Неділя, 24 листопада 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

До 145-річчя від дня народження Л. В. Писаржевського (1874–1938),

українського вченого-хіміка, академіка

 

image

Лев Володимирович  Писаржевський народився 13 лютого 1871 р. у Кишиневі (Молдова). Навчався в Кишинівській чоловічій гімназії, а після переїзду родини в 1882 р. до Одеси – в Рішельєвському ліцеї. Знайомство з працею Д. Менделєєва «Основи хімії» відіграло вирішальну роль у виборі життєвого шляху юнака.

Після  закінчення ліцею, у 1892 році вступив до Новоросійського університету на фізико-математичний факультет.

У перші роки навчання в університеті Писаржевський захопився хімією, виявивши неабиякі здібності. Познайомився з професором П. Г. Мелікішвілі (Меліковим), який невдовзі став його учителем і наставником. Першою науковою роботою майбутнього вченого було дослідження метеорита.

1896 року закінчив університет, працював у лабораторії університету, готувався для підготовки до професорського звання. У 1899 році Л. Писаржевському і професору П. Мелікашвілі було присуджено премію імені М. В. Ломоносова за цикл робіт, узагальнених у монографії «Дослідження над пероксидами».

1900 року Л. В. Писаржевський як приват-доцент був допущений до читання лекцій. Основні наукові праці вченого були присвячені вивченню будови і властивостей перекисів і надкислот, дослідженню впливу  розчинника на хімічну рівновагу і вільну енергію реакцій,  розробці основних проблем хімії з точки зору електронної будови речовин.

Кілька років Л. Писаржевський перебував у відрядженні в Німеччині, працював у Тартуському університеті, Київському політехнічному інституті, успішно захистив докторську дисертацію. Продовжуючи наукові пошуки, Лев Володимирович творчо розвинувв погляди Д. Менделєєва на розчини та їх сполуки.

1911 року вчений переїздить в Москву, разом з В. О. Вагнером засновновує і редагує природничо-історичний журнал для самоосвіти «Природа». У складі редколегії журналу були видатні вчені-природознавці: В. Вернадський, Н. Кольцов, Л. Тарасевич, Н. Кулагін,  М. Мензбір,    Н. Умов, П. Лазарєв.

У 1913 році Л. В. Писаржевський був обраний професором хімії Гірничого інституту в Катеринославі, очолив щойно створену  науково-дослідну кафедру електронної хімії.

Вчений активно розробляв основи електронної хімії, сформулював загальноприйняту зараз уяву про роль електронів у хімічних реакціях. Подальші дослідження були перервані Першою світовою війною, вся робота лабораторії була спрямована на медичне обслуговування армії.  Під керівництвом Л. В. Писаржевського було розроблено виробництво медичних препаратів, зокрема, перекису водню, йоду. 

На початку 20-х рр. ХХ ст. дослідницька інтуїція направляє винахідника до однієї з найважчих галузей хімії – теорії каталізу. 1924 році Лев Володимирович  Писаржевський очолив Гірничий інститут.

У 1927 році було створено Український інститут фізичної хімії, директором якого став Лев Володимирович. Згодом інститут перейшов до системи Академії наук УРСР, став одним з відомих наукових центрів держави. 1938 року інституту було присвоєно ім'я засновника та постійного керівника Л. В. Писаржевського.

Вагомою заслугою видатного вченого було створення Науково-дослідного хімічного інституту ім. П. Г. Мелікашвілі в Тбілісі, куди Писаржевський переїхав  у 1929 році. У 1933 році він опублікував дослідження про склад трьох відкритих перекисних сполук хлору та йоду.

Лев Володимирович був новатором у науці, сміливо прокладав нові шляхи і безкомпромісно боровся за втілення в життя своїх наукових ідей.

Як талановитий педагог і вихователь творчої молоді, вчений створив фундаментальну школу хіміків, послідовники якої і нині збагачують українську науку.

Л. В. Писаржевським опубліковано понад сто наукових праць, які відіграли вирішальну роль у розвитку сучасної хімії.

Досягнення вченого були високо оцінені урядом: він був обраний академіком АН УРСР (1925 р.), дійсним членом АН СРСР (1930 р.), лауреатом Ленінської премії (1930 р.), нагороджений орденом Леніна (1936 р.). Президією НАН України засновано премію ім. Л. В. Писаржевського, його ім’я присвоєно Інституту фізичної хімії НАН України.

Помер Л. В. Писаржевський у Дніпропетровську 23 березня 1938 року.

До 145-річчя від дня народження Л. В. Писаржевського  в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку.

Експозиція презентує наукові праці видатного вченого, знайомить читача з літературою про  його науковий і  життєвий  шлях.

На виставці представлено документи із фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

 

Виставка експонується за адресою:

вул. М. Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 13 – 25 лютого 2019 року.

 

Інформацію підготувала головний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності Кудря Л. М.