З 8-го по 30-е вересня 2020 року в Арт-галереї Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх) триватиме виставка робіт нечуючої художниці Галини Інгули. Експозицію авторка присвячує пам’яті батька — письменника та журналіста Валерія Нечипоренка, якому 30-го серпня виповнилось би 65 років. Саме тато допоміг Галині повірити у власні сили. А головне, надихнув займатися улюбленою справою – творчістю.
Виставка «Реалізми інших реальностей» – немов ілюстрація до літературних творів батька, подяка за поради, дружню критику і за назву її авторського фентезійного стилю – «Планета Інгула». Як і у книгах Валерія Нечипоренка, на картинах Галини присутні цілком реальні сюжети та події, які, однак, відбуваються в інших реальностях. Як і тато, Галина творить у двох стилях — реальному та фантастичному. Це два світи, які ніколи не перетинаються, але доповнюють один одного і від цього стають яскравішими.
Галина Інгула 17 років професійно займається малярством. Навчалася у творчій студії відомого київського художника-монументаліста Костянтина Косаревського. Для робіт художниці характерне використання яскравих кольорів, геометричних форм і орнаментів, петриківського розпису. Декілька картин Галини перебувають у фонді Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Її роботи експонувалися на виставках в Україні, Франції, Німеччині, Чехії, Італії, Польщі та на Мальті. Нині займається творчістю, проводить майстер-класи для дітей та дорослих, виготовляє авторські м’які іграшки, шопери (еко-сумки) та футболки, викладає жестову мову для чуючих. Членкиня Київської спілки нечуючих художників «Натхнення».
Батько художниціВалерій Нечипоренко (1955-2011) — письменник, журналіст, громадський діяч. Народився у місті Коростені Житомирської області. У 1983-му дебютував як прозаїк. За 15 років видав 14 художніх і науково-популярних книг, лауреат премії імені Юрія Яновського. Як спецкор газети «Радянська Житомирщина» у травні 1986-го вів репортажі про роботу пожежників-ліквідаторів у Чорнобилі та Прип’яті. Згодом став редактором однієї із перших незалежних українських газет — «Житомирський вісник». Був співголовою благодійного фонду переселення багатодітних сімей. Наприкінці 90-х переїхав до Києва, де працював у газетах «Фінансова Україна», «День», «Всеукраинские Ведомости». Створив громадську організацію «Об’єднання гуманістів України». З 1999-го — заступник генерального директора агентства «УНІАН», де і працював до останніх днів свого життя. Один із співаторів та організаторів літературного фестивалю «Просто так» та Фестивалю дерунів у рідному Коростені.
Презентація виставки відбудеться 10 вересня о 16:00.
Вхід на виставку — виключно у респіраторі чи захисній масці
(відповідно до вимог постанови Головного державного санітарного лікаря України
№ 38 від 01.07.2020 «Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів під час проведення культурно-мистецьких заходів на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» (в редакції постанови Головного державного санітарного лікаря України від 04.08.2020 № 45).
Бібліотека
