Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика на сторінках преси

та інтернет-ресурсів»

04.11–08.11.2024

Мовна ідентичність як засіб виживання. – Галина Пагутяк

«Обіцянка нашого мовного омбудсмена на 33 році існування Незалеж-ності  звучить, м’яко кажучи, по-дитячому. Бо жодної „жорсткої” українізації у нас не буде, доки влада не дасть команди, а вона її не дасть, мені здається, ніколи, хіба що прийдуть дійсно проукраїнські сили. А це неможливо в краї-ні, що історично розділена на дві частини з абсолютно протилежними ідеоло-гічними платформами. Тому ніхто й не вірить, що ми зможемо навіть у сере-дньому майбутньому здихатись московщини за таких, як то кажуть, розкла-дів, бо жодна політична сила не хоче стати самогубцем. Граблі „лагідної” українізації наставили вже достатньо ґуль на лобі, а нам ще доведеться після перемоги заново інтегрувати окуповані території, про що навіть страшно й думати. Там уже підросло покоління, в якому нема ні краплі нічого українсь-кого, разом з українськими селами випалено навіть коріння. Територія новіт-нього мовного та етнічного геноциду… Масштаби зросійщення просто разю-чі. І косметичні ремонти тут не зарадять. Як і штрафи чи вибачення в Інстаг-рамі. Чи милі сповіді тих, хто свідомо перейшов на українську. Їх насправді дуже мало і дехто це робить задля піару, бо за першої ж нагоді дають відкат. Левова частка укрсучліту створюється людьми, які знають українську мову дуже поверхово, в яких відсутнє мовне чуття. Те саме можна сказати й про редакторів, і мову преси. Дехто просто наймає перекладачів для текстів, якщо може собі це дозволити, а те, що відбувається з правописом, здатне довести порядного філолога до інфаркту… Так, я розумію, що ситуація потрохи змі-нюється, а опір зростає. Але чи українці усвідомлюють, що в мовному питан-ні все ще керуються більше інстинктом, аніж здоровим глуздом. Інстинктом виживання. Одні намагаються вберегти українську ідентичність, основою якої є мова, а не територія. Інші бояться втратити совкову (малоросійську) іденти-чність, основою якої є імперська мова. Мета одна – вижити там, де домінує та чи інша мова. На соціальному (економічному), а зараз на фізичному рівні, бо війна може закінчитися втратою української державності. Це змушує їх до сплесків агресії, що теж є проявом інстинкту виживання. В перших – це нама-гання зберегти націю, в других – зберегти звичне комфортне підданство… Як це не прикро, саме російськомовні малороси-біженці приносять у країни при-тулку „рускій мір”, що вже геть ірраціонально і ще більше викликає недовіру до української держави, вже у третьої сторони. Але то вже інша проблема, від якої влада взагалі дистанціювалася. Що чужа, що наша». Докладніше: https://espreso.tv/poglyad-movna-identichnist-yak-zasib-vizhivannya

Як українська мова може втратити свої позиції у світі: бюрократичний лабіринт і рецепти змін. – Павло Левчук

Лінгвіст, науковий працівник Інституту славістики Польської академії наук зауважує: «Українська мова потребує захисту та підтримки, особливо в законодавчій площині. Днями я мав можливість ознайомитися з проєктом „Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення проце-дури визначення рівня володіння українською мовою”. Пропоную поглянути на кілька важливих аспектів, які потребують змін, аби наша мова займала гі-дне місце не лише в Україні, а й на глобальній арені...». Докладніше: https://lb.ua/blog/pavlo_levchuk/643936_yak_ukrainska_mova_mozhe_vtratiti_svoi.html

Український тиждень. – 2024. – 1 лист. Чи збагачують письменники українську мову і як покращувати знання рідної мови. – Нестелєєв М.

У матеріалі автор зібрав відповіді сучасних українських письменників на запитання, винесене у заголовок. Висловилися Наталка Доляк (авторка романів «На «Сьомому небі» та «Як її не любити»); Альона Рязанцева (авторка роману «Афера. І нічого зайвого»); Валентин Поспєлов (автор романів «Стокгольм» та «Осло»); Теа Саніна (авторка романів «Коли відлітають серпокрильці» й «Мурашині кола»); Міла Смолярова (авторка збірок «Дим» і «Перед очима»); Світлана Васильченко (авторка роману «Острів забутої Пасхи»); Роман Буданов (автор роману «Стахановський рух»; Сергій Лущик (автор романів «Синдром вільного падіння» й «ermetismo»). Докладно: https://tyzhden.ua/chy-zbahachuiut-pysmennyky-ukrainsku-movu-i-iak-pokrashchuvaty-znannia-ridnoi-movy/

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26