Aбонемент

Книжкова виставка

Людина і митець

(до 75-річчя від дня народження Мирослава Скорика (1938), українського композитора)

Мирослав Михайлович Скорик – видатний український композитор із світовим ім’ям, диригент, творець серйозної музики, яка щороку звучить у 50-ти країнах світу, музикознавець. Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006–2010 роках, художній керівник Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка (з 2011 р.).

Мирослав Скорик народився 13 липня 1938 р. у Львові. Його родина була тісно пов'язана з українськими мистецькими, науковими, суспільно-політичними колами Галичини, зокрема мати композитора – Марія Скорик (Охримович) була родичкою таких видатних митців, як співачка Соломія Крушельницька, фольклорист Володимир Охримович та художниця Ярослава Музика. У 1947 р. всю родину було репресовано більшовицьким режимом за несправедливим наклепом і вивезено до Сибіру. У засланні майбутній композитор навчається гри на фортепіано в учениці Рахманінова, Валентини Канторової, і тоді вже виявляє нахил до композиції. В 1960 р. М. Скорик вступив у Львівську державну консерваторію. Його дипломною роботою була кантата-симфонія на слова І. Франка “Весна”. Потім закінчив аспірантуру при Московській консерваторії (1964 р.) у класі Д. Кабалевського. Уже тоді він почав творити фортепіанні композиції, які охоче включали до свого репертуару відомі українські та російські виконавці. Здобутки Мирослава Скорика помітив і високо оцінив композитор Дмитро Шостакович.

Слава М. Скорика – композитора бере початок ще із шістдесятих років. Він першим вніс в українську легку музику ритми джазу і року. Окрім серйозної музики кантат та концертів, які вивчаються сьогодні в усіх музичних закладах України, Мирослав Скорик є автором музики до більш як 40 фільмів, серед яких найпопулярніші – стрічка Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" за повістю Коцюбинського, "Царівна" Ольги Кобилянської, "Камінний господар" Лесі Українки та ін.

Із 1966 р. і до кінця 80-х років минулого століття він викладав у Київській державній консерваторії. Серед його учнів відомі композитори В. Ільїн, І. Карабиць, О. Ківа, Є. Станкович та ін. У 1985 р. Скорик став професором консерваторії. Тривалий час працював у США, потім в Австралії. Наприкінці 1990-х повернувся в Україну. Із 1999 р. – завідувач кафедри історії української музики в НМАУ.

У його творчому доробку балет “Каменярі”, естрадні пісні, музика до кінофільмів, симфонічні твори “Гуцульський триптих”, “Карпатський концерт”, концерт № 2 для скрипки з оркестром. У 1978 р. він завершив оперу М. Леонтовича “На Русалчин Великдень”. Знамениту його “Мелодію” слухав у Римі Папа Римський Іван Павло ІІ. Опера “Мойсей”, кантата-симфонія “Гамалія”, духовний концерт, скрипковий концерт – є зоряним часом Мирослава Скорика.

Він став лауреатом Державної премії імені Т. Шевченка, народним артистом України, понад 10 років очолює Львівський камерний оркестр. М. Скорик — один із організаторів міжнародного музичного фестивалю “Контрасти”, який щороку проходить у Львові.

До 75-річчя від дня народження Мирослава Скорика в Національній парламентській бібліотеці України підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить праці та нотні видання самого композитора, а також різноманітну літературу про його життєвий та творчий шлях.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань цієї тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1, 2-й поверх.

Термін експонування: 13–24 липня 2013 р.

Інформація підготовлена відділом СКД