Вівторок, 10 вересня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Книжкова виставка

 

До 170-річчя від дня народження М. Ф. Комарова (1844–1913), українського письменника, бібліографа, фольклориста, культурного та громадського діяча

 

«Видатний просвітянин»

 

      «Де він не жив, скрізь він мав великий вплив на місцеве українське громадянство, гуртував коло себе людей і єднав їх спільною працею та інтересами української справи. Разом з тим своєю вдачею та характером діяльности він умів вишукувати прихильних до українства людей, особливо серед молоді, і давав приклад, як треба відноситися до всього рідного». 

В. Степовий









 

 

 

image

Михайло Федорович Комаров (псевдоніми М. Комар, М. Неїжмак, М. Уманець, М. Чаплий та ін.) народився 1844 року на катеринославщині в сім`ї російського переселенця. Після навчання в катеринославській гімназії вступив на юридичний факультет Харківського університету. Будучи студентом, Михайло Комаров надрукував у «Екатеринославских губернских ведомостях» свою першу працю «Два варианта южнорусской народной думы про Савву Чалого». З 1867 року працював на судових посадах у Воронежі, Києві, Умані та Одесі.

Як літератор, критик, бібліограф, видавець і перекладач Михайло Федорович Комаров розпочав свою діяльність у київський період. Із метою популяризації природничих знань упродовж 1874–1875 рр. він переклав українською мовою та видав брошури «Розповіді про небо та землю», «Розмова про земні сили» історика і громадського діяча О. Іванова (Строніна). 

У 1881 р. була опублікована перша праця М. Ф. Комарова про Т. Г. Шевченка «Кое что о Шевченке. (Народное предание о погребении Шевченка. Свидание его с М. Щепкиным)». Михайло Федорович став першим бібліографом творів Т. Г. Шевченка та праць про нього. У 1883 р. вийшов «Покажчик нової української літератури (1798–1883)», значення якого зауважила не лише українська періодична преса, а й російська.

Згодом М. Комаров переїздить до Умані, де розпочинає роботу над складанням російсько-українського словника.

У 1887 році Комаров назавжди переселяється до Одеси. Працюючи на посаді нотаріуса, продовжує складати бібліографію творів Т. Г. Шевченка та літератури про нього, стає одним із фундаторів і керівників Одеської «Просвіти» (1906–1912). Михайло Федорович співпрацював із багатьма діячами української культури та літератури: М. Грушевським, І. Франком, Л. Українкою, М. Коцюбинським, Д. Яворницьким, Д. Дорошенком та іншими.

Статті, огляди та рецензії Михайла Комарова охоче друкували київські та львівські часописи і газети: «Киевская старина», «Рада», «Зоря», «Діло», «Одесский вестник». Своєю діяльністю науковець сприяв культурно-національному єднанню різних частин України – Південної, Західної і Наддніпрянщини.

1903 р. М. Ф. Комаров опублікував книгу «Т. Шевченко в литературе и искусстве. Библиографический указатель материалов для изучения жизни и произведений Т. Шевченка». Наступного року були опубліковані «Библиографический указатель музыкальной и литературной деятельности Н. В. Лысенка (1868–1903)», «Бібліографічний покажчик видань Котляревського, творів та писань про його». У цей час Михайло Федорович також створив бібліографічний покажчик до історії української драми і театру з 1815 р. «Українська драматургія» на 330 сторінок із доповненнями на 106 сторінок.

Із початку 90-х років XIX ст. М. Комаров починає друкувати власні твори історичного змісту та просвітницького характеру.

Упродовж багатьох років наукової та просвітницької діяльності Михайло Федорович Комаров не полишав роботу над створенням російсько-українського словника. Результати цієї роботи під назвою «Словар російсько-української мови» були видані у Львові. Протягом 1893–1898 рр. вийшло 4 томи «Словника».

До 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка у 1912 р. Михайло Комаров опублікував зі своїми примітками великий збірник поетичних творів різних авторів, присвячених Т. Шевченкові, «Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів». Це була передостання робота подвижника-просвітянина. А останньою стала невелика брошура «П. Морачевський та його переклад Св. Євангелія на українську мову. Написав М. Комаров. Одеса. 1913».

Помер Михайло Федорович Комаров 19 серпня 1913 року в Одесі, де і похований.

Із нагоди 170-річчя від дня народження М. Ф. Комарова – українського письменника, бібліографа, фольклориста, культурного та громадського діяча в Національній парламентській бібліотеці України розгорнуто книжкову виставку «Видатний просвітянин».

Експозиція представляє книгознавчі та бібліографічні праці М. Ф. Комарова, розкриває творчий та життєвий шлях науковця.

На виставці представлені документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1; 2 поверх.

Термін експонування: 21–30 січня 2014 р.


Інформація підготовлена відділом СКД