П’ятниця, 22 листопада 2024
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | До 150-річчя від дня народження А. Ю. Кримського (1871 – 1942), українського сходознавця, славіста, письменника, перекладача, одного з організаторів Національної Академії наук України
Агатангел Юхимович Кримський народився 15 січня 1871 року в м. Володимир-Волинському у родині вчителя історії та географії. У дитячі роки його батьки переїхали у м. Звенигородку (Черкаська обл.). Майбутній вчений навчався в Острозькій та Другій київській гімназіях, закінчив Колегію Павла Галагана, де був учнем видатного мовознавця П. Житецького, Лазаревський інститут східних мов у Москві (1892) та історико-філологічний факультет Московського університету (1896). По закінченні Московського університету Кримський одержав від Лазаревського інституту дворічну стипендію для поїздки в Сирію та Ліван. Після повернення з наукового відрядження Агатангел Юхимович очолив кафедру арабської словесності, викладав історію мусульманського Сходу та арабської літератури у Лазаревському інституті, працював на кафедрі російської мови Московського університету. У 1918 році за запрошенням В. І. Вернадського письменник переїхав до Києва, де став секретарем щойно створеної Української Академії наук (нині – НАН України). Також в Академії наук він очолив історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, діалектологічну та правописну комісії. В цей час вчений працював на кафедрах україністики та східної історії Київського державного університету, завідував Інститутом української наукової мови, заснував у Харкові Всеукраїнську наукову асоціацію сходознавства. Завдяки старанням і наполегливості професора Агатангела Юхимович Кримського до Академії з часом приєдналися новостворені установи та вже існуючі заклади — Археографічна комісія, Історичне Товариство Нестора-Літописця, Юридичне товариство, музей Ханенка. Академія наук одержала нові великі приміщення та славетну лаврську друкарню, де друкувалися наукові записки, праці всіх наукових відділів, окремі монографії, зокрема і праці А. Кримського. Установи та приватні особи почали передавати їй свої книгозбірні. До 1929 року (початку репресій, пов’язаних з процесом над Спілкою Визволення України) Академія наук була осередком національного та громадського життя України. На жаль, у 1929 році А. Ю. Кримського не затвердили на посаді секретаря, позбавили всіх адміністративних функцій і майже усунули від науково-педагогічної діяльності. 1939 року після приєднання Західноукраїнських земель до Радянської України Агатангел Юхимович їде до Львова, де активно виступає з науковими доповідями, допомагає у створенні наукових установ і продовжує щиро вірити у краще майбутнє української науки. У січні 1941 року А. Ю. Кримського у зв’язку із 70-річним ювілеєм і за наукові досягнення було відзначено найвищою нагородою – орденом Леніна. Але вже у липні 1941 р., за кілька днів після евакуації Академії наук до Уфи, Агатангела Кримського Постановою НКВС було оголошено «ідеологом українських націоналістів, який протягом ряду років очолював націоналістичне підпілля», заарештовано і разом з іншими українськими патріотами (Л. Старицькою-Черняхівською, О. Стешенко, І. Черкаським, О. Ярошевичем) відправлено до Кустаная (Казахстан), де 25 січня 1942 року він помер у тюремній лікарні. А. Ю. Кримський — автор понад 1000 монографій, підручників, статей, численних праць з арабістики, семітології, тюркології, іраністики. Значну увагу вчений приділяв питанням розвитку української літературної мови, фольклористичним та етнографічним дослідженням. Агатангел Юхимович здійснив також велику роботу як науковий редактор численних словників та збірників. Агатангел Кримський знав понад 60 мов світу. З його перекладів почалась школа художнього перекладу східної поезії в Україні та загалом у Європі. Окрім перекладацької спадщини А. Ю. Кримський залишив велику художню спадщину (поезії, оповідання, повісті). Ім’я українського академіка Агатангела Юхимовича Кримського 1970 року було занесене у затверджений XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО перелік видатних діячів світу. До 150-річчя від дня народження А. Ю. Кримського (1871 – 1942), українського сходознавця, славіста, письменника, перекладача, одного з організаторів Національної Академії наук України в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить науково-творчий доробок Агатангела Кримського: мовознавчі праці, етнографічні дослідження, літературні твори (оригінальні поетичні твори автора та переспіви і переклади), листи та мемуари. Наукові монографії, матеріали конференцій та публікації розкривають визначний вклад А. Ю. Кримського у становленні Національної Академії наук України, розвитку українського та світового сходознавства, дають уяву про складний життєвий шлях видатного вченого. На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами. Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх. Термін експонування: 16 січня – 2 лютого 2021 р.
Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності Гриценко Ю. А. |