Aбонемент

До Дня Чорнобильської трагедії

26 квітня 2021 року виповнюється 35 років з моменту страшної техногенної катастрофи й величезної екологічної трагедії світового масштабу на Чорнобильській АЕС. За унікальністю структури поширення: просторовою, часовою, професійно віковою, а також за поєднанням зовнішнього та внутрішнього опромінення, вона не має аналогів впродовж всієї історії техногенних катастроф.

Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй привласнили 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) – події в Чорнобилі стали локальною катастрофою з глобальними наслідками. Аварія призвела до забруднення більш як 145 тисяч кв. км території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. За числом потерпілих від аварії, Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. Україна відчула вплив радіації у більш ніж 2000 містах та селищах, внаслідок чого постраждало 3 млн. громадян. Чорнобильська аварія в десятки разів збільшила частоту ракових захворювань і хвороб, пов’язаних зі зниженням захисної здатності людського організму. Україна незворотньо втратила майже 50 тисяч гектарів найродючіших чорноземів. Крім України, Республіки Білорусь та Російської Федерації, вплив Чорнобильської катастрофи відчули на собі Швеція, Норвегія, Польща, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Фінляндія, Великобританія та інші держави.

Прикро, але з самого початку і до 1991 року дані про Чорнобильську катастрофу мали гриф секретності  не тільки на документи, але і на розповіді людей – учасників та свідків цих подій. Ще й сьогодні світова громадськість не має достатнього уявлення про всі аспекти катастрофи.

Ці роковини – привід нагадати суспільству про жахливі наслідки катастрофи минулого сторіччя. Про героїчний подвиг учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які ціною свого життя і здоров’я рятували людство від згубних наслідків Чорнобильської катастрофи, за що заслуговують на велику вдячність та шану.

 В середині травня 1986 року, Державною комісією було прийнято рішення щодо довготривалої консервації четвертого блоку ЧАЕС з метою попередження виходу радіонуклідів у довкілля та зменшення впливу проникаючої радіації на промисловому майданчику ЧАЕС. Розпочалось будівництво об’єкту «Укриття». Основні роботи, які були виконані з метою ліквідації аварії та мінімізації надходження радіонуклідів в навколишнє середовище, полягали в спорудженні захисної оболонки над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС. Захисну оболонку, яка отримала назву саркофаг (об’єкт «Укриття»), було створено за надзвичайно короткий проміжок часу – шість місяців.

Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнувався. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначалася тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться усередині. За офіційними даними, ця цифра досягала 95 % від тієї кількості, яка була на момент аварії. Якщо ця оцінка вірна, то руйнування укриття могло призвести до дуже великих викидів. У 1998 р. міжнародне співтовариство об'єднало зусилля навколо плану заходів з перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.  

У березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проєктування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Було заплановано збудувати так звану «Арку» для накриття застарілого об'єкту «Укриття». Основна функція нового саркофага полягала в обмеженні розповсюдження радіоактивних речовин, які перебувають в об'єкті «Укриття». Ця умова повинна виконуватися як за умов нормальної експлуатації, так і в разі аварії (руйнація існуючого об'єкту «Укриття»). Особливість спорудження нового саркофага полягає в тому, що він побудований на відстані 180 метрів від об'єкту «Укриття». Це дало змогу суттєво знизити опромінення персоналу, задіяного на будівництві. Для будівництва створювався спеціальний майданчик. Після завершення будівництва арки, її насунуто за допомогою спеціальних механізмів на існуючий об'єкт «Укриття». Встановлення конфайменту було розпочате 19 листопада 2016 року. 29 листопада 2016 року було завершено насування арки. Зрештою, новий саркофаг запустили в експлуатацію у липні 2019 року. Проєктний термін його експлуатації складає 100 років.

Керівництво держави постійно працює аби створити умови для розвитку та відродження забруднених територій, зокрема в рамках утвореного Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – це не тимчасова, а розрахована на тривалий час цілеспрямована діяльність держави, яка буде здійснюватися протягом історично тривалого періоду.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого з нагоди цієї сумної дати та на виконання Указу Президента України №556/2020  «Про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовку заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи» підготувала книжкову виставку.

На виставці представлені документи і матеріали щодо історії будівництва ЧАЕС, її експлуатації, аварії та події після Чорнобильської катастрофи. Видання експозиції інформують про радіаційний стан зони відчуження, роботи на об’єкті «Укриття», тощо. Розповідається про те, як народ долав тяжкі наслідки аварії на ЧАЕС, мужньо і самовіддано боровся з грізними силами атома. Публікації та інтерв`ю з відомими вченими висвітлюють питання віддалених наслідків аварії, перспектив розвитку атомної енергетики. Також розміщено матеріали про сьогодення Чорнобильської зони, про сотні гектарів забруднених територій, спустошені населені пункти і про виживання в цих районах людей. Монографії та матеріали наукових конференцій інформують про наукові дослідження та винаходи для мінімізації медичних і екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи. Представлені фотоальбоми, художні твори про аварію на Чорнобильській АЕС, скорботу, мужність людей, моральні і соціальні наслідки.

В експозиції представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки.

Виставка експонується за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 4-й поверх.

Термін експонування: 21 квітня - 4 травня 2021 р.

Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу  

соціокультурної діяльності  

Гриценко Ю. А.