Aбонемент

До 110-річчя від дня народження О. Є. Ільченка (1909 – 1994), українського письменника

Мова – перша зброя в боротьбі:

виживе мова, виживе й Вітчизна.

Олександр Ільченко

Олександр Єлісейович Ільченко народився 4 червня 1909 року у Харкові в родині залізничників. 12-річним хлопцем вечорами працював видавничим коректором у друкарні видавництва «Рух». Від руки переписував твори Івана Франка, Лесі Українки та інших українських класиків. У 1928 – 1931 роках навчався на літературно-лінгвістичному факультеті Харківського Інституту Народної Освіти (нині – Харківський національний університет імені Василя Каразіна).

Творчий шлях Олександра Ільченка розпочався у 1929 році. Його оповідання і нариси друкувалися в журналах «Жовтень», «Піонерія», «Знання та праця». 1932 року вийшла друком перша книга – збірка нарисів «Дніпрельстан».

Визнання авторові принесла повість «Серце жде», після кількох редакцій – «Петербурзька осінь», присвячена Т. Г. Шевченкові. Вперше твір побачив світ у 1939 році і перевидавався 20 разів.

З 1939 року Олександр Ільченко – член Спілки письменників СРСР. Працював в редакціях дитячих журналів «Червоні квіти», «Знання та праця», «Весела бригада», редактором видавництва ЦК ЛКСМУ.

У 1939 році письменник переїхав до Києва, працював редактором Дитвидаву. Тоді ж почав писати історико-біографічний кіносценарій «Тарас Шевченко», задумав сценарій двосерійного фільму про Мамая. Але війна обірвала творчі плани митця.

У роки німецько-радянської війни письменник деякий час жив у Ташкенті. Протягом року видав шість книг: повісті, нариси, публіцистика.

1943 року вийшла друком химерна повість-казка для дорослих російською мовою «Рукавичка». Через двадцять п'ять років вона побачить світ мовою оригіналу під назвою «Солом'яна рукавичка».

З січня 1943 року О. Ільченко працював у Москві редактором відділу літератури в журналі «Україна» та спеціальним кореспондентом газети «Известия», де продовжував працювати і в повоєнні роки.

Наприкінці 1943 року письменник оселився у щойно звільненому від фашистських окупантів Києві. 1945 року Олександр Ільченко написав сценарій казково-героїчної кінокомедії «Козак Мамай».

У 1958 році вийшов друком роман «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця». Твір набув великої популярності. Роман супроводжував шквал позитивних рецензій від літературних критиків, читачі буквально розібрали його на цитати.

Більш як за 60 років творчої праці письменника вийшло понад 60 окремих видань: роман, повісті, оповідання, нариси, есе, публіцистика, п’єси, кіносценарії, переклади.

Твори О. Ільченка «Петербурзька осінь», «Звичайний хлопець», «Рукавичка», «Італійське каприччо» та роман «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай та чужа молодиця» багато разів перевидавались українською, російською та іншими мовами.

За сценаріями Олександра Ільченка було створено художній фільм «Роман і Франческа» та кілька документальних фільмів.

Олександр Єлісейович віддавав багато сил громадській діяльності. Був членом правління Спілки письменників СРСР, заступником голови правління Товариства «СРСР – Італія» у Москві та віце-президентом Товариства «СРСР – Італія» в Україні, головою Республіканської комісії прийому до Спілки письменниківУРСР. Мав урядові та відзнаки.

Помер 16 вересня 1994 року. Похований на Байковому кладовищі. 

До 110-річчя від дня народження Олександра Ільченка, українського письменника в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. 

В експозиції представлено творчий доробок О. Ільченка – художні та публіцистичні твори.

Про творчий внесок в українську літературу та журналістику, життєвий шлях письменника розповідають монографії, матеріали наукових конференцій, публікації з періодичних видань та спогади сучасників.

На виставці представлено документи із фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. М. Грушевського,1, 2 поверх.

Термін експонування 4 – 20 червня 2019 року

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності Кудря Л. М.