Aбонемент

До 155-річчя від дня народження Андрея Шептицького (1865 – 1944),  

 Митрополита Української греко-католицької церкви,

 політичного, громадського та культурного діяча

Митрополит  Андрей Шептицький, (мирське ім'я Роман Марія Александр Шептицький) народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині у сім’ї графа Івана й Софії Шептицьких. Роман здобув належну високому походженню освіту (в університетах Львова, Кракова, Вроцлава, Відня, Мюнхена). Отримав ступінь доктора права, теології та філософії. За короткий час Роман пройшов усі щаблі духовної кар’єри: від складання перших чернечих обітниць, посвяти у монахи, під час якої прийняв ім’я Андрей (1888 рік), до інтронізації на митрополичий престол. З 17 січня 1901 року і до смерті – Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський – предстоятель Української греко-католицької церкви. Метою усього життя Митрополита Андрея була справа об’єднання православного Сходу, а передусім України, піднесення релігійного, духовного, культурного і соціального рівня українського народу. Весь свій життєвий шлях Митрополит присвятив безмежному служінню рідному народові.

Андрей Шептицький був загальновизнаним благодійником і меценатом, активно ініціював та фінансово підтримував освітні проєкти. На власні кошти будував середні школи, надавав матеріальну допомогу приватним закладам освіти, сиротинцям, спонсорував приватне народне семикласне шкільництво, виплачував стипендії молодим українським митцям для здобуття художньої освіти у найкращих навчальних закладах Європи, підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар».

Під протекторатом Митрополита Андрея було українське мистецтво, на якому він добре розумівся. Шептицький заснував Український національний музей у Львові (тепер — Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького), де зібрано одну з найбільших у Європі колекцію іконопису (пожертвував майже 10 тисяч предметів). Виділяв кошти на діяльність Українського народного музею «Гуцульщина» в Коломиї. Заснував єпархіальну бібліотеку в Івано-Франківську і передав для неї 4000 книг з особистої бібліотеки, Академічний Дім, Народну лічницю – медичну установу, яка надавала допомогу мешканцям Львова та Галичини. Проіснувала впродовж 1904–1944 рр. та відновила свою діяльність вже після проголошення незалежності України.

Багато Андрей Шептицький зробив і для розбудови церкви. У 1928 р. створює Львівську богословську академію (єдиний ВНЗ на українських землях у складі Польщі). За його підтримки було збудовано чимало храмів, монастирів, виходило 9 друкованих періодичних видань.

Митрополит Андрей був ініціатором і меценатом багатьох підприємницьких проєктів: Земельного та Іпотечного банків у Львові, товариства взаємного страхування «Дністер», шести заводів (кахельні, цегельний), «Маслосоюза» й «Центросоюза» – спілки кооперативів, які спеціалізувалися на виготовленні та продажі господарської продукції.

Разом із заходами Комісії охорони природи митрополит допоміг утворити на землях Львівської митрополії заповідник кедрових лісів на горі Яйко та заповідник степової рослинності біля Чортової Гори (одні з перших природних заповідників у Західній Україні), сприяв відкриттю курортів (наприклад, у Черчому).

Вражають масштаби літературної спадщини – пастирські послання, трактати, статті, листи, звернення.

Митрополит Андрей Шептицький помер 1 листопада 1944 року. Похований у крипті собору Святого Юра у Львові.

До 155-річчя від дня народження Андрея Шептицького (1865 – 1944), Митрополита Української греко-католицької церкви, політичного, громадського та культурного діяча в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить твори Андрея Шептицького, збірники документів і матеріалів, автореферати дисертацій, інші видання про діяльність митрополита та його внесок у розбудову української державницької думки ХХ століття.

На виставці представлені документи та публікації з фондів бібліотеки. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки

та традиційними картковими каталогами.