Субота, 23 листопада 2024
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | До 90-річчя від дня народження І. І. Білика (1929–2012), українського письменника, перекладача
Іван Іванович Білик народився 17 січня 1929 року на Полтавщині у селянській родині. До вступу в університет майбутній письменник кілька років вчителював на Чернігівщині, викладав німецьку мову, фізику і фізкультуру, адже спроби вступити до вищого навчального закладу були невдалими. За кілька років самотужки досконало вивчив болгарську мову. У 1956 році, у віці двадцяти шести років, Іван Білик вступає до Київського університету імені Тараса Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) на факультет журналістики, який успішно закінчує 1961 року. В цей час розпочинається його письменницька і перекладацька діяльність. «Яр» – перший роман Івана Білика. Написаний у 1958 році, твір дійшов до читача лише через півстоліття – у 2008 році. 1959 року вийшов переклад І. Білика з болгарської мови повісті болгарського письменника Славчо Чернишева «Вітряк». Працював у редакціях газет «Молодь України»,«Робітнича газета», «Літературна газета», журналі «Всесвіт». З 1967 року – член Спілки письменників України (нині – Національна Спілка письменників України). У 1968 році вийшов друком роман Івана Білика «Танго». У 1972 році побачив світ найсенсаційніший твір – роман «Меч Арея» (наклад – 65 тис. прим.). Загалом, за життя автора роман витримав півтора десятка перевидань. Твір про Київ V століття та його мешканців викликав зацікавлення видавництва та неоднозначну думку критиків. Роман був визнаний «ідейно хибним», підданий гострій критиці за «антиісторизм» і «націоналізм». Книгу вилучили з бібліотек та з продажу, письменника звільнили з роботи. Протягом кількох років І. Білик поневірявся без роботи. Тим часом, завдяки Українській Видавничій Спілці в Лондоні, твір став доступний зарубіжному читачеві. «Меч Арея» надрукували у Великій Британії, США і Канаді. Справа письменника набула небажаного для влади розголосу. У 1977 році терміново було опубліковано роман Івана Білика «День народження Золотої рибки», автора прийняли на роботу у журнал «Всесвіт». 1982 року вийшов друком роман «Земля королеви Мод». Наступний вагомий історичний твір «Похорон богів» побачив світ у 1986 році, через шість років після подання рукопису до видавництва. Романи «Меч Арея» і «Похорон богів» викликали інтерес літературознавців та критиків, адже автор привертав увагу до релігійної теми, якої в літературі не торкалися. Перу автора належать також твори «Золотий Ра» – «Історії» Геродота у вільному переказі» (1989), Дикі білі коні» (1989), «Цар і раб» (1992), «Не дратуйте ґрифонів» (1993). 1991 році Іван Білик був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка (нині – Національна премія України імені Тараса Шевченка) за історичний твір «Золотий Ра». Письменник відомий як перекладач творів болгарських письменників: Е. Коралова, Е. Станева, П. Вежинова, А. Гуляшки, І. Давидкова, І. Петрова, К. Калчева, Б. Димитрової, Б. Райнова, М. Марчевського та ін. До 90-річчя від дня народження Івана Білика, українського письменника, перекладача в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. В експозиції представлено творчий доробок Івана Білика – романи, оповідання, переклади окремими виданнями та публікаціями в періодичних виданнях. Про творчий внесок в українську культуру та новітню українську літературу, життєвий шлях письменника розповідають матеріали конференцій, публікації та численні інтерв`ю. На виставці представлено документи із фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
Виставка експонується за адресою: вул. М. Грушевського,1, 2 поверх. Термін експонування 17 – 31 січня 2019 року
Інформацію підготувала головний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності Кудря Л. М. |