Концерт Народного етнографічного хору «Гомін» ім. Л.Ященка
до 50-річчя з часу створення
5 червня 2019 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся концерт Народного етнографічного хору «Гомін» ім. Л. Ященка до 50-річчя з часу створення.
Засновник легендарного хору – Леопольд Іванович Ященко, відомий український музикознавець, фольклорист, композитор, кандидат мистецтвознавства, лауреат премій ім. П.Чубинського (1992) та Національної премії України ім. Т. Шевченка – був незмінним керівником і диригентом колективу до 2016 року. Ідейним натхненником – відомий український збирач старожитностей і вжиткового мистецтва Іван Гончар.
Учасники «Гомону» — люди різних поколінь і професій, яких об'єднала любов до рідної мови, української пісні та минувшини, які прагнули відродити національні традиції, розбудити національну свідомість українців. Саме гомінчани першими в Києві виконали «Ще не вмерла Україна», «Боже Великий, Єдиний», «Ой у лузі червона калина» та інші патріотичні пісні. За це у драматичні роки історії існування колективу (60-ті – початок 70-х) його учасники зазнали переслідувань, хор був заборонений як «націоналістичний». З 1984 року «Гомін» відновив свою діяльність, у 2005 році – отримав звання «Народний».
Репертуар «Гомону» налічує понад 600 пісень: колядки, щедрівки, веснянки та ігрові хороводи, купальські й петрівчані пісні, а також – козацькі, рекрутські, стрілецькі та повстанські; пісні на слова і музику Л. Ященка, чимало – на слова Т. Шевченка та інших українських поетів.
Керівник і диригент хору «Гомін» Валентина Дмитрівна Команчук включила до програми виступу обрядові веснянкові та пісні початку літа, з якими наші предки зверталися до природи, яку вони обожнювали, перед якою схилялись і пісенно просили полегшити їхню тяжку працю. Ці ніжні та чарівні твори були сповнені сподівань на краще. Пісняри були переконані у магічній силі пісень про роботу, любов, жіноче життя.
Коментуючи кожний хоровий твір, Валентина Дмитрівна також читала вірші О. Пчілки, О. Олеся, П. Тичини, П. Сингаївського.
Апогеєм літературно-пісенного свята стало спільне виконання всіма присутніми «Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав…».
Слухачі були у захваті, палко висловлювали свої враження. Присутня на заході музикознавець – користувачка Бібліотеки Ю. Гуренко професійно розповіла про унікальність хорового мистецтва.
Бібліотека
