Субота, 23 листопада 2024
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | До 170-річчя від дня народження Панаса Мирного (1849 – 1920), українського письменника
Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 р. в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі, чотирнадцятилітній хлопець йде на роботу. Чиновницька служба почалася в 1863 р. в Гадяцькому повітовому суді. Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі. З 1871 р. Панас Рудченко жив і працював у Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті. Його не приваблювала чиновницька кар'єра, але сумлінне виконання службових обов'язків, дозволило досягти високого чину дійсного статського радника. На цей час припадають його перші спроби літературної творчості та фольклористичної діяльності. Частину зібраних П. Рудченком фольклорних матеріалів згодом опублікував його брат Іван Білик у збірниках «Народные южнорусские сказки» (1870 р.) та «Чумацкие народные песни» (1874 р.). У 1870-ті рр. центральною темою його творчості стали життя українського села та складні соціально-економічні зрушення, які відбувалися в пореформену добу. Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані літературним псевдонімом Панас Мирний, з'явилися у журналі «Правда» у 1872 р., а в 1974 р. були надруковані нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» та оповідання «П'яниця». Проблемам різночинної української інтелігенції, її ролі в суспільному процесі присвячені незакінчене оповідання «Народолюбець» (орієнтовне написання 1873 р.) та соціально-психологічна повість «Лихі люди» (цензурна назва «Товариші» – 1875 р). 1875 р. в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», але в зв’язку з Емським указом твір не був опублікований і вперше з’явився в Женеві у 1880 р. Роман засвідчив початок нового етапу в розвитку української прози: це був перший зразок соціально-психологічного роману, де було розкрито соціальну дійсність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формують характер особистості, зумовлюють її дії та вчинки. Роман «Повія» – один із найкращих зразків українського соціально-психологічного роману XIX ст., в якому Панас Мирний найповніше виявив епічний талант, силу критичного реалізму. У романі на тлі широких суспільно-історичних узагальнень зображено трагічну історію життя дівчини-наймички, змальована пореформена дійсність XIX століття – розшарування селянства, зростання нових багатіїв, занепад суспільної моралі. Поряд з епічними творами Панас Мирний залишив у спадок блискучі зразки малих художніх форм – оповідання, нариси, новели («Казка про Правду та Кривду» (1889 р.), «Серед степів» (1900 р.), «Морозенко» (1898 р.) та ін.). Подіям революції 1905–1907 рр. присвячено його поетичні та прозові твори: «До сучасної музи», «На сорок четверті роковини смерті Т. Г. Шевченка», «Сон» – 1905 р., «У тюрмі», «Дурниця» – 1909 р. Помітне місце в творчості займали драматичні твори: «Перемудрив» (1884 р.), «Згуба» (1896 р.), «Лимерівна» (1883 р.), «У черницях» (1884 р.), філософська драма-містерія «Спокуса» (1901 р.). П. Мирний перекладав українською мовою твори О. Пушкіна, В. Шекспіра («Король Лір»), Г. Лонгфелло («Пісня про Гайавату») та ін., здійснив оригінальний переспів «Слова о полку Ігоревім» – «Дума про військо Ігореве». Написав близько 300 віршів, але свою поезію Мирний називав «нікчемним віршуванням». Літературні інтереси Панаса Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю. Ще за молодих років він був зв'язаний з революційним визвольним рухом, з 1875 р. брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка «Унія», який був утворений у м. Полтаві. Помер Панас Мирний 28 січня 1920 р. Поховано його у м. Полтаві. У будинку, де жив письменник з 1903 р., створено літературно-меморіальний музей. 1951 р. в м. Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові. До 170-річчя від дня народження Панаса Мирного (1849–1920), українського письменника в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить видання та статті з періодичних видань про творчий і життєвий шлях письменника. На виставці представлені документи і публікації з фондів бібліотек. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх. Термін експонування: 10 травня – 30 травня 2019 р.
Інформацію підготувала бібліотекар І категорії відділу соціокультурної діяльності Кириленко Т. І. |