П’ятниця, 23 жовтня 2020

Новини і події

Графік роботи

Понеділок - п'ятниця
з 10:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 185-річчя від дня народження О. О. Потебні (1835–1891),

мовознавця, філософа, фольклориста, педагога

 

 

Єдина ознака, за якою пізнаємо народ – єдність мови. Національна свідомість є тим історичним двигуном, що відтворює єдність народу.

 

Олександр Потебня

 

 

 

 

 

 

 

imageОлександр Опанасович Потебня народився 22 вересня 1835 рокуна хуторі Манів Роменського повіту Полтавської губернії у дворянській родині. Гімназійну освіту отримав у Польщі.

 У 1854 – 1856 році навчався у Харківському університеті. Деякий час вчителював, згодом отримав запрошення викладати російську словесність до Харківського університету. У 1860 році склав магістерський іспит і отримав вчений ступінь магістра слов‘янської філології.

Працюючи викладачем, О. Потебня проявив себе цікавим лектором, справжнім ерудитом, із захопленням розповідав студентам про українську народну творчість та історію. Олександр Опанасович зблизився з членами харківської «Громади». Разом із громадівцями переймався станом народної освіти та створенням недільних шкіл, що спонукало його написати «Азбуку для воскресных школ».

На жаль, твір побачив світ лише у 1898 році під назвою «Руководство к обучению грамоте, составленное для малорусских вечерних школ А. А. Потебней». Підручник був світським за змістом і вміщував народні приказки, прислів`я, загадки.

Олександр Потебня був одним із ініціаторів створення школи для народних учителів, розробляв програми навчальних дисциплін та проводив заняття. Науковець отримав можливість вивчати й досліджувати місцеві говірки, записувати народні пісні та інший етнографічний матеріал. Він планував заснувати студентський хор для виконання народних пісень.

У 1862 році О. О. Потебня отримав закордонне відрядження і через рік, після стажування у Німеччині, Чехії та Австрії, повернувся до Харківського університету спочатку в якості доцента, а з 1875 року – професора.

Після закордонних студій Олександр Опанасович відійшов від справ «Громади» і зосередився на науковій діяльності. У цей час він опублікував результати своїх досліджень з філології і в праці «Из записок по русской грамматике» продемонстрував зміни в структурі української, російської та інших слов‘янських мов і виділив риси, притаманні виключно українській мові. За цю роботу він отримав повну Ломоносовську премію Російської Академії наук.

imageОлександр Потебня був поліглотом, що дозволило йому здійснити порівняльний аналіз слов‘янських мов і довести самобутність української мови.

Садиба, де мешкав Олексадр Опанасович Потебня з родиною, поступово перетворилася на інтелектуальний осередок, тут збиралась студентська молодь та місцева інтелігенція.

У 1877 році професор О. Потебня був обраний головою Харківського історико-філологічного товариства, яке стало потужним науковим центром. Був членом Товариства любителів російської словесності при Московському університеті, чеського Товариства наук, членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. Незадовго до смерті Олександр Олександрович Потебня отримав Золоту Костянтинівську медаль Російського географічного товариства за фольклорні розвідки.

Продовжуючи вивчати народну мову, вчений розробив концепцію зв‘язку мови та психології, культури і способу життя. Започаткував психологічний напрям мовознавства, довівши взаємозв‘язок мовного та національного питань. Свої ідеї Потебня виклав у працях «Мысль и язык», «Лекции по теории словесности».

Водночас українознавчі студії посідали чільне місце в науковому доробку О. О. Потебні. Він видав збірники колядок, веснянок з коментарями. Редагував і видав твори Петра Гулака-Артемовського та Григорія Квітки-Основ`яненка. Частково переклав на українську мову «Одіссею».

Відповідно до умов наукової роботи в тогочасній Україні вчений викладав в університеті і писав свої праці російською мовою. І лише поетичні спроби засвідчили його глибоке знання української народної творчості і любов до рідної мови.

Помер 11 грудня 1891 року у Харкові. У місті зберігся будинок О. Потебні, що нині розташований на однойменній вулиці. Ім‘я Олександра Потебні присвоєно Інституту мовознавства Національної Академії Наук України.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого з нагоди 185–річчя від дня народження О. О. Потебні підготувала книжкову виставку.(перехід на список літ) Експозиція презентує науково-творчий доробок Олександра Опанасовича Потебні та видання про життєвий шлях видатного філолога.

На виставці представлено документи із фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою:

вул. Грушевського Михайла, 1, 2 поверх.

Термін експонування: 22 вересня – 12 жовтня 2020 р.

 

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності Кудря Л. М.