Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика»

01.06–05.06.2026

Інтерфакс-Україна. – 2026. – 29 трав. Українська мова домінує в шко-лах, однак російська залишається переважною мовою неформального спілкування молоді – опитування. – Інф.

Українська мова вже домінує у навчальному процесі в київських шко-лах, однак ще не повною мірою стала мовою неформального спілкування школярів. Про це свідчать результати опитування, проведеного постійною комісією Київської міської ради з питань освіти і науки, молоді та спорту се-ред учнів 8–12 класів. «Українська виграла в класі, але ще не виграла кори-дори закладів освіти. Вона є мовою підручника, але ще не завжди є мовою перерви, жарту, дружби та неформальної розмови», – наголосила секретар Київської міської молодіжної ради при Київській міській раді Софія Руда-нецька, презентуючи результати. Так, за результатами опитування, 95% вчи-телів під час уроків спілкуються переважно або винятково українською мо-вою. Водночас після дзвінка ситуація суттєво змінюється: 32,3% школярів спілкуються переважно або лише російською на перервах, а 33,3% – у друж-ньому середовищі поза школою. Учасники дослідження назвали це «ефектом перерви чи ефектом дзвінка», коли українська мова підтримується правила-ми уроку, але втрачає позиції у неформальному спілкуванні, на перервах чи побуті. Докладно про дослідження: https://interfax.com.ua/news/general/1172146.html

58% опитуваних змінили мову спілкування за останні 3 роки, – до-слідження Мінкульту. – Наталія Данькова

Міністерство культури України разом з дослідницькою компанією Research.ua провело дослідження культурних уподобань українців – «Куль-тура в Україні». Щодо вживання української мови, то більшість опитаних ка-жуть, що спілкуються українською. Втім досить значний відсоток двомовних. При цьому 58% респондентів кажуть, що змінили мову спілкування за остан-ні 3 роки. З них 19 повністю перейшли на українську, а 39% частково. Осно-вна мотивація: патріотизм (59%), бажання краще інтегруватися (25%) та пот-реби роботи і навчання (23%). Українська у пріоритеті щодо споживання ку-льтурного контенту. Докладніше: https://detector.media/infospace/article/250133/2026-05-29-58-opytuvanykh-zminyly-movu-spilkuvannya-za-ostanni-3-roky-doslidzhennya-minkultu/

російська залишається мовою неформального спілкування молоді, – опитування Київради. – Марина Пилипенко

російська мова залишається мовою неформального спілкування київ-ської молоді попри те, що українська домінує у навчальному процесі столич-них шкіл. Про це свідчать результати опитування, проведеного постійною комісією Київської міської ради з питань освіти і науки, молоді та спорту се-ред учнів 8–12 класів. «Українська виграла в класі, але ще не виграла кори-дори закладів освіти. Вона є мовою підручника, але ще не завжди є мовою перерви, жарту, дружби та неформальної розмови», – сказала секретар Київ-ської міської молодіжної ради при Київській міськраді С. Руданецька. Серед основних бар’єрів для переходу на українську школярі назвали звичку спіл-куватися іншою мовою – 62,6%, російськомовне сімейне середовище – 46,7%, а також відсутність українськомовного середовища – 37%. Лише 16,3% шко-лярів повідомили, що свідомо уникають російськомовного контенту в TikTok та Instagram Reels, тоді як 30,1% готові підписуватися на російськомовних авторів, якщо контент видається цікавим. Водночас результати дослідження демонструють позитивну динаміку: 36,8% учнів повідомили, що останнім ча-сом стали більше використовувати українську мову, і лише 3,2% – що часті-ше використовують російську. Також 57,4% учнів хотіли б додатково вдос-коналювати українську мову, а понад половина опитаних скористалася б без-коштовними онлайн-курсами. Водночас 55,2% школярів не знають про існу-ючі мовні курси та платформи у Києві. Докладніше: https://ms.detector.media/withoutsection/post/39284/2026-05-30-rosiyska-zalyshaietsya-movoyu-neformalnogo-spilkuvannya-molodi-opytuvannya-kyivrady/

Зникне за одне покоління? Чому унікальна мова півдня Одещини опинилася на межі катастрофи. – Софія Чебан

«Гагаузи – тюркомовний православний народ, який компактно проживає в Українській Бессарабії та Республіці Молдова. За різними оцінками, в Одеській області налічується від 25 до 30 тисяч гагаузів, більшість із яких зосереджена в Болградському районі. Однак мовознавці б’ють на сполох: дедалі більше молодих гагаузів не розмовляє рідною мовою. Процес асиміляції прискорився ще в радянські часи, коли гагаузька не мала жодного офіційного статусу. Сьогодні, в умовах війни та внутрішньої міграції, ця тенденція лише посилюється. У селах Бессарабії картина невтішна: якщо старше покоління ще розмовляє гагаузькою в побуті, то молодь дедалі частіше переходить на українську чи російську. Передача мови від батьків до дітей – найприродніший механізм її збереження – поступово руйнується. Школа залишається чи не єдиним місцем, де гагаузька звучить систематично. Питання збереження гагаузької мови набуває особливої ваги на тлі обговорення можливого включення гагаузів до переліку корінних народів України. Такий статус надасть народові додаткові правові гарантії – зокрема, право на збереження та розвиток власної мови, культури та самобутності, закріплені законодавчо. Для мови, яка стоїть на порозі зникнення, це може стати рятівним механізмом – інструментом, який зобов’яже державу системно підтримувати її викладання, видання підручників та розвиток культурних інституцій. Активісти гагаузької спільноти в Україні давно домагаються цього визнання. Вони наполягають: гагаузи – не переселенці й не діаспора, а народ, що століттями живе на цій землі і має на неї таке саме право, як і будь-який інший корінний народ. Практичну роботу зі збереження мови в навчальному середовищі найкраще ілюструє досвід Виноградівського ліцею імені Олександра Банєва Болградської громади – закладу, де гагаузьку мову викладають понад 30 років. Коли у 1992 році Україна створила умови для розвитку мов національних меншин, адміністрація школи запропонувала розпочати факультативне вивчення гагаузької. Першою на цей крок наважилася вчителька початкових класів О. Кулаксиз – нині авторка підручників із гагаузької мови для 1–4 класів та директорка обласного центру гагаузької культури у селі Виноградівка…». Докладніше: https://bolgrad.rayon.in.ua/topics/1076902-znikne-za-odne-pokolinnia-comu-unikalna-mova-pivdnia-odeshhini-opinilasia-na-mezi-katastrofi

На Миколаївщині депутатка вдруге порушила мовний закон: їй винес-ли штраф

На депутатку Первомайської міської ради Миколаївської області на-кладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень за повторне протягом року порушення вимог мовного законодавства. Поса-довиця використала недержавну мову під час засідання 92-ї сесії Первомай-ської міської ради. Це є порушенням частини першої статті 12 Закону Украї-ни «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Ра-ніше її вже притягували до адміністративної відповідальності за аналогічне порушення у 2025 році, однак вона повторно використала російську мову під час офіційного засідання органу місцевого самоврядування. Докладніше: https://chytomo.com/na-mykolaivshchyni-deputatka-vdruhe-porushyla-movnyj-zakon-ij-vynesly-shtraf/

Віледж Україна. – 2026. – 1 черв. У Полтаві заборонили російсько-мовні фільми, книги й музику в публічних місцях. – Головань Д.; Інтерфакс-Україна. – 2026. – 1 черв. В Полтаві запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. – Інф.; У Полтаві заборонили будь-яке публічне вживання російської мови. – Дарина Рубан

Полтавська міська рада заборонила використовувати російськомов-ний культурний продукт у громадських місцях, повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. Заборона діятиме в громадському транспорті, закладах харчування, культурних установах, торгівельних цент-рах та інших публічних місцях. Вона стосується російськомовних книг, му-зики, фільмів, вистав, концертів та інших культурних заходів. Докладно:

https://www.village.com.ua/village/city/city-news/374215-u-poltavi-zaboronili-rosiyskomovnu-muziku-filmi-ta-knigi-v-publichnih-mistsyah

https://interfax.com.ua/news/culture/1172586.html

https://shotam.info/u-poltavi-zaboronyly-bud-iake-publichne-vzhyvannia-rosiyskoi-movy/

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26