Субота, 23 жовтня 2021

Новини і події

Графік роботи

Понеділок - п'ятниця
з 10:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 130-річчя від дня народження Юрія Клена (1891–1947),

українського поета, літературознавця, перекладача

 

imageЮрій Клен (справжнє прізвище та ім’я – Освальд Бургардт) народився 4 жовтня 1891 р. у с. Сербинці на Поділлі в купецькій родині. Батьки виховували дітей в атмосфері шанування рідної мови та звичаїв, і водночас – у дусі любові до України, що стала для них другою батьківщиною.

1911 р. закінчив Першу київську (Олександрівську) гімназію, потім навчався на романо-германському відділенні філологічного факультету Університету Святого Володимира. Під час Першої світової війни Освальда Бургардта, як німецького підданого, вислали до Архангельської губернії. До 1918 р. перебував у Курську, потім деякий час проживав у Німеччині. Не знайшовши щастя на батьківщині предків, Освальд повертається до Києва. У 1920 р. закінчив університетське навчання, захистивши диплом. Згодом вступив на дворічний курс аспірантури при дослідному інституті УАН, де вивчав германістику й отримав диплом першого ступеня (1923 р.). Одночасно викладав курс всесвітнього письменства у соціально-економічному технікумі та трудовій школі у с. Баришівка. Познайомився та заприятелював з М. Зеровим, котрий теж тут працював. Приїжджали сюди й їхні друзі-поети. Вони читали свої твори й переклади, обговорювали мистецькі новини, об'єднавшись у неформальне товариство вільних митців. Тут формувалася естетика неокласицизму, що й стало початком утворення гуртка неокласиків. До групи українських неокласиків у 20-х роках XX ст., крім М. Зерова (духовний лідер гурту) та Ю. Клена, належали М. Драй-Хмара, М. Рильський, П. Филипович. Вони відмежовувались від так званої пролетарської культури, прагнули кращі надбання світової культури перенести на український ґрунт, наслідували мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці. В колі неокласиків поет почувався своїм та зберігав вірність традиціям. Представникам влади здавалось це невизнанням радянської дійсності й влітку 1921 р. Ю. Клена разом з іншими товаришами було заарештовано та кинуто до в’язниці. Врятуватися йому вдалося завдяки заступництву В. Короленка.

Ю. Клен знову повернувся до педагогічної роботи у Баришівці, а потім переїхав до Києва. Викладав у Залізничному технікумі (1923 – 1924), Кооперативній школі (1923 – 1927), Голосіївському сільськогосподарському інституті (1924 – 1928), Київському інституті народної освіти (1930 – 1931).

З середини 1920-х рр. ХХ ст. «неокласики» опинилися в епіцентрі літературної критики, яка почала переростати в політичні звинувачення. Їхні поетичні вечори називають зборами злочинної організації, а публікації – пропагандою ворожих цінностей. Позбавляли можливості друкуватися. Юрій Клен відчув, що готується новий похід проти інтелігенції й грозова хмара не промине на цей раз неокласиків. Німецьке походження допомогло йому дістати дозвіл повернутися на батьківщину предків.

В перші роки свого життя у Німеччині Ю. Клен, не маючи роботи, давав приватні уроки та читав лекції під час літнього семестру в Мюнхенському університеті. З 1934 р. почав викладати російську й українську мову у Мюнхенському університеті. Тут же захистив докторську дисертацію «Головні мотиви творчості Леоніда Андрєєва» (1936), йому було надано звання професора.

У середині 30-х рр. ХХ ст. О. Бургардт опублікував низку поезій українською мовою у «Віснику» (редактор Д. Донцов), вливаючись у творчість «празької школи» поетів, під псевдонімом Юрій Клен. Пізніше він став постійним автором часопису, де друкував не лише свої поезії, а й літературно-критичні та публіцистичні статті.

1939 р. Юрій Клен був мобілізований до німецького війська. Як військовий перекладач служив при штабі тилової частини 17-ї армії. У 1942 р. був звільнений від військової служби через хворобу.

Від 1943 р. викладав у Німецькому університеті та в Українському вільному університеті у Празі. Після переїзду в Австрію у 1945 р., працював в Інсбрукському університеті. З травня 1947 року і до смерті був редактором літературного журналу «Літаври» (виходив у Зальцбурзі, Австрія). За життя поета світ побачило п'ять чисел журналу.

Помер Юрій Клен 30 жовтня 1947 р. в Авґсбурзі (Німеччина). Похований в українській частині кладовища Вестфрідгоф.

Юрій Клен – автор поеми «Прокляті роки» (1937), поетичної збірки «Каравели» (1943), збірки містифікацій «Дияволічні параболи» (1947, надрукована під псевдонімом Порфирій Горотак у співавторстві з Л. Мосендзом); есею «Спогади про неокласиків» (1946), епопеї «Попіл імперій» (1943—1947); новел «Акація» (1947), «Яблука» (1947), «Медальон (1947) та ін.

Не втратили свого значення його літературознавчі праці «Новые горизонты в сфере исследований поэтического стиля» (1915), розвідка про П. Шеллі (1925), «Леся Українка і Гайне» (1927), «Гайне в українських перекладах» (1930). Привертають увагу дослідників й критичні статті Юрія Клена, де він викривав літературних нігілістів («Бій може початися»), обстоював ідейно-естетичну платформу «неокласицизму» як заперечення сумнозвісного українського хуторянства, що «маскується шароварами або помалу відрощує оселедця» («Дещо про людей з того боку»). Чільне місце у літературознавчому доробку посідають й рецензії поета на окремі збірки поезій Є. Маланюка, Л. Мосендза та О. Стефановича.

Захоплений енергією українського національного відродження, Ю. Клен з ентузіазмомimage перекладав із західноєвропейських літератур. У 1926 р. виходить його антологія німецької пролетарської поезії «Залізні сонети», що принесла йому славу першокласного перекладача. У його перекладах вийшли українською мовою «Буря» й «Гамлет» В. Шекспіра, поезії Дж. Байрона, П. Шеллі, П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме, Е. Верхарна, П. Валері, П. Клоделя, Р.-М. Рільке, Г. Ібсена, О. Пушкіна, М. Лермонтова, Ф. Тютчева, О. Блока та ін. поетів. З прози – твори Ч. Діккенса, О. Уайльда, Б. Келлермана й К. Гамсуна. Переклав Юрій Клен також і вокальні твори Л. Бетховена, Ф. Шуберта, Р. Шумана, лібрето до опери Р. Штрауса «Саломея» (за однойменною драмою О. Уайльда). В українському перекладі за його редакцією і передмовою були видані твори Дж. Лондона, Б. Шоу. Юрію Клену належать й переклади сонетів Миколи Зерова німецькою мовою, що увійшли до збірки В. Державина «Gelb und Blau: Moderne ukrainische Dichtung in Auswahl» (1948).

До 130-річчя від дня народження Юрія Клена (1891–1947), українського поета, літературознавця, перекладача в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. В експозиції представлено найвідоміші твори автора й матеріали, що висвітлюють віхи його життя і творчості.

На виставці представлені документи й публікації з фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою:

вул. Грушевського Михайла, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 4 жовтня –  26 жовтня 2021 р.

 

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т. І.