Aбонемент

До 180-річчя від дня народження І. С. Нечуя-Левицького (1838 – 1918), українського письменника, прозаїка, перекладача

Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький) народився 13 (25) листопада 1838 р. у с. Стеблів Богуславського повіту Київської губернії. І. С. Левицький показав надзвичайні успіхи у навчанні. Він закінчив Богуславське повітове духовне училище, Київську духовну семінарію та Київську духовну академію.

Творчість Івана Нечуя-Левицького збагатила національну культуру, сприяла дальшому розвиткові літературного процесу в Україні. Він одним із перших серед українських письменників відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Зі сторінок його повістей і оповідань постали жахливі картини життя заробітчан, трагічна доля московок, розгнівані постаті народних месників, безпросвітна темрява пореформеного села.

Своєрідною рисою стилю І. Нечуя-Левицького було поєднання реалістичної конкретності описів, уваги до деталей портретів, побуту, обставин праці, особливостей мови й поведінки персонажів з живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів і порівнянь фольклорного характеру. Характерні для повістей письменника й поетичні паралелізми, народнопісенні звороти, які допомагають відтворити типову психологію і сприйняття світу героями.

Друкуватися письменник почав 1868 року («Дві московки»). Автор антикріпосницької повісті «Микола Джеря» (1876 р.), повістей: «Бурлачка» (1878 р.) — про життя заробітчан, «Хмари» (1874 р.), «Над Чорним морем» (1891 р.) — про діяльність української інтелігенції. Йому також належать гумористично-сатиричні твори «Кайдашева сім'я» (1879 р.), «Старосвітські батюшки та матушки» (1881 р.), «Афонський пройдисвіт» (1890 р.).

Іван Нечуй-Левицький виступав і як драматург (комедія «На Кожум'яках», історичні драми «Маруся Богуславка», «В диму та в полум'ї» (1875 р.) тощо), етнограф-фольклорист («Світогляд українського народу від давнини до сучасності» (1868—1871 рр.), «Українські гумористи та штукарі» (1890 р.), лінгвіст «Сучасна часописна мова в Україні» (1907 р.); «Граматика української мови» в 2-х ч. (1914 р.) тощо.

І хоча творча спадщина І. Нечуя-Левицького нараховує не один том, візитною карткою письменника стала повість «Кайдашева сім'я», вперше надрукована 1879 року в десяти номерах львівського журналу «Правда». У тому ж році повість вийшла у Львові окремою книжкою. Автор двічі звертався до царської цензури, але дозволу надрукувати твір у Росії не одержав.  І лише 1886 року було дозволено надрукувати «Кайдашеву сім'ю» з деякими змінами.

2 (15) квітня 1918 р. І. С. Нечуй-Левицький помер. Похований письменник на Байковому кладовищі.

Творчий доробок Нечуя-Левицького – взірець високої майстерності, новий крок у розвитку критичного реалізму, нових жанрів великої прози, у збагаченні мови художніх творів. Він назавжди залишився з народом, а його кращі твори поповнили золотий фонд класичної спадщини української й світової літератури.

До 180-річчя від дня народження І. С. Нечуя-Левицького в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить такі відомі твори автора, як: «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», гумористичні оповідання та ін., а також праці вчених, які досліджували життя та творчість письменника.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого. Для пошуку інших видань автора радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 23 листопада – 10 грудня 2018 р.

 Інформацію підготувала провідний бібліотекар відділу  

соціокультурної діяльності  

Гриценко Ю. А.