Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика»

28.04–02.05.2025

Інтерфакс-Україна. – 2025. – 1 трав. Мовний омбудсмен рекомендує Раді ухвалити закон про застосування української жестової мови. – Інф.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь рекомендує Верховній Раді України забезпечити перейменування 269 населених пунктів і ухвалити закон про застосування української жестової мови. З повним Річ-ним звітом «Про стан дотримання Закону України «Про забезпечення функ-ціонування української мови як державної» у 2024 році» можна ознайомити-ся тут. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1068257.html

Інтерфакс-Україна. – 2025. – 1 трав. Мовний омбудсмен рекомендує Кабміну підготувати зміни до Виборчого кодексу щодо підтвердження во-лодіння українською мовою кандидатами. – Інф.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь рекомендує Кабінету Міністрів України підготувати в 2025 році й подати на розгляд Верховної Ради України проєкт закону щодо внесення змін до Виборчого кодексу та Закону «Про всеукраїнський референдум» щодо підтвердження володіння українською мовою претендентами на виборчі посади. З повним Річним звітом «Про стан дотримання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2024 році» можна озна-йомитися тут. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1068229.html

Фактично ніякого конкурсу не було оголошено, – активіст Літинський про обрання нового мовного омбудсмена. – Марина Клюєва

У липні спливає термін контракту нинішнього мовного омбудсмена Т. Креміня. «Я не маю претензій наразі до якихось кандидатур, які подали відповідні органи. Я маю дуже велике питання до держави щодо відкритості і щодо процедур, які вимагає закон. Пам’ятаємо, як було обрано Кременя п’ять років тому, як це відбувалося. Кожна з інституцій, яка має право пода-ти кандидата, а це є уповноважений із захисту прав людини, Міністерство юстиції і Міністерство культури. Три кандидати подаються в Кабінет Мініст-рів. У кожній з цих організацій було публічно оголошено конкурс. Люди по-давали свої документи, відповідні міністерства чи уповноважений із захисту прав людини обирали з наявних, робили якийсь конкурс. У Міністерстві ку-льтури зокрема робили цей конкурс більш публічно минулого разу, інші мі-ністерства трохи менш публічно, але був якийсь змагальний процес, вибира-ли кращого з наявних. І далі Кабмін його затверджував», – розповів громад-ський діяч, активіст, викладач С. Літинський. За його словами, зараз фактич-но ніякого конкурсу не було оголошено. Ба більше, не всі відповідні струк-тури дають пояснення щодо того, чи відповідають подані кандидатури вимо-гам закону. Кандидат на посаду мовного омбудсмена повинен мати досвід правозахисної діяльності із захисту української мови й окрім української мо-ви, повинен знати ще й англійську мову: «І я зробив запити, власне, до упов-новаженого Верховної Ради з прав людини. Що я отримую? Отримую, що уповноважений не знає, не має даних і каже, що не буде шукати, надавати ці дані, чи та людина, яку він подав, цей орган, чи вона знає англійську мову, має сертифікат, чи має якийсь досвід правозахисної діяльності». Про канди-датуру уповноваженого ВР із захисту прав людини відомо, що це О. Іванов-ська – докторка філологічних наук, яка працює на кафедрі фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. «Міністерст-во юстиції подало І. Коваль-Фучило, вона має вищу філологічну освіту, є ка-ндидатом філологічних наук зі спеціальністю фольклористика. І Міністерство культури подало кандидатуру П. Полянського, я з їхньої відповіді читаю: „Має багаторічний досвід у сфері науки, освіти, державного управління. У своїй управлінській науково-педагогічній діяльності послідовно відстоював необхідність зміцнення статусу української мови як державної, на підтвер-дження володіння англійською мовою кандидатом надано копію відповідно-го сертифікату”. Тобто наразі лише з відповіді Міністерства культури зрозу-міло, що їхній кандидат принаймні відповідає тим двом формальним вимо-гам. А з відповіді Міністерства юстиції, з відповіді уповноваженого із захисту прав людини зовсім не зрозуміло, чи їхній кандидат взагалі відповідає міні-мальним вимогам», – додав Літинський. Джерело: https://espreso.tv/suspilstvo-faktichno-niyakogo-konkursu-ne-bulo-ogolosheno-aktivist-litinskiy-pro-obrannya-novogo-movnogo-ombudsmena

Інтерфакс-Україна. – 2025. – 30 квіт. Кремінь зацікавлений продов-жувати обіймати посаду мовного омбудсмена, але з ним такі консультації не ведуть. – Інф.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляє, що з ним не проводили консультації щодо можливого повторного призначення на посаду мовного омбудсмена. «Жодної консультації, пропозиції та, тим паче, вмовлянь», – сказав Тарас Кремінь в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна», відповідаючи на запитання, чи зверталися до нього профільні ві-домства з пропозицією продовжити обіймати посаду на наступну каденцію. На уточнююче запитання він відповів, що був би зацікавлений в продовжені роботи на посаді мовного омбудсмена. Крім того, на його думку, жоден із сьогоднішніх кандидатів (Ірина Коваль-Фучило, Олена Івановська і Павло Полянський. – ІФ-У) не відповідає критеріям, щоб обійняти посаду уповно-важеного: відсутній досвід правозахисту і досвід захисту державної мови. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1068025.html

Фольклористка та посадовець Кабміну: активісти дізналися імена кан-дидатів на посаду нового мовного омбудсмена. – Анна Коваленко

Філологиня О. Івановська та колишній заступник міністра освіти П. Полянський стали кандидатами на посаду мовного омбудсмена. Їхні імена оприлюднено після запитів громадського активіста С. Літинського до Офісу омбудсмена й Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Раніше активісти звинуватили Офіс президента у спробах вплинути на призначення мовного омбудсмена, а претендентів назвали такими, що не відповідають ви-могам закону. Докладніше: https://life.pravda.com.ua/society/skandal-iz-novim-movnim-ombudsmenom-kogo-proponuyut-kandidatom-307786/

Україна молода. – 2025. – 25 квіт. Спроби влади послабити інститу-цію Уповноваженого із захисту державної мови є безвідповідальними й неприйнятними – заява українських громадських організацій. – Інф.

Видання публікує заяву громадських організацій щодо спроби влади послабити інституцію Уповноваженого із захисту державної мови. Серед ін-шого у ній зазначено: «… 8 липня 2025 року спливає 5-річна каденція Упов-новаженого, і, відповідно до статті 50 Закону про державну мову міністр юс-тиції, міністр культури та стратегічних комунікацій і Уповноважений Верхо-вної Ради України з прав людини за три місяці до цієї дати мали подати на розгляд уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін. Як нам стало відомо, ці посадові особи кулуарно, потай від громад-ськості, подали до Кабінету Міністрів кандидатури, придатність більшості з яких до виконання на належному рівні функцій Уповноваженого із захисту державної мови викликає серйозний сумнів. Ідеться про працівників академі-чних інституцій – фахівців у галузі фольклору та етнографії. Ми навмисне не озвучуємо прізвища цих людей, бо не сумніваємося ні в рівні їхніх фахових знань у галузі фольклору та етнографії, ні в їхній щирій любові до українсь-кої мови, пісні, звичаїв та традицій. Але інституція Уповноваженого – це не про мовознавство, етнографію чи фольклор… Ми розцінюємо ці дії як спро-бу навмисного нівелювання захисту державної мови, послаблення державної мовної політики…». Докладно: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/189086/

Низка ГО заявила про спроби влади послабити інституцію Уповнова-женого із захисту державної мови. – Діана Горон

Українські громадські організації опублікували спільну заяву, в якій повідомили про намагання влади послабити інституцію Уповноваженого із захисту державної мови. Вона з’явилася на сайті Порталу мовної політики, її авторами є понад 20 організацій. 8 липня 2025 року спливає п’ятирічна каде-нція уповноваженого із захисту державної мови Т. Кременя. Відповідно до статті 50 закону про державну мову, міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій і уповноважений Верховної Ради України з прав людини за три місяці до цієї дати мали подати на розгляд уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін. «Як нам стало відомо, ці посадові особи кулуарно, потай від громадськості, подали до Кабінету Мініс-трів кандидатури, придатність більшості з яких до виконання на належному рівні функцій Уповноваженого із захисту державної мови викликає серйозний сумнів. Ідеться про працівників академічних інституцій – фахівців у галузі фольклору та етнографії», – кажуть представники ГО. Автори заяви наголо-шують, що інституція Уповноваженого із захисту державної мови – це не про мовознавство, етнографію чи фольклор. «Нам відомо, що дивний підхід до підбору та висунення кандидатур зовсім не є випадковістю чи недбалістю. На жаль, це наслідок втручання Офісу Президента, який у найгірших традиціях „телефонного права” прагне реалізувати сценарій призначення „ручного” Уповноваженого, який через брак необхідного досвіду та невідповідність кваліфікаційним вимогам не зможе ефективно відповідати викликам у галузі захисту державної мови, що стоять перед Україною», – йдеться в заяві. Пред-ставники громадських організацій розцінюють ці дії як спробу навмисного нівелювання захисту державної мови, послаблення державної мовної політи-ки в умовах, коли її захист і утвердження є надважливим складником російсь-ко-української війни. Автори заяви закликають: Президента і його Офіс – не втручатися в процес призначення Уповноваженого із захисту державної мо-ви, який є компетенцією уряду; кандидатів, які не відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам, – не бути інструментами реалізації сцена-рію послаблення важливої інституції і зняти свої кандидатури; очільників мі-ністерств і відомств, які висунули згадані кандидатури, – відкликати свої по-дання і внести натомість кандидатів, котрі мають значний досвід діяльності з захисту державної мови. Докладніше: https://detector.media/infospace/article/240320/2025-04-25-nyzka-go-zayavyla-pro-sproby-vlady-poslabyty-instytutsiyu-upovnovazhenogo-iz-zakhystu-derzhavnoi-movy/

Українська мова, США і путін. Хто і чому хоче визначити російською мовою межі окупації? – Ростислав Хотин

Від початку великої війни російськомовні українці масово переходять на українську мову. Але чимало людей – особливо на сході й півдні – послу-говуються російською. І зараз – коли йдеться про можливе перемир’я й умо-ви миру – фактор російської мови в Україні береться до уваги американцями. Зокрема, спецпосланець президента США Стів Віткофф неодноразово наго-лошував, що в регіонах, які нині контролює російська армія в Україні, гово-рять російською мовою. І це, мовляв, може бути аргументом на користь фік-сації контролю москви над цими теренами. Автор розповідає, що не так із та-кими заявами. Докладніше: https://www.radiosvoboda.org/a/viyna-ukrayinska-mova-vitkoff-rosiyskomovni-okupatsiya/33396677.html

Дзеркало тижня. Україна. – 2025. – 29 квіт. В Україні збільшилося число тих, хто вдома розмовляє українською мовою – опитування. – Моска-ленко Ю.

Українською мовою вдома спілкуються 63% громадян, свідчать ре-зультати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Водно-час російською розмовляють вдома 13%. Ще 19% зазначили, що говорять і російською, і українською. Для порівняння, 2020 року про те, що говорять вдома українською, зазначали 52% опитаних. Російською тоді вдома спілку-валися 25%. Водночас частках тих, хто спілкується обома мовами, практич-но не змінилася – 2020 року таку відповідь дали 18%. Докладно: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/v-ukrajini-zbilshilosja-chislo-tikh-khto-vdoma-rozmovljaje-ukrajinskoju-movoju-opituvannja.html

Опитування КМІС: 38% українців підтримують вивчення російської мови в школах

38% українців вважають, що в українськомовних школах варто збе-регти вивчення російської мови. Такі результати опитування оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології. Серед аргументів на користь ро-сійської – її сприйняття як іноземної мови, знання якої, на думку респонден-тів, є корисним (38%), а також історична присутність російської в українсь-кому мовному просторі (32%). Ще 14% вважають важливим знати мову кра-їни-агресора. Водночас лише 9% з-поміж тих, хто підтримує ідею вивчення російської, вважають, що вона має вивчатися на рівні з українською або на-віть активніше, ніж інші іноземні мови. Регіональний розподіл відповідей за-лишається контрастним: на заході України збереження російської у шкільній програмі підтримують 25% опитаних, на півдні – 51%, а на сході – 57%. Проте загальна тенденція вказує на зменшення підтримки вивчення російсь-кої мови в школах. Якщо у 2023 році таку думку поділяли 42% респонден-тів, то у 2025 році – вже 38%. Натомість зросла частка тих, хто виступає проти присутності російської у шкільному навчанні – з 52% у 2023 році до 58% нині. Докладніше: https://chytomo.com/opytuvannia-kmis-38-ukraintsiv-pidtrymuiut-vyvchennia-rosijskoi-movy-v-shkolakh/

В Україні 345 учнів шкіл навчаються російською, а 109 вивчають мо-ву як другу іноземну, – омбудсмен Кремінь. – Дар’я Куркіна

Уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь на брифінгу за-уважив: «На сьогодні ми маємо тільки 345 учнів – у 1000 разів менше – які навчаються російською, і ще 109 вивчають її як другу іноземну». Зараз, за його словами, майже 100% шкіл навчають дітей українською, незалежно від регіону, і місця перебування національних спільнот зокрема. Як зауважив Кремінь, така статистика краща «проти критичної цифри, яка була в нас 2–3 роки». Докладніше: https://espreso.tv/suspilstvo-v-ukraini-345-uchniv-shkil-navchayutsya-rosiyskoyu-a-109-vivchayut-movu-yak-drugu-inozemnu-ombudsmen-kremin

Сплатили близько 4 млн грн: в Україні через порушення мовного за-кону наклали 97 штрафів, – омбудсмен Кремінь. – Дар’я Куркіна

Через порушення мовного закону в Україні зареєстровано 332 поста-нови та накладено 97 штрафів, за якими до міських бюджетів сплачено близь-ко 4 млн грн, повідомив на брифінгу уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь. За його словами, найбільше звернень щодо порушення мо-вного закону зафіксовано в Києві – 902, що становить 40%. Друге місце посі-дає Одеська область (429), після якої – Харківщина (191), Дніпровщина (177), Київщина (96) та Запоріжжя (50). З інших регіонів держави звернення стано-влять менше, ніж по 2%. Докладніше: https://espreso.tv/suspilstvo-splatili-blizko-4-mln-grn-v-ukraini-cherez-porushennya-movnogo-zakonu-naklali-97-shtrafiv-ombudsmen-kremin

Стали відомі книгарні й видавництва, які порушували закон про українську мову

Пʼять компаній (дві книгарні та три видавництва) у 2023 році поруши-ли вимоги статті 26 Закону про державну мову у сфері книговидання та кни-горозповсюдження. Про це йдеться у звіті уповноваженого із захисту держа-вної мови Т. Кременя за 2024 рік. Докладніше: https://chytomo.com/staly-vidomi-knyharni-j-vydavnytstva-iaki-porushuvaly-zakon-pro-ukrainsku-movu/

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26