Aбонемент

До 100-річчя Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка

Театр імені Івана Франка було засновано у Вінниці 1920 року частиною акторів Молодого театру на чолі з Гнатом Юрою та акторами Нового Львівського театру, очолюваного Амвросієм Бучмою. Об'єднавшись, митці утворили театральний колектив під назвою «Новий Драматичний театр імені Івана Франка», керівником якого було обрано Гната Юру. Відкриття театру відбулося 28 січня 1920 року виставою «Гріх» Володимира Винниченка, а протягом сезону театр здійснив 23 прем'єри.

Перші роки свого існування театр багато мандрував по містах і селах центральної України. Гастролі в Донбасі стали поштовхом для переведення франківців 1923 року як Державного театру УРСР до столиці України — Харкова. Влітку 1926 року театр ім. І. Франка за рішенням уряду перевели до Києва, тоді як з Києва до Харкова переїхав театр «Березіль». З 1926 року театр працював у будівлі колишнього театру Соловцова.

У 1920-1930-х роках акторське ядро театру складали Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Юрій Шумський, Ганна Борисоглібська, Дмитро Мілютенко, Віктор Добровольський, Поліна Нятко, Катерина Осмяловська, Євген Пономаренко, Петро Сергієнко, Микола Яковченко, Микола Братерський, Олександр Романенко та інші. Серед постановок були шедеври вітчизняної та світової класики: «Весілля Фігаро» П. Бомарше, «Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком, «Суєта» І. Карпенка-Карого, «Дон Карлос» Ф. Шіллера, «Борис Годунов» О. Пушкіна. Починаючи з першої половини тридцятих років театр, як і ряд інших колективів, майже цілком переключився на пропагандистські п'єси радянської тематики. Серед 13-ти постановок, що вийшли у 1930–34 рр., була лише одна класична п'єса. У 1940  році— театр одержав звання академічного. З 1941 по 1944 рр. — трупа працювала в евакуації — в Семипалатинську і Ташкенті.

Сценографія і музичне оформлення вистав традиційно були і залишаються сильною стороною творчості франківців — це роботи художників: М. Драка, В. Меллера, А. Петрицького, Д. Лідера, А. Александровича-Дочевського (головного художника театру), музика композиторів Н. Прусліна, Ю. Мейтуса, І. Шамо, І. Поклада, Л. Ревуцького, О. Білаша, М. Скорика та інших композиторів.

У 1978–2001 роках театр очолював Сергій Данченко. У цей час в акторському складі працювали Богдан Ступка, Богдан Бенюк, Анатолій Хостікоєв, Наталя Сумська, Лариса Кадирова, Лесь Задніпровський, Олексій Богданович, Ірина Дорошенко Василь Мазур, Людмила Смородіна, Станіслав Станкевич, Лесь Сердюк, Михайло Крамар, Галина Яблонська, Ніна Гіляровська та багато інших.

Від початку 1990-х рр. театр активно вписує свою творчість в європейський культурний контекст — гастролює в Німеччині, Австрії, Греції, Італії, Польщі, США, де робота франківців знаходить гідну оцінку.

Указом Президента України від 11 жовтня 1994 року театру надано статус Національного. З 1992 року — генеральний директор театру Михайло Захаревич.

З кінця 2001 до 2012 року театр очолював Герой та народний артист України Богдан Ступка. Продовжуючи і розвиваючи традиції, закладені славними попередниками — фундатором театру Г. Юрою та багаторічним творчим побратимом С. Данченком — Богдан Ступка ввів в репертуар незвичні для українського глядача імена класиків української літератури Г. Сковороди («Буквар Миру»), Г. Кониського («Трагедокомедія о воскресенії мертвих»), познайомив із давньою індійською культурою («Шякунтала» Калідаси), творчістю польського класика ХХ століття С. Віткевича («Мама, або Несмачний витвір…»), повернув на сцену Софокла та Ф. Достоєвського («Цар Едіп», «Брати Карамазови»). Прагнучи розширити художню палітру франківців, Ступка запрошував на постановки режисерів із діаметрально протилежними творчими засадами. З театром співпрацювали режисери з Росії, Польщі, Грузії, Канади.

19 березня 2012 року розпочала свою роботу Камерна сцена, названа на честь Сергія Володимировича Данченка. 19 жовтня 2013 року біля Камерної сцени встановлено пам'ятник Митцю (скульптори — Володимир та Андрій Чепелики).

В період 2012—2017 рр. художнім керівником театру був Станіслав Мойсеєв.

Сьогодні генеральним директором та художнім керівником театру є Михайло Захаревич (з 2018 року), головним режисером — Дмитро Богомазов (з 2017 року). В штаті театру працюють режисери Петро Ільченко, Юрій Одинокий, Андрій Приходько, Дмитро Чирипюк, Давид Петросян.

Трупа театру по праву вважається найкращою в Україні, акторами театру є такі митці як Василь Баша, Анатолій Гнатюк, Ірина Дорошенко, Олександр Задніпровський, Володимир Коляда, Поліна Лазова, Василь Мазур, Петро Панчук, Олексій Петухов, Дмитро Рибалевський, Людмила Смородіна, Остап Ступка, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв. Франківці завжди піклуються про духовність суспільства, відродження національної свідомості, культури, традицій народу.

До творчого колективу театру також належать балетна група, хор і оркестр.

Повний список діючих та архівних вистав представлено на сайті театру. 

23 січня 2020 року Національний банк вводить в обіг пам'ятну монету «100 років Національному академічному драматичному театру імені Івана Франка» зі срібла номіналом у 10 грн., накладом 2500 штук. 

До 100-річчя Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить літературу, що розповідає про історію створення театру, визначних постатей та акторів, які внесли неоціненний вклад у розвиток театрального мистецтва України. 

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька,1, 4 поверх.

Термін експонування: 28 січня – 28 лютого 2020 р.

Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу  

соціокультурної діяльності  

Гриценко Ю. А.