Aбонемент

 До 250-річчя від дня народження І. П. Котляревського (1769 – 1838),

українського письменника, поета

Котляревський народився 9 вересня 1769 року в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. Здобувши початкову освіту у місцевого дяка, 1780 року вступає до семінарії – єдиного навчального закладу в Полтаві.

Старанно і наполегливо вивчає гуманітарні дисципліни, знайомиться з античною літературою, перекладає Горація, Овідія, Вергілія, відкриває для себе творчість Ломоносова, Кантемира, Сумарокова.

На жаль, після смерті батька у1789 році, Іван Петрович на останньому році навчання залишає семінарію. Майбутній письменник служить чиновником у полтавських канцеляріях, вчителює у поміщицьких родинах. З 1794 року розпочинається творча робота письменника над «Енеїдою».

У 1796 – 1808 роках Котляревський перебував на військовій службі. Брав участь у російсько-турецькій війні. За відвагу і хоробрість письменника було відзначено нагородами. У нелегких бойових буднях продовжує працювати над «Енеїдою».

Спочатку І. П. Котляревський не мав наміру публікувати поему, вона поширювалася серед читачів у рукописних копіях. Вперше твір побачив світ 1798 року у Петербурзі. У 1808 році поему було опубліковано вдруге. Видання готувалося без відома автора, тому вийшло зі значними огріхами, які не могли задовольнити автора.

У 1809 році виходить друком знаменита поема І. П. Котляревського у чотирьох частинах «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложенная И. Котляревским». З 1810 року і до кінця свого життя Іван Котляревський жив у Полтаві. Працював наглядачем Будинку для виховання дітей бідних дворян Полтави, зарекомендував себе як талановитий педагог і організатор освітнього процесу.

Письменник багато уваги приділяв пожвавленню культурного життя Полтави, захоплювався ідеєю створення місцевого театру. У 1818 році Котляревського призначають директором Полтавського театру. Іван Петрович узяв на себе всі турботи, пов’язані з підготовкою репертуару та підвищенням його ідейно-художнього рівня. З цією метою створює драму «Наталка Полтавка» і водевіль «Москаль-чарівник», які з успіхом було поставлено у 1819 році. Стараннями Івана Котляревського було випущено з кріпацтва російського актора М. Щепкіна, який згодом успішно виступав у п’єсах свого покровителя.

У 1821 році, майже через три десятиліття, поет завершив роботу над останньою частиною «Енеїди». Повне видання твору побачило світ, на жаль, лише 1842 року, після смерті автора.

У 1827 році І. П. Котляревський стає попечителем Полтавського благодійно-лікувального закладу. 1835 року через хворобу письменник залишає службу, але продовжує цікавитися громадським і літературним життям, підтримує творчі контакти з відомими діячами культури М. Гнєдичем, О. Сомовим, Д. Бантишем-Каменським.
В останні роки життя, не маючи необхідних коштів, Іван Котляревський передає для публікації свої п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» історику та письменнику І. Срезневському, а поему «Енеїда» – харківському видавцеві О. Волохінову.
Помер Іван Петрович Котляревський 10 листопада 1838 року. Похований у Полтаві.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого до 250-річчя від дня народження І. П. Котляревського, українського письменника і поета організувала книжкову виставку.

В експозиції представлені видання творів письменника та документи про його творчий і життєвий шлях.

На виставці представлені документи із фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. М. Грушевського,1, 2 поверх.

Термін експонування 9 – 19 вересня 2019 року

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності Кудря Л. М.