Понеділок, 1 березня 2021

Новини і події

Графік роботи

Понеділок - п'ятниця
з 10:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 120-ї річниці від дня народження Катерини Білокур (1900–1961),

 майстрині народного декоративного живопису, народної художниці України

 

image

Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівці Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині село в Яготинському р-ні Київської обл.) в бідній селянській родині. Читати, писати й малювати навчилася самотужки, тому у сім'ї було вирішено – у школу Катрю не віддавати, оскільки читати вона і так уміє. Починала малювати на шматку домотканого полотна, фанері вуглиною або саморобним пензликом. Пізніше навчилася ґрунтувати полотно, розводити фарби.

Двічі намагалася вступити до художньо-керамічного технікуму в Миргороді та до Київського театрального технікуму, але, не маючи атестата про закінчення семирічки, так і не отримала фахову освіту.

Малювала здебільшого квіти, а також портрети рідних й близьких людей. Ніколи не робила попередніх етюдів чи ескізів, а подумки довго виношувала задум картини, аж поки повністю, до найменших деталей не уявляла її, і тільки тоді бралася за пензель. З ранніх творів, виконаних олійними фарбами на фанері, відомі «Портрет Олі Білокур» (1928) та «Портрет колгоспниці Тетяни Бахмач» (1932).

Перші значні роботи, які засвідчили високе обдарування художниці, були створені в другій половині 30-х рр. Серед них: «Берізка» (1934), «Квіти за тином» (1935), «Портрет племінниць» (1937-1939).

Завдяки сприянню видатної української співачки Оксани Петрусенко, творами художниці зацікавилися працівники Полтавського будинку народної творчості і 1940 р. на обласній виставці її роботи вперше побачили світ. 1941 р. – картини експонувались на виставці у Києві, того ж 1941 р. відбулася персональна виставка Катерини Білокур у Полтаві, яка мала величезний успіх. Однак більшість творів тогочасного періоду було втрачено під час Другої світової війни. У 1942-1943 рр. – створює одну з кращих композицій «Квіти на блакитному тлі», яку дарує Київському музею Тараса Шевченка.

Твори післявоєнних років – вершина художньої творчості К. Білокур. Квіти за поодинокими випадками – єдині мешканці її полотен. Вона старанно копіює рослини з натури і водночас інтерпретує по-своєму світ, в якому вони мусять існувати і ніби аранжує стани природи – присмерки, світання, спекотний полудень. В цей період вона створює одні з найкращих своїх робіт – "Буйна" (1944-1947), "Декоративні квіти" (1945), "Привіт урожаю" (1946) і славнозвісне полотно "Цар-колос" (1949).

50-ті роки ХХ ст. – найбільш плідний період творчості Катерини Білокур. Їй допомагає Спілка художників України, вона бере участь у багатьох виставках. Так, у 1954 р. в Парижі на міжнародній виставці були представлені її картини "Цар-колос", "Берізка" і "Колгоспне поле", які високо оцінив Пабло Пікассо.

У 1949 р. Катерина Білокур була прийнята до Спілки художників України, 1951 р. одержала звання Заслуженого діяча мистецтв України, а 1956 р. було присвоєно звання народного художника України.

В останні роки життя художниця створила картини: "Півонії" (1959), "Букет квітів" (1959), "Квіти і овочі" (1959), "Натюрморт" (1960).

Померла Катерина Білокур 9 червня 1961 р.

Творчість художниці як надбання української культури ХХ століття, вже давно стала предметом вивчення й дослідження мистецтвознавців. Її називають неперевершеним співцем природи в живописі. Ніхто ні до, ні після Катерини Білокур не зміг настільки вражаюче і бездоганно передати на полотнах красу та багатство квітів – ідеальних творінь майстрині, якими прославила Україну. Залишила по собі епістолярну спадщину, невелику поему в прозі. Образ Білокур увічнено в скульптурі, живопису, літературних та музичних творах, художніх та документальних фільмах. 1977 р. в селі Богданівці було відкрито меморіальний музей художниці, на території якого встановлено пам'ятник. У Яготинському історично-краєзнавчому музеї розгорнуто дві експозиції з її живописною та графічною спадщиною, а в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві є великий «білокурівський» зал, в якому зібрано найкращі її творіння. 1989 р. була заснована премія імені Катерини Білокур за визначні твори традиційного народного мистецтва.

До 120-ї річниці від дня народження Катерини Білокур (1900–1961), майстрині народного декоративного живопису, народної художниці України в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Представлені видання знайомлять з живописними й графічними роботами мисткині, що зберігаються у вітчизняних музеях та життєвим і творчим шляхом видатної художниці.

На виставці представлені документи і публікації з фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно-Хрещатицька,1, 4 поверх.

Термін експонування: 07 грудня – 31 грудня 2020 р.

 

Інформація підготовлена

відділами соціокультурної діяльності  та  читальних залів

 

image image