Вівторок, 22 червня 2021

Новини і події

Графік роботи

Понеділок - п'ятниця
з 12:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Книжкова виставка

«До 130-річчя від дня народження М.О. Булгакова (1891-1940),

російського письменника українського походження, драматурга, театрального режисера»

 

imageМихайло Булгаков народився 3 (15) травня 1891 р. в Києві. Батько, Опанас Іванович, викладав у Київській духовній академії курс історії західних віросповідань. Мати, Варвара Михайлівна, виховувала дітей, яких було семеро. Сім’я дала майбутньому письменникові дуже багато – виховала у нього любов до мистецтва, повагу до людей і працелюбність.

Дитинство і юність Булкагова пройшли у Києві, з яким пов’язане становлення митця. Він захоплювався класичною літературою й архітектурою, музикою та драматургією. Вивчав давні малюнки і написи у церквах, відвідував відомий театр Соловцова. На Андріївському узвозі містилася квартира Булгакових, що стала прообразом будинку Турбіних у романі «Біла гвардія» та п’єсі «Дні Турбіних». Зараз у цьому домі – меморіальний музей письменника.

Після закінчення гімназії вступив до медичного факультету Київського університету. У роки навчання прийшло перше кохання, 1913 р. він повінчався з Тетяною Лаппою.

«… Майбутній лікар старанно займався, намагаючись не пропускати жодної лекції. Багато читав і вдома, і в Міський бібліотеці (зараз Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), яка перебувала на Царській площі. Ми любили цю затишну бібліотеку і часто відвідували її читальні зали», – згадувала пізніше його дружина.

Але Перша світова війна, революції та громадянська війна назавжди розлучили їх. Склавши випускні іспити екстерном, Михайло Булгаков почав працювати лікарем – в Чернівцях, Кам’янці-Подільському, Смоленську. Перші враження від лікарської практики відобразилися у книзі «Записки юного лікаря» («Записки юного врача», 1925-1926).

Ставлення Булкагова до революційних подій було неоднозначним. Розуміючи необхідність змін у суспільстві, він не сприймав насильницьких методів, антигуманною вважав і громадянську війну. Початок літературної діяльності пов’язаний з Москвою. У 20-х роках він писав нариси й оповідання, в яких висловлював надію на суспільні зміни («Майбутні перспективи», «Торговий ренесанс» та ін.). Але надалі надію заступило гірке розчарування.

Життя і творчість Булкагова пов’язані з Московським художнім театром, але багато його п’єс було заборонено. Письменника цькували протягом усього його творчого шляху. У 1926 р. після обшуку в квартирі було конфісковано рукопис повісті «Собаче серце», яка до кінця 80-х років була заборонена цензурою. У 1928-1929 pp. зняли з репертуару сатиричні п’єси «Багряний острів» («Багровый остров») і «Зойчина квартира» («Зойкина квартира»). У 1929 р. Й. Сталін у відкритому листі до драматурга В. Біль-Білоцерківського назвав твори Булкагова «непролетарською літературою, яку необхідно знищити». Фактично це був офіційний вирок письменникові, для якого відтепер були зачинені двері всіх редакцій.image

У липні 1929 р. Булкагов звернувся до Сталіна з проханням дозволити йому виїхати за кордон, але воно залишилося без відповіді. Відчайдушним зойком людини, якій уже нічого було втрачати, став лист письменника до уряду СРСР, написаний 28 березня 1930 p., який свідчив про те, що автор його не відступив від своєї позиції й розпочав відкритий діалог із владою.

Тому невипадково проблема «митець і влада» стає головною в його творах 30-х років. Протягом 1928-1940 pp. Булкагов працював над романом «Майстер і Марґарита» («Мастер и Маргарита»), у якому розповів про те, що не можна було висловити вголос, – про свободу, християнські заповіді, незалежність творчості, силу людського духу.

У 1931-1932 pp. до письменника прийшло нове натхнення, пов’язане з його коханням до Олени Шиловської. Їхні стосунки були складними і неоднозначними: вона мала свою сім’ю, Булкагов залишився без роботи. Але кохання виявилося сильнішим за обставини. Олена Сергіївна стала прообразом Маргарита в романі.

Проте жити письменникові залишалося зовсім недовго. У 1939 р. він закінчив п’єсу «Батум» про початок революційної діяльності Сталіна. На перший погляд, цілком безневинна, вона містила багато символів і натяків на жорстокий характер і бездушність Сталіна, його прагнення будь-якою ціною здобути владу. Певна річ, усі ці натяки були розгадані, що призвело до нищівної критики п’єси. Все це не могло не позначитися на стані здоров’я письменника. 10 травня 1940 р. його не стало. Він помер, так і не зробивши остаточної правки роману «Майстер і Маргарита» – свого духовного заповіту.

До 130-річчя від дня народження М.О. Булгакова (1831 – 1940), російського письменника українського походження, драматурга, театрального режисера в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить літературу, що висвітлює життєвий і творчий шлях письменника, його найвідоміші твори.

На виставці представлено документи з фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою :

вул. Грушевського Михайла, 1

2-й поверх, загальний читальний зал №1.

Термін експонування:

14 травня – 24 травня 2021 р.

 

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу обслуговування користувачів Круліковська О.М.