Aбонемент

 До 90-річчя від дня народження І. М. Дзюби (1931),

українського літературознавця, публіциста, громадського

та державного діяча, Героя України

Іван Михайлович Дзюба народився 26 липня 1931 року в с. Миколаївці Волноваського району Донецької області. Закінчив Донецький педагогічний інститут (1953), аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН України (1956).

Працював редактором відділу літератури й критики видавництва «Дніпро» (1957-1958, 1969-1971), завідувачем відділу критики журналу "Вітчизна" (1958-1963, звільнений за «ідеологічні помилки»). З 1964 по 1965 рр. він літературний консультант відділу першої книги видавництва «Молодь» (звільнений за участь у протестах проти політичних арештів 1965 р.), з 1966 по 1969 рр. – коректор в «Українському біохімічному журналі».

Як літературний критик почав друкуватись від 1952 р. Перша книжка І. Дзюби «Звичайна людина чи міщанин?» (1959) засвідчила появу неординарної творчої особистості в українській літературній критиці. Хоча праця і містила чималу дозу типової для другої половини 1950-х років риторики, але підтвердила тяжіння автора до конкретизації та увиразнення соціокультурних проблем суспільства, в основі яких завжди лежить альтернатива вибору.  

Публічна активність Івана Дзюби припадає на початок – середину 1960-х років. Його сміливі й переконливі виступи в Бабиному Яру, на вечорах пам’яті Василя Симоненка, Лесі Українки, Тараса Шевченка, під час прем’єри фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» за своїм значенням виходили за літературні рамки, стаючи фактами громадсько-політичного звучання.

Під впливом тих подій Іван Дзюба упродовж вересня – грудня 1965 р. написав працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» про право своєї та інших націй на рідну мову, культуру, історію та перспективи розвитку. Згодом вона була перекладена й видана англійською, італійською, французькою, російською, китайською мовами. В Україні була надрукована лише у 1990 р. – на сторінках журналу «Вітчизна», а у 1998 р. вийшла окремим виданням. Праця пробудила національний дух українців від Донбасу до Галичини, її «підпільно» поширювали, обговорювали. У цей час почалися масові арешти української творчої інтелігенції, було засуджено його побратимів: І. Світличного, Є. Сверстюка, В. Стуса та ін. Заарештували й самого І. Дзюбу та виключили зі Спілки письменників України (поновлений 1980 р.). Після півторарічного ув’язнення його звільнили (реабілітований 1991 р.), але ще кілька років він перебував під офіційним наглядом.

У 1974-1982 рр. І. Дзюба працював коректором, а потім літературним редактором заводської багатотиражної газети Київського авіаремонтного заводу. З 1982 р. переходить на творчу роботу та занурюється у вивчення літератур різних народів. Його не друкують, але він продовжує писати й публікуватися, приховуючи себе за псевдонімами.

У 1978 р. з’являється книга І. Дзюби «Грані кристалу», далі – «На пульсі доби» (1981), «Стефан Зорян в історії вірменської літератури» (1982), «Автографи відродження» (1986), «Садріддін Айні» (1987), «У всякого своя доля» (1989), «Бо то не просто мова, звуки...» (1990), де підкреслював, що інтернаціоналізм не в злитті націй, а в їх багатоманітності та розмаїтті.

У 1989-1991 рр. – перший президент Республіканської асоціації україністів. Активний учасник руху за незалежність України, один із засновників Народного руху України. Від 1992 р. – академік НАН України. З 1992 по 1994 рр. – міністр культури України. Протягом 1992-2002 рр. головний редактор журналу «Сучасність».

Чимало зусиль і енергії І. М. Дзюба віддав науково-організаційній роботі як академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України у 1996-2004 рр., спрямовуючи його діяльність на розвиток національної науки й культури. З 1999 по 2005 рр. він голова Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка. Від 1998 р. – співголова редакційної колегії «Енциклопедії сучасної України» та член редколегій наукових часописів «Київська старовина», «Слово і час», «Євроатлантика».

За останні двадцять років Іван Дзюба написав та видав понад двох десятків публіцистичних і наукових праць, серед них: «Спрага» (2001), «З криниці літ» (у двох томах, 2001), «На трьох континентах» (2001), «Пастка. Тридцять років зі Сталіним. П’ятдесят років без Сталіна» (2003), «З криниці літ» (у трьох томах, 2006-2007), «Тарас Шевченко» (2005, 2008), «Літературні портрети» (2016), «У літературі й навколо» (2016), «Тарас Шевченко серед поетів світу» (2017), «Із плину літ» (2019), «Повернення Хоми Скептика» (2020) та ін. У цих працях він розгорнув широкий спектр досліджень історико-літературного, літературно-критичного і публіцистичного спрямування, утверджуючи в суспільній свідомості ті ціннісні орієнтації та пріоритети, які б стимулювали колективну волю та енергію мас до національного відродження.

Іван Михайлович Дзюба був, є і залишається моральним авторитетом нації, одним з найавторитетніших діячів українського інтелектуального відродження на межі тисячоліть.

За вагомий особистий внесок у розбудову України як демократичної, соціальної та правової держави, відродження національної духовності й консолідацію українського суспільства йому надано звання Героя України з врученням ордена Держави (2001), кавалера Ордена Свободи (2009). Він є лавреатом Державної премії УРСР імені Т. Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва (1991) й Державної премії України в галузі науки і техніки (2017) та багатьох інших премій.

До 90-річчя від дня народження І. М. Дзюби (1931), українського літературознавця, публіциста, громадського та державного діяча, Героя України в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить окремі праці й збірки його статей, видання, які він редагував та є автором передмови, матеріали, що висвітлюють віхи його життя і творчості.

На виставці представлені документи й публікації з фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Михайла Грушевського,1; 2-й поверх.

Термін експонування: 26 липня – 4 жовтня 2021 р.

                                                               Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

                                                               відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т.І.