Понеділок, 29 листопада 2021

Новини і події

Графік роботи

Понеділок - п'ятниця
з 10:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

 Лекція

«Бабин Яр – місця трагедії та місця увічнення»

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру 

 

image21 вересня 2021 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася лекція «Бабин Яр – місця трагедії та місця увічнення». Захід організовано з метою вшанування пам'яті жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації Києва та у зв'язку з 80-ми роковинами від початку трагічних подій у Бабиному Яру.

Під час лекції мова йшла про Бабин Яр як символ Голокосту і загальноукраїнське місце пам’яті, про визначення місць розстрілів та встановлення локацій трагічних подій на основі дослідження архівних документів. Доповідач – знаний києвознавець Михайло Кальницький.

Бабин Яр – відома з давніх часів місцевість Києва, яка через складні особливості рельєфу тривалий час лишалася малозаселеною і лише у ХІХ столітті увійшла до складу міста.

У ХХ столітті Бабин Яр став символом Голокосту в Україні, коли під час німецької окупації Києва 1941–1943 рр. було знищено понад 100 тисяч українців, євреїв, росіян, циган та представників інших національностей. Кульмінаційною подією стала акція масового знищення мирного населення Києва 29–30 вересня 1941 року, коли було розстріляно майже 34 тисячі киян єврейської національності.

Розповідаючи про пам'ятники та місця увічнення у Бабиному Яру, Михайло Кальницький зазначив, що на державному рівні трагедії Бабиного Яру тривалий час не надавалось належного значення. Лише через 35 років після страшних подій, у 1976 році було відкрито перший пам'ятник, присвячений громадянам і військополоненим солдатам, розстріляним у Бабиному Яру. 

Після проголошення Незалежності України Бабин Яр став символом Голокосту та загальноукраїнським місцем пам’яті, де на сьогодні його прилеглі території нараховують понад 25 пам'ятників та пам'ятних знаків, які відзеркалюють сторінки трагедії минулого, що відбулась у цій місцевості.

Так, у 1991 році, у вигляді одного з головних символів іудаїзму – пам’ятника «Менора», була вперше увічнена пам`ять про вбитих у Бабиному Яру в роки німецько-радянської війни осіб єврейської національності. Згодом були відкриті пам'ятники знищеним у Бабиному Яру дітям, Тетяні Маркус, Олені Телізі та її соратникам, футболістам київського «Динамо», розстріляним під час німецько-фашистської окупації Києва, пам'ятний знак остарбайтерам, пам`ятні хрести священнослужителям. На вулиці Кирилівський встановлено пам`ятник Анатолію Кузнєцову, автору документального роману "Бабин Яр". Пам’ять про загиблих циган увічнена скульптурною композицією «Ромська кибитка».

2007 року з метою вшанування та увічнення пам'яті жертв війни і політичних репресій на території Бабиного Яру було створено Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».

Підсумовуючи свою розповідь, ілюстровану фотографіями архівних матеріалів та світлинами із зображеннями пам’ятних місць, доповідач зазначив, що архіви України є невичерпним джерелом для дослідження трагедії Бабиного Яру, а збережені в них документи мають бути основою для пошуку та встановлення імен жертв трагічних подій.

У засіданні Клубу «Бібліотека і місто» взяли участь студенти Київського вищого професійного училища водного транспорту, користувачі та працівники НБУ імені Ярослава Мудрого, які висловили щиру подяку Михайлу Кальницькому, побажали міцного здоров’я, результативної праці та цікавих подорожей сторінками минулого.

  

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності Кудря Л. М.