Aбонемент

До 115-річчя від дня народження Докії Гуменної (1904 – 1996), української письменниці (США)

Докія Гуменна – це жива легенда...

Якби в інших народів була така письменниця,

з неї зробили би національну героїню:

писали монографії, знімали кіно- та телефільми,

вручали державні нагороди...

М. Мушинка

Докія Кузьмівна Гуменна народилася 7 березня 1904 року на Київщині в селянській родині. Батьки з дитинства прищеплювали їй любов до народних традицій, фольклору. Вищу освіту отримала в Київському інституті народної освіти, її викладачами були О. Оглоблін, М. Зеров, П. Филипович.

Літературна діяльність Докії Гуменної розпочалася у 1924 році за підтримки письменника і громадського діяча Сергія Пилипенка – побачив світ її перший нарис «У степу» в журналі «Сільсько-господарський пролетар». Твори письменниці друкувались в журналах «Глобус», «Плужанин», «Плуг», «Нова Громада», «Життя й Революція», «Червоний Шлях» та ін. Деякий час Докія Гуменна належала до письменницької організації селянських письменників «Плуг».

На жаль, Гуменна не мала письменницького успіху, цензура критикувала її твори за «ідеологічну невитриманість», тож письменниця була вимушена заробляти на життя перекладами, рецензіями та коректурою.

1928 року Докія Гуменна їде у творче відрядження на Кубань. Повернувшись через кілька місяців, написала два цикли репортажів: «Листи із Степової України» і «Ех, Кубань, ти Кубань, хлібородная». В нарисах письменниця показала занепад українського побуту, культури та моралі. Твори були негативно сприйняті партійною і літературною критикою. Гуменну виключили з «Плугу» і заборонили друкуватися. 

Докія Гуменна виїздить до Туркменії, вивчає східні мови, збирає матеріал про історію і давню культуру місцевого населення.

У 1933 році письменниця повертається в Україну, до Києва. Позбавлена можливості друкуватися, працює діловодом, секретарем, стенографісткою.

1937 року Гуменна їде в археологічну експедицію розкопок поселення трипільської культури на Київщині. Отримані враження та історичні міркування під час археологічної експедиції стали основою для нових творів: «Ромашки на схилах», «З історії сивої давнини», «Таємниця черепка».

У 1940 році вийшли друком повість «Вірус» і нарис «З історії сивої давнини».

Під час Другої світової війни письменниця залишається в Києві. Налагоджує стосунки з членами Спілки українських письменників, вступає до відновленої «Просвіти», працює науковим

працівником Музею-архіву переходової доби.

Навесні 1943 року Д. Гуменна виїжджає спочатку до Львова, потім потрапляє в табір для «переміщених осіб» у Зальцбурзі. Її подальше життя і творчість пов'язані з Чехословаччиною, Австрією, Німеччиною, Італією, Канадою та США.

В Австрії Докія Гуменна працює у видавництві «Українська трибуна». Друкує твори: «Прекрасна аномалія», «Премудрі розумники», «Наталка будує нову Європу», «Куркульська вілія», «Діти Чумацького шляху».

У 1950 році письменниця переїздить у США. Твори Гуменної публікуються на сторінках журналів і газет: «Київ», «Нові дні», «Наше життя», «Український прометей», «Свобода», «Українські вісті», «Новий шлях» та інших.

Поряд з літературною діяльністю письменниця продовжувала активне громадське життя. За її участі в Нью-Йорку засновано Об’єднання українських письменників «Слово».

Померла 4 квітня 1996 року в Нью-Йорку. Похована на кладовищі в Баунд-Бруці в Нью-Джерсі, яке називають українським пантеоном.

Загалом, в еміграції Докія Гумена написала і видала понад 20 творів. Серед них – повісті «Мана», «Велике Цабе», роман-хроніка «Хрещатий Яр», роман «Скарга майбутньому», казка-есей «Благослови мати», роман «Золотий плуг», есе «Родинний альбом», спогади «Дар Евдотеї» та інші.

Із здобуттям Україною незалежності творчість Докії Гуменної повернулась в Україну. Її твори викликають велике зацікавлення сучасного читача та літературознавців.

До 115-річчя від дня народження Докії Гуменної в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку.

Експозиція презентує творчий спадок письменниці різних років видання, у тому числі прижиттєві видання.

Про життєвий шлях і творчий вклад письменниці у розвиток та становлення української літератури розповідають монографії, матеріали наукових конференцій та публікації.

На виставці представлено документи із фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою:

вул. Набережно-Хрещатицька, 1; 4-й поверх.

Термін експонування: 6 – 18 квітня 2019 року.

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності Кудря Л. М.