

Інформацію підготувала головнийй бібліотекар відділу

соціокультурної діяльності

Кудря Л. М.