Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика»

16.03–20.03.2026

Укрінформ. – 2026. – 16 бер. У Польщі стартувала міжнародна кон-ференція про майбутнє української мови в Європі. – Інф.

16 березня у Варшаві розпочала роботу ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Українська мова як іноземна у Польщі», присвячена викликам викладання мови в умовах війни та масової міграції. Дводенний захід об’єднав провідних мовознавців, освітян і представників державних інституцій з різних країн Європи. Конференція, що проходить за підтримки посольства України в Республіці Польща та Фундації Пилипа Орлика, стала майданчиком для обговорення нових підходів до збереження національної ідентичності через освіту в сучасному європейському просторі. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/4102173-u-polsi-startuvala-miznarodna-konferencia-pro-majbutne-ukrainskoi-movi-v-evropi.html

У Варшаві відбувається конференція «Українська мова як іноземна у Польщі» за участі представників університетів Європи. – Дар’я Куркіна

У Варшаві 17 березня відбувається ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Українська мова як іноземна у Польщі», присвячена сучасним викликам викладання української мови за межами України. Участь у ній бе-руть науковці та викладачі з провідних університетів і наукових установ Єв-ропи та України, зокрема з Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Карпатського національного уніве-рситету імені Василя Стефаника. Ініціатором і головою організаційного ко-мітету конференції є доктор П. Левчук – мовознавець, дослідник української мови в Польщі, а також науковий співробітник Інституту славістики Польсь-кої академії наук. Докладніше: https://espreso.tv/kultura-u-varshavi-vidbuvaetsya-konferentsiya-ukrainska-mova-yak-inozemna-u-polshchi-za-uchasti-predstavnikiv-universitetiv-evropi

Науковці обговорили, як викладати українську мову за кордоном

16–17 березня у Варшаві тривала ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Українська мова як іноземна у Польщі», присвячена сучасним викликам викладання української мови за межами України. Вона відбувалася у змішаному форматі: частина заходів проходила офлайн у Варшаві, інші – онлайн. У ній брали участь науковці, освітяни та дослідники з різних країн Європи. Серед основних тем для обговорення – нові підходи до викладання української мови, її роль у збереженні ідентичності, а також освітні практики, що формуються в умовах війни та вимушеної міграції. Також у фокусі – практичні інструменти викладання української мови, нові підручники, циф-рові ресурси та досвід роботи з українськими учнями і студентами в різних країнах Європи. До організації та проведення конференції долучені: Інститут славістики Польської академії наук, Посольство України у Республіці Поль-ща, Фундація Пилипа Орлика, XV ліцей у Вроцлаві та Польське радіо для України. Докладніше: https://chytomo.com/u-varshavi-tryvaie-konferentsiia-pedahohiv/

Інтерфакс-Україна. – 2026. – 18 бер. Мовний омбудсмен: У 2025р. ви-давці вперше виконали норму про видання держмовою не менше 50% кни-жок. – Інф.

У 2025 році видавці вперше виконали норму мовного закону про ви-дання державною мовою не менше 50% усіх назв книжкових видань, повідо-мляє Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови. «За даними Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федо-рова», у 2025 році серед видавців, внесених до Державного реєстру, не ви-явлено жодного суб’єкта, який би видав іншими мовами, ніж державна, по-над 50% назв книжкової продукції», – йдеться в повідомленні мовного омбу-дсмена. Як повідомлялося, у 2024 році 5 видавців видали державною мовою менше ніж 50% назв книжкових видань, у 2023 – 4, у 2022 – 16, у 2021 – 105 видавців. Докладно: https://interfax.com.ua/news/culture/1152481.html

У 2025 не знайшлося жодного видавця, що друкував би менше 50% книжок українською

У 2025 році в Україні вперше не зафіксовано жодного видавця, який би порушив вимогу мовного законодавства щодо частки книжок державною мовою. Про це свідчать дані Книжкової палати України імені Івана Федоро-ва. Докладніше: https://chytomo.com/u-2025-ne-znajshlosia-zhodnoho-vydavtsia-shcho-drukuvav-by-menshe-50-knyzhok-ukrainskoi/

Фокус.–2026. – 17 бер. Скільки української молоді спілкується рід-ною мовою в побуті та на роботі: опитування. – Ярошик О.

Українська молодь дедалі активніше спілкується рідною мовою у по-всякденному житті. Про це свідчать дані опитування соціологічної групи «Рейтинг», яке проведене за ініціативи Міністерства молоді та спорту Украї-ни за технічної та організаційної підтримки Програми розвитку ООН (ПРО-ОН) в Україні та уряду Данії. Ознайомитися з дослідженням мовного питан-ня можна в шостому розділі «Національна ідентичність». Відповідно до ре-зультатів дослідження, 73% української молоді користуються українською мовою, 7% – російською, 17% використовують обидві мови однаковою мі-рою. Поширеність мови спілкування в Україні передусім пов’язана з регіо-ном проживання. Так, усе ж частіше використовують українську мову як у публічному просторі, так і в повсякденні жителі заходу та центру України. Докладно про дані опитування: https://focus.ua/uk/ukraine/747513-skilki-ukrajinskoji-molodi-spilkuyetsya-ridnoyu-movoyu-v-pobuti-ta-na-roboti-opituvannya

Більше спілкуються українською, але не хочуть повної заборони російського контенту: результати опитування молоді. – Поліна Горлач

Соціологічна група «Рейтинг» представила нове дослідження про ук-раїнську молодь віком 14–35 років як в Україні, так і за кордоном. Один із ключових висновків: зміцнення позицій української мови серед молоді в Ук-раїні. У повсякденному житті більшість спілкується українською: 61% – у сім’ї, 59% – з друзями. Водночас значна частина все ще спілкується як укра-їнською, так і російською – 21% у сім’ї та 26% у дружньому колі. російська як основна мова спілкування поступово відходить на другий план: нею кори-стуються 17% у сім’ї та 15% серед друзів. Найбільш виразно українізація проявляється в публічному просторі – на роботі та в освіті, де 73% молоді говорять українською. Водночас мовна ситуація залишається нерівномірною регіонально. Якщо на Заході українська домінує (94% у сім’ї), то на Півдні й Сході ці показники значно нижчі (23% і 21% відповідно), а частіше для спіл-кування молодь обирає обидві мови. Водночас серед молоді за кордоном мовна ситуація інша: у сім’ї українською спілкуються 40%, а російською – 36%. У публічному просторі понад половина опитаних (51%) використову-ють інші мови, передусім мови країн перебування. Підлітки (14–19 років) рі-дше використовують українську в неформальному спілкуванні з друзями (51%), ніж старші групи (понад 60%). Попри посилення ролі української мо-ви підтримка повної заборони російського культурного продукту знижуєть-ся: з 49% у 2024 році до 40% у 2025-му. Водночас частка тих, хто категори-чно не підтримує такі обмеження, зросла з 8% до 21%. Найбільш різке па-діння підтримки зафіксоване серед підлітків (14–19 років) – із 52% до 28%. Тобто молодші групи стають помітно менш радикальними у цьому питанні. Паралельно з цим зростає цінність українського культурного продукту. Зок-рема, 60% молоді в Україні відзначають зростання важливості споживання українського контенту, 50% – товарів і послуг українського виробництва. Також посилюється значення мовної практики (45%) і знання історії України (38%) як складових національної ідентичності. Докладніше: https://suspilne.media/culture/1266284-bilse-spilkuutsa-ukrainskou-ale-ne-hocut-povnoi-zaboroni-rosijskogo-kontentu-rezultati-opituvanna-molodi/

Укрінформ. – 2026. – 18 бер. Вживання фемінітивів залишається пи-танням вибору – експерти. – Інф.

Вживання фемінітивів в Україні є не лише мовною тенденцією, а й ва-жливим елементом відновлення історичної справедливості та забезпечення видимості жінок у професіях. На цьому наголосили учасники пресконферен-ції «Чому вживання фемінітивів має значення», що відбулась в Укрінформі. Менеджерка зі стратегічних комунікацій ГО «Ла Страда-Україна», докторка філософії у галузі філології Ольга Дунебабіна наголосила, що процес повер-нення фемінітивів має глибше значення, ніж просто мовна практика. За її словами, ключовими питаннями залишаються статус фемінітивів у державній політиці, роль медіа у подоланні стереотипів, а також особиста відповідаль-ність громадян за доброчесну комунікацію. Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко акцентувала на значенні мови для державотворення. Членкиня Національної комісії зі стандартів державної мови Ольга Гриценко відзначила, що сучасна українська мова переживає ак-тивний процес фемінітивізації. Водночас членкиня комісії Наталія Мазур на-голосила, що вживання фемінітивів наразі не є обов’язковою нормою. Схожу позицію озвучила й членкиня комісії Катерина Пономаренко, яка підкресли-ла необхідність зваженого підходу. Окрему увагу учасники приділили пи-танням інформаційної безпеки та ідентичності. Завідувачка кафедри стратегі-чних комунікацій та прикладної лінгвістики Національної академії СБУ Ла-риса Компанцева наголосила, що мовна політика є частиною протидії інфо-рмаційним впливам. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4103088-vzivanna-feminitiviv-zalisaetsa-pitannam-viboru-eksperti.html

«Слово як зброя»: у Національному музеї історії розвінчали російські міфи про давню українську писемність

Днями в Національному музеї історії України відбулася публічна лек-ція видатного філолога, професора В. Мойсієнка «„Слово як зброя”: розвін-чування російських міфів про давню писемність». Темою зустрічі стала боро-тьба за історичну правду в мовознавстві та доведення того, що коріння укра-їнської мови сягає значно глибших пластів історії, ніж намагається нав’язати російська пропаганда. Докладніше: https://history.rayon.in.ua/news/1058876-slovo-iak-zbroia-u-nacionalnomu-muzeyi-istoriyi-rozvincali-rosiiski-mifi-pro-davniu-ukrayinsku-pisemnist

Rozetka прибрала російськомовну версію сайту. – Марина Пилипенко

Український інтернет-магазин і маркетплейс Rozetka прибрав російсь-комовну версію сайту. Раніше відвідувачі сайту Rozetka могли обирати для перегляду між російською та українською, а товари в магазині мали подвій-ний опис цими мовами. Віднині користувачі мають доступ лише до українсь-комовної версії сайту. Як повідомили представники компанії, російську вер-сію Rozetka поки не видалено, вона залишається у структурі сайту, але доступ до неї закритий. Водночас російська мова обслуговування залишається дос-тупною в застосунку Rozetka. Джерело: https://ms.detector.media/internet/post/39070/2026-03-15-rozetka-prybrala-rosiyskomovnu-versiyu-saytu/

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26