14 липня 2021 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся показ художнього фільму «Легенда Карпат», який розпочав цикл кінопоказів, приурочених до 30-річчя незалежності України.
Глядачам була представлена історична пригодницька стрічка, дебютна режисерська робота Сергія Скобуна «Легенда Карпат».
Кінострічка була презентована під час 70-го Каннського міжнародного кінофестивалю, що проходив у травні 2017 року. В український широкий прокат картина вийшла 29 березня 2018 року.
Картина знайомить глядача з подіями, що розгортались на території українських Карпат у XVIII столітті та розповідає про народного героя, людину-легенду, ватажка карпатських опришків Олексу Довбуша.
Народ, який століттями мешкає серед величних карпатських гір і густих лісів, потерпає від свавілля правлячого панства. Від жорстокої руки місцевого феодала гине мати Олекси Довбуша. Залишившись сиротою, він подається у гори, де минає його дитинство. Повертається Олекса змужнілим воїном, володіючим надлюдськими здібностями, зокрема даром передбачення майбутнього. В ім’я справедливості, він збирає послідовників і розпочинає хрестовий похід проти панства, щоб помститися за смерть матері та захистити свій зневолений народ.
Головних героїв картини зіграли зірки української естради: співачка Марія Яремчук, актор кіно і співак, заслужений артист України Михайло Грицкан, український співак-шансоньє, конферансьє, актор та режисер-докуметаліст Богдан Ластівка.
Роль Довбуша у стрічці виконав фронтмен гурту «Друга Ріка» Валерій Харчишин, а його композиція «Доки я не пішов» стала офіційним саундтреком історії про Олексу Довбуша. «Для мене ця пісня є закликом, аби сприймати життя таким, яким воно є. Не боятися падати, плакати, сміятися. Чим нижче впадеш, тим вище потім зможеш стрибнути. Головне знаходити в собі сили, аби зробити поштовх від землі і рухатися далі», — коментує Валерій Харчишин. У фільмі також звучить пісня «Хто, якщо не ти?», яка була спеціально записана гуртом «Друга ріка» спільно з Національним академічним оркестром народних інструментів (НАОМІ).
Особливу атмосферу сприйняття картини створюють зафільмовані мальовничі гірські ландшафти й дивовижні краєвиди високогір’я Івано-Франківської області, Чернівців, Хотинської фортеці. Частина зйомок проходидила у гуцульській хаті-гражді села Криворівня, де понад півстоліття тому незабутній Параджанов знімав «Тіні забутих предків».
Яскраво-колоритні національні костюми, використні для зйомок, чудово доповнюють арсенал засобів, які покликані створити ефект присутності та провести глядача шляхами історичних подій, відтворених у фільмі. «Костюми всі давні, їм по 200, а то й більше років», - розповів в одному з інтерв’ю режисер кінострічки і разом з цим зазначив: ««Якщо народ забуває свою історію, то в цього народу немає майбутнього. В нашій стрічці ми екранізували одну із легенд про Олексу Довбуша».
Бібліотека
