Субота, 23 жовтня 2021

Новини і події

Графік роботи

Понеділок - п'ятниця
з 10:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 155-річчя від дня народження М. С. Грушевського (1866–1934),

українського історика, політичного і державного діяча 

 

image

Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 року у м. Холмі (нині – Хелм, Польща) у родині в

икладача славістики. Дитячі роки Михайла пройшли на Північному Кавказі, куди батько переїхав працювати.

Здобувши домашню початкову освіту, 1880 року Михайло був зарахований до третього класу Тифліської гімназії. Майбутній історик зі шкільних років захоплювався українською історією та літературою. У 1885 році за підтримки І. Нечуя-Левицького побачили світ перші твори молодого автора – оповідання «Бех-аль-Джугур» та «Бідна дівчина».

Після закінчення гімназії, протягом 1886 – 1890 pоків, Михайло Грушевський навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира (нині –Київський національний університет імені Тараса Шевченка). На третьому курсі виконав наукову роботу «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века», за

1894 року М. С. Грушевський захистив дисертацію на ступінь магістра. Переїхав до Львова, де очолив новостворену кафедру всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи Львівського університету. Був активним учасником Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Створив і очолив Археографічну комісію НТШ, займався редагуванням «Записок Наукового товариства імені Шевченка». У 1897 року Михайла Грушевського обрали головою НТШ.пропоновану професором В. Антоновичем. Праця отримала золоту медаль, Грушевський залишився працювати як професорський стипендіат при Київському університеті. Михайло Грушевський долучився до українського руху, був активним членом київської «Громади».

У 1897 – 1900 pоках написав і видав три томи десятитомної монографії «Історії України-Руси». Праця була гаряче прийнята в Галичині, проте заборонена російським урядом.

У 1906 році М. С. Грушевський активно співпрацював з Українською думською фракцією в І та ІІ Державних думах Росії та її друкованим органом – «Украинским вестником», був одним із засновників та членів Ради української політичної партії в Російській імперії – Товариства українських поступовців. 1907 pоку керував Українським науковим товариством у Києві, яке, за задумом історика, мало стати фундаментом майбутньої Академії наук України.

Початок Першої світової війни застав Грушевського на території Австро-Угорщини (нині – Івано-Франківська область). Вчений зумів повернутися до Києва, де його заарештували за звинуваченням у австрофільстві та шпигунстві. У 1915 році був висланий спочатку до Симбірська (нині – м. Ульяновськ), згодом до Казані. Михайла Грушевського позбавляють права педагогічної та громадсько-політичної діяльності, переводять до Москви під нагляд поліції. У Москві він продовжує роботу над багатотомною «Історією України-Руси», активно співпрацює з громадсько-політичним виданням «Украинская жизнь».

Лютнева революція 1917 року і падіння самодержавства в Росії дало змогу Михайлу Грушевському повернутись до Києва. 4 березня в Києві утворюється Центральна рада, яка взяла на себе функцію центрального органу руху українського громадянства за «своє право і втрачені вольності». Михайла Сергійовича Грушевського заочно обирають головою Центральної ради.

12 березня 1917 року він повертається з Москви до Києва. 14 місяців, протягом яких існувала Центральна рада, М. Грушевський був її незмінним головою.

29 квітня 1918 року Центральна рада обрала М. С. Грушевського Головою Української Народної Республіки. Під його керівництвом Центральна Рада за короткий час пройшла шлях до проголошення суверенної Української Народної Республіки та її Конституції. М. С. Грушевський був автором головних політичних документів УЦР, основних концептуальних положень Української революції. 

Після гетьманського перевороту Михайло Грушевський відійшов від активної політичної діяльності. 1919 року виїхав спочатку до Кам'янця-Подільського, згодом – за кордон у складі делегації Української партії есерів на конференцію II Інтернаціоналу.

Перебуваючи в еміграції, у 1919 – 1924 роках, Михайло Грушевський відходить від політики іimage повертається до науки. Плідно працював над «Історією української літератури», написавши чотири томи. Був редактором часописів «Борітеся – поборете!», «Наш стяг», видав книги «Початок соціалістичного руху на Україні і женевський соцгурток», «З історії релігійної думки на Україні».

Восени 1923 року М. С. Грушевського обирають дійсним членом Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Навесні 1924 року він повертається із сім'єю до Києва, сподіваючись завершити працю над фундаментальною «Історією України-Руси».

У 1924 – 1930 роках М. С. Грушевський очолював усі головні історичні установи ВУАН. За його редакцією було випущено 80 книг, серед них – періодичні та серійні видання: «Україна», «Науковий збірник», «Студії з історії України», «За сто літ», збірники комісій порайонного дослідження історії України.

У січні 1929 року Михайла Сергійовича Грушевського, єдиного з тодішніх членів Всеукраїнської академії наук, було обрано дійсним членом Академії наук СРСР.

Атмосфера репресій 1930-х pоків не оминула академіка. Дедалі ширше почала розгортатися кампанія проти створеної ним історичної школи. У березні 1931 року Грушевський був заарештований за звинуваченням у керівництві «Українським національним центром» (УНЦ). Через короткий час після допитів його звільнили, судовий процес у справі «УНЦ» не відбувся.

У 1931–1934 роках М. С. Грушевський, як академік АН СРСР, проживав у Москві, активно працював над десятим томом «Історії України-Руси», який був підготовлений до друку донькою Катериною та виданий вже по смерті історика у 1937 році.

24 листопада 1934 року Михайло Грушевський помер у Кисловодську. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

З нагоди 155-річчя від дня народження М. С. Грушевського у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку, яка презентує науково-творчий доробок Великого Українця та матеріали про його життєвий і творчий шлях.

Документи книжкової виставки представлено багатотомними та окремими видання науковця і політичного діяча: «Історія України-Руси», головна праця життя М. Грушевського; наукове дослідження «Історія української літератури»; щоденники; мемуарна та епістолярна спадщина; архіви, рецензії та літературно-критичні твори.

Безцінний історичний досвід, творчість та ім'я Михайла Сергійовича Грушевського повертають з багаторічного небуття та засвідчують його діяльність як видатного українського історика і політичного діяча наукові видання сучасних авторів.

На виставці представлені документи й публікації з фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

 

Виставка експонується за адресою:

вул. Грушевського Михайла, 1; 2 поверх.

Термін експонування: 29 вересня – 18 жовтня 2021 р. 

 

 

Інформацію підготувала 

 головний бібліотекар відділу СКД 

 Кудря Л. М.