Протягом 2021 року Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого організовує цикл тематичних виставок «Моя країна – Україна» (до 30-річчя незалежності України).
Книжкова виставка «Мальовниче Прикарпаття» розповідає про унікальний куточок країни, який має свою історичну і природну цінність.
Галичина – історична назва українських етнічних земель, історичний регіон України та південно-східної Польщі. Займає території сучасних Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської (крім північної частини) областей України і Підкарпатського і Малопольського воєводств Польщі. Згідно з Енциклопедією Українознавства, в етнографічних межах має площу 55700 км².
Назва «Галичина» походить від міста Галич – столиці Галицького князівства. З другої половини XIII століття політичним та культурним центром краю стало місто Львів. Серед інших найбільших міст Галичини є Івано-Франківськ (раніше Станіслав), Тернопіль (раніше Тарнополь), Ряшів та ін.
У світі є багато прекрасних куточків, один з них – Карпати. Це перлина в скарбниці України. У цьому можна переконатись, відвідавши Івано-Франківщину – край з неповторною історією та культурою, цікавими людьми.
Тут жили і боролися Ярослав Осмомисл, Данило Галицький, Іван Франко, Леся Українка.
На території області проживають етнічні групи населення – гуцули, бойки, покутяни. Кожному з них властиві мовні та музичні особливості, архітектура, звичаї.
Тут гордо, вище всіх в Україні, височіє гора Говерла. Неначе намиста сяють на її схилах Прутянські водоспади.
Це край, де знаходяться найчистіші гірські джерела, квітучі луки, будинки відпочинку, мінеральні води з цілющими властивостями.
Окрім чудових рівнинних і гірських природних ландшафтів, значна частина яких збереглася у первозданному вигляді, Івано-Франківщина приваблює численними пам’ятками культури і архітектури. На території області під охорону держави взято три з половиною тисячі пам’яток історії та архітектури. На державному обліку в Івано-Франківській області знаходиться 869 пам’яток історії та 142 монументального мистецтва, 1440 археології. 24 пам’ятки занесено до Державного реєстру національно-культурного надбання, зокрема могила композитора Д. Січинського, фольклориста М. Бучинського (м. Івано-Франківськ), актора М. Бенцаля (м. Коломия), будинок, в якому перебував І. Франко (с. Криворівня Верховинського району) та ряд інших.
Івано-Франківськ (до 1962 року – Станіслав) – найбільший серед 14-ти міст Прикарпаття, нині добре знаний в Україні обласний центр.
Тут завжди було все – фортеці, мури, ратуші, ринок, церкви, синагоги, пасаж, вілли, річки, сади, гори, млини і стайні, мостові, брами, подвір'я, історії, звички і звичаї.
Місто Івано-Франківськ з’єднує – Карпати з Покуттям, Прикарпаття із Закарпаттям, Дністер із Прутом, Буковину з Галичиною, Бескиди з Чорногорією...
Львівська область одна з найрозвиненіших областей країни в економічному, туристичному, культурному та науковому напрямках. Утворена 4 грудня 1939 року після анексії Західної України Радянським Союзом за Пактом Молотова – Ріббентропа. У Львівській області збереглася значна кількість старовинних дерев’яних церков. Загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області – 3934.
Місто Лева, Леополіс, Лемберг, Львів… Його вузенькі, сповнені подихом історії вулички, схожі на чудернацькі павутиння. Єдине місто України, що не зазнало значних спустошень та руйнувань на початку двадцятого століття і прославилося завдяки своєму суто європейському стилю.
Заснування одного з найвідоміших, на рівні з Києвом, міст України тісно сплітають з іменем Данила Галицького – правителя Галицько-Волинського князівства. Відповідно до літопису, у 1256 році Данило, повертаючись із одного зі своїх походів став табором на одній із гір, поблизу від кордону своєї держави.
Своєю особливою назвою, яку отримало місто, що виросло попід фортецею, завдячує сину Данила Галицького – Леву. Саме він переніс до нього столицю Галицько-Волинського князівства.
За майже 750 років свого існування управління Львовом здійснювали 8 держав (Галицько-Волинське князівство, Річ Посполита, Австро-Угорська імперія, Російська Імперія, ЗУНР, СРСР, тоталітарного фашистського режиму та в складі сучасної України).
Львів – кавова столиця України, де на кожному кроці можна натрапити на пам’ятку архітектури або визначне місце.
Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей просто неба, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам’яток. Протягом віків люди приносили сюди свої культуру і традиції, релігію. Звідси в архітектурі Львова суміш готики та бароко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один із найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет.
Тернопільська область утворена 4 грудня 1939 року. ЇЇ площа становить 13,8 тисяч км² (2,3% території України), на якій розміщено 17 районів.
Природа Тернопільщини – то щось неймовірне. Тут вам і водоспади, і печери, і каньйони, і урочища. Область може здивувати своїх туристів геологічними, ботанічними та гідрологічними пам’ятками.
Мальовничі ландшафти західної частини Тернопільської області, порізаної густою мережею ярів, балок і річкових долин, мають значні відмінності від ландшафтів східної частини. Ці відмінності основною мірою викликані особливостями геологічної будови території.
На Тернопільщині знаходиться найбільший в Україні на рівнині Джуринський водоспад, висота якого сягає 16 м; найвищий в Україні прямовисний скелястий річковий берег висотою 250 м та довжиною 1.5 км; найбільший в Україні та один з найбільших в Європі – Дністровський каньйон; найбільший водоспадистий в Україні струмок Русилівський, на якому можна нарахувати до 15 водоспадів.
Віддавна вражають неповторною красою найбільші у світі гіпсові печери та другі за величиною – карстові, що розташовані неподалік від с. Кривче Борщівського району.
На території області є 3850 об’єктів старовини. Відомі всьому християнському світові – духовний центр Зарваницької Божої Матері та Свято-Успенська Почаївська лавра.
В області створено три державних історико-архітектурних заповідники – Збаразький, Кременецько-Почаївський і Бережанський. За кількістю пам’яток архітектури Тернопільщина займає третє місце в державі, а за числом старовинних замків (їх 34) – перше.
На території Тернопільської області виявлено близько 42 ділянок, на яких розповсюджені мінеральні води декількох типів, котрі можуть бути використані при лікуванні різних захворювань. Зараз функціонує два санаторії державного значення («Збруч» м. Гусятин і «Медобори» с. Конопківка Теребовлянського району).
Місто Тернопіль – центр Тернопільської області на річці Серет, лівій притоці Дністра.
Вперше місто згадується в літописах ХIV століття, коли польський король Сигізмунд I видав краківському кастеляну, великому коронному гетьману Яну Аморе Тарновському, грамоту на створення міста і на володіння околишніми землями. Місто було засновано в 1540 році. Від імені гетьмана і з’явилася перша назва міста – Тарнополь.
Тернопіль – одне з найцікавіших міст Західної України. Знаходячись у самісінькому її центрі, файне місто ввібрало неповторний колорит Галичини з австрійською архітектурою, красу Поділля та спокій Волині.
Виставка містить книги та барвисті фотоальбоми, за допомогою яких ви зможете більш детальніше ознайомитися з історією, природою, культурою та традиціями цього чудового краю.
На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
Виставка експонується за адресою :
вул. Грушевського Михайла, 1
2-й поверх, загальний читальний зал №1.
Термін експонування:
2 серпня – 30 вересня 2021 р.
Інформацію підготувала головний бібліотекар
відділу обслуговування користувачів Круліковська О.М.