Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика на сторінках преси

та інтернет-ресурсів»

28.10–1.11.2024

«Українська мова пішла у свій контрнаступ» – мовний омбудсмен

В умовах воєнного стану питання державної мови набуло ключового значення, а кожне українське слово – внесок у перемогу України. Про це 27 жовтня написав уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь, вітаю-чи українців із Днем української писемності та мови. Опитування, проведені влітку цього року, засвідчили, що 70,5% опитаних українців розмовляють вдома лише або переважно українською мовою. У 2015 році таких було 50%, а у 2006 році – 46%. Докладніше: https://www.radiosvoboda.org/a/news-kremin-den-ukrayinskoyi-movy/33175001.html

Інтерфакс. – 2024. – 25 жовт. Українською і в побуті, і публічно спіл-куються 55%, не перейшли на українську і не планують 8% – соцопитування. – Інф.; Вечірній Київ. – 2024. – 25 жовт. Опитування щодо мовної стійкості: 55% громадян повністю перейшли на українську, а 22% говорять нею публі-чно. – Скотнікова О.

Понад половина українців (55%) повністю перейшла на українську мову або завжди користувалися нею і в побуті, і в публічному спілкуванні, свідчать дані опитування, проведеного компанією Rakuten Viber у п’ятницю до Дня української писемності та мови. Майже кожен п’ятий – а саме 22% іще спілкуються російською в побуті, хоча публічно перейшли на українсь-ку. А 8% опитаних повідомили, що ще не перейшли на українську мову, але планують. Стільки ж – що не перейшли на українську і не планують. Йдеться і про 7% респондентів, що раніше перейшли повністю на українську, але за-раз потроху повертаються до спілкування російською, оскільки їм так зруч-ніше. Важливою є цифра, що дві третини (67%) опитаних розмовляють із молодшим поколінням переважно або винятково українською, 19% – і росій-ською, і українською, а 11% спілкуються з дітьми переважно російською, по-кладаючи відповідальність за вивчення державної школи. Решта 3% заявили, що не звертають уваги на мову спілкування. Докладно:

https://interfax.com.ua/news/general/1022952.html

https://vechirniy.kyiv.ua/news/104171/

Укрінформ. – 2024. – 28 жовт. В Україні Instagram, Х та Facebook мають понад 80% дописів державною мовою. – Інф.

Станом на зараз в Instagram, Х та Facebook понад 80% дописів укра-їнською мовою. Про це заявив керівник аналітичного відділу Центру кон-тент-аналізу Сергій Стуканов під час презентації досліджень «Вебсторінки українських ЗМІ у розрізі мовних версій” та “Українська мова у соцмере-жах”, що відбулася в Укрінформі. За його словами, Instagram продемонстру-вав незначне зменшення частки – минулого року було 92%, а нині – 87%, Twitter (Х) продемонстрував зростання, Facebook підтвердив попереднє співвідношення на рівні 80% української мови. Також зафіксовано зростання в Youtube і незначне падіння у TikTok. «Найпопулярніші західні соціальні мережі – це Facebook, Twitter (Х) та Instagram. Вони станом на сьогодні сфо-рмувалися як переважно україномовні середовища, що підтверджується вже протягом трьох років. Частка користувачів, які надають перевагу українській мові в цих соціальних мережах, коливається в межах 80–90%, що стає важ-ливим середовищем для тих українців, які ще користуються російською, але вони опиняються в меншості, і я думаю, що те наявне середовище сприяє їх-ньому переходу на українську мову», – додав Сергій Стуканов. Дослідження продемонстрували результати близько 2000 вебпредставництв українських медіа. Також експертами було проаналізовано 1,11 млн дописів, поширених в Україні на платформі іноземних соціальних мереж, таких як Facebook, Twitter (Х), Instagram, Youtube, TikTok тощо. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3920884-v-ukraini-instagram-h-ta-facebook-maut-ponad-80-dopisiv-derzavnou-movou.html

Українська – мова вільних людей: інститут національної пам’яті пре-зентував новий історичний ролик

До Дня української писемності та мови Український інститут націона-льної пам’яті презентував новий історичний ролик, що розповідає про різні етапи російського лінгвоциду, від заборони проповідей давньоукраїнською та знищення церковних книг, заборони українського книгодрукування і виті-снення української з освіти та культури до фізичного знищення носіїв укра-їнської ідентичності через Голодомор, репресії, окупацію культурного прос-тору та підміну понять. Докладніше: https://history.rayon.in.ua/news/754829-ukrainska-mova-vilnikh-lyudey-institut-natsionalnoi-pamyati-prezentuvav-noviy-istorichniy-rolik

Укрінформ. – 2024. – 27 жовт. Сьогодні – День української писемнос-ті та мови. – Інф.

В Україні 27 жовтня відзначається День української писемності та мови. Його започаткували 6 листопада 1997 року. До 2023 року його відзнача-ли 9 листопада – у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літопис-ця за юліанським календарем. Коли Україна у 2023 році перейшла на новий церковний календар, то дати всіх фіксованих свят змістились на 13 днів. Від-повідно, й день вшанування Нестора-Літописця та День української мови з 9 листопада перенесли на 27 жовтня. Щороку в Україні до Дня писемності та мови проходять заходи, які популяризують українську мову в Україні та за кордоном. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3920531-sogodni-den-ukrainskoi-pisemnosti-ta-movi.html

Укрінформ. – 2024. – 28 жовт. Розпочався ХХV Міжнародний кон-курс з української мови імені Петра Яцика. – Інф.

В Україні розпочався ХХV Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, повідомляє Міністерство освіти та науки. Учасниками конкурсу можуть бути учні та учениці 3–11 класів закладів загальної серед-ньої освіти, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студенти та студентки закладів фахової передвищої та вищої освіти. Конкурс проходить у чотири етапи. Переможцям останнього етапу призначаються стипендії Пре-зидента. Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українсь-кого народу. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3920959-rozpocavsa-hhv-miznarodnij-konkurs-z-ukrainskoi-movi-imeni-petra-acika.html

Газета по-українськи. – 2024. – 28 жовт. Опублікували текст Всеукра-їнського радіодиктанту національної єдності: перевірте, чи написали без по-милок. – Інф.; NV. –2024. – 28 жовт. Для самоперевірки. Опубліковано текст Радіодиктанту національної єдності Магія голосу, який написала Оксана За-бужко. – Інф.

Текст Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності став дос-тупним у мережі. Його опублікували, щоб українці змогли перевірити, чи написали його без помилок. Результати радіодиктанту оголосять, коли комі-сія опрацює всі листи. Докладно:

https://gazeta.ua/articles/life/_opublikuvali-tekst-vseukrayinskogo-radiodiktantu-nacionalnoyi-yednosti-perevirte-chi-napisali-bez-pomilok/1197727

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/radiodiktant-2024-tekst-zabuzhko-magiya-golosu-dlya-samoperevirki-onlayn-50461818.html

Вечірній Київ. – 2024. – 25 жовт. Понад півтори тисячі людей написа-ли Радіодиктант єдності в університеті Грінченка. – Новосвітня К.

У матеріалі – про написання Радіодиктанту національної єдності в університеті Грінченка. Докладно:  https://vechirniy.kyiv.ua/news/104186/

NV. – 2024. – 25 жовт. «Зупиняли на репетиціях». Павло Вишебаба зізнався, що виявилося найскладнішим у Радіодиктанті в тексті Оксани Забу-жко. – Інф.

Поету і військовослужбовцю Павлу Вишебабі цьогоріч довірили за-читати текст Радіодиктанту національної єдності 2024. Після події він розпо-вів кореспондентам Суспільного, що для нього виявилося найскладнішими під час читання. Докладно: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/radiodiktant-2024-pavlo-vishebaba-ziznavsya-shcho-bulo-nayskladnishim-u-teksti-oksani-zabuzhko-video-50461342.html

NV. – 2024. – 25 жовт. В окопах, бліндажах і біля гармат. Як україн-ські військові писали Радіодиктант національної єдності – фоторепортаж. – Інф.

25 жовтня українці написали 25-й ювілейний Всеукраїнський радіоди-ктант національної єдності. Українські бійці долучилися до написання дикта-нту прямо на бойових позиціях і навіть на території ворога – Курській обла-сті. Докладно: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/radiodiktant-2024-yak-ukrajinski-viyskovi-pisali-diktant-na-fronti-merezhu-rozchulili-foto-50461405.html

Вечірній Київ. – 2024. – 25 жовт. Марічка Падалко, Олексій Суханов та інші відомі українці приєдналися до написання Радіодиктанту в універси-теті Драгоманова. – Чередниченко К.

До Дня української мови та писемності, 25 жовтня, в актовому залі державного університету імені Михайла Драгоманова всеукраїнський рух «Єдині» провів Радіодиктант. Головна мета руху – це стати маяком, який до-помагає усім зацікавленим популяризувати мову, історію та культуру Украї-ни. Засновники та більшість учасників команди є випускники та викладачі університету Драгоманова. Заступниця голови КМДА, депутатка Київради Ганна Старостенко відвідала захід та приєдналась до написання диктанту. Серед зіркових гостей заходу – амбасадори руху «Єдині», телеведучі Марі-чка Падалко, Олексій Суханов та Оксана Гутцайт. Докладно: https://vechirniy.kyiv.ua/news/104189/

Укрінформ. – 2024. – 25 жовт. До написання радіодиктанту в Укрін-формі долучилися актори, режисери, письменники та курсанти. – Інф.

Національне інформаційне агентство «Укрінформ» 25 жовтня доєдна-лося до проведення Диктанту національної єдності і запросило спільноту до своєї пресзали. Перевіряли себе на грамотність українські актори, режисери, письменники, громадські діячі, студенти Інституту журналістики університе-ту імені Тараса Шевченка, курсанти та інші гості, які відгукнулися на відкри-те запрошення. Серед зіркових гостей – генеральний директор – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Фра-нка Євген Нищук; акторка Національного театру імені Лесі Українки Наталія Доля; музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець; письмен-ниця, волонтерка Тетяна Череп-Пероганич; театральний режисер Вʼячеслав Жила; актора Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Дмитро Соло-вйов; театральний аналітик Сергій Винниченко та ін.. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3920062-do-napisanna-radiodiktantu-v-ukrinformi-dolucilisa-aktori-reziseri-pismenniki-ta-kursanti.html

NV. – 2024. – 25 жовт. В укриттях під повітряну тривогу. Наталія Сумська, Катерина Павленко, Костянтин Грубич, Монро написали Радіодик-тант національної єдності. – Інф.

Цього року радіодиктант відбувся в 25-те і втретє в умовах великої війни. Його мета – об’єднати українців в любові до українського слова і ви-вчення мови. Одним з осередків спільного написання радіодиктанту щороку виступає Національний університет Києво-Могилянська академія. Написати диктант зі студентами вишу завітали українська акторка Наталія Сумська, солістка гурту GO_A Катерина Павленко, музикант і сопілкар Ігор Діденчук та інші. Докладно: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/radiodiktant-2024-yak-pisali-diktant-ukrajinci-sumska-pavlenko-y-inshi-foto-50461313.html

Укрінформ. – 2024. – 25 жовт. Українці за кордоном долучились до написання Радіодиктанту національної єдності. – Інф.

Представники української діаспори та дипломати взяли участь у на-писанні Радіодиктанту національної єдності. Про це повідомляють громади українців за кордоном та дипломатичні установи. Зокрема це громади у ОАЕ, Таїланді, Нідерландах, Греції, Угорщині, Катарі, Азербайджані, Італії, Південній Кореї, Чорногорії, Туреччині, Австрії, Киргизстані, Молдові, Португалії, Польщі, Чехії, В’єтнамі, Литві, Латвії, ПАР, Естонії тощо. До-кладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3919959-ukrainci-za-kordonom-dolucilis-do-napisanna-radiodiktantu-nacionalnoi-ednosti.html

Писали військові, студенти, держслужбовці й українці в різних куточ-ках світу: відбувся Радіодиктант національної єдності. – Катерина Ганжа

Автор розповідає, хто долучився до Радіодиктанту-2024. Докладніше: https://espreso.tv/suspilstvo-sogodni-vidbudetsya-radiodiktant-natsionalnoi-ednosti-yak-doluchitisya

Більш, ніж 700 тисяч людей слухали та дивилися цьогорічний Радіо-диктант національної єдності. – Валерія Буняк

Суспільне транслювало диктант наживо на хвилях «Українського ра-діо» та радіо «Культура», в ефірі телеканалу «Суспільне Культура», на ютуб-каналі «Українського радіо» та на фейсбук-сторінках. Докладніше: https://stv.detector.media/suspilna-korporatsiya/read/8599/2024-10-28-bilsh-nizh-700-tysyach-lyudey-slukhaly-ta-dyvylysya-tsogorichnyy-radiodyktant-natsionalnoi-iednosti/

Дзеркало тижня. Україна. – 2024. – 30 жовт. Радіодиктант національ-ної єдності: які слова викликали труднощі. – Скрипник Д.

25 жовтня в Україні відбувся Радіодиктант національної єдності. Він називався «Магія голосу» та був присвячений «Українському Радіо», що святкує своє сторіччя у листопаді 2024 року. «Суспільне Культура» розпові-ло, з якими словами та фразами в українців виникли труднощі під час напи-сання диктанту. Докладно: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/radiodiktant-natsionalnoji-jednosti-jaki-slova-viklikati-trudnoshchi.html

Укрінформ. – 2024. – 28 жовт. Освіта має стати українськомовною і на уроках, і на перервах. Але як? – Скуратівська Я.

«На питаннях мови (як політики, футболу та лікування нежитю) у нас розуміються, здається, всі. І кожен має свою позицію і свій рецепт… При-наймні саме так виглядає чергова дискусія з переходом у політичні та персо-нальні образи, яка вкотре дає привід говорити про політизованість мовного питання. Йдеться про внесений до ВР проєкт змін у закон «Про освіту» ав-торства Наталії Піпи «Щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти». Виглядає на те, що добре бажан-ня держави та її інституцій опікуватись зміцненням позицій державної мови спирається не на науковий підхід та світовий досвід, а на емпіричні уявлення дискутантів і авторів змін як це робити, часто без огляду на реальний стан справ та новітні методики… Чи можна уявити собі законодавчі ініціативи в економічній чи будівельній сферах без залучення до розробки положень фа-хівців – економістів чи інженерів. Але ж у сфері мовної політики теж є свої фахівці – соціолінгвісти. Їх небагато. Але діяльність їхня й спрямована, зок-рема, на врегулювання мовної ситуації, роботу із білінгвізмом в Україні та розробку мовної політики. У царині вікової категорії школярів та підлітків таких науковців в Україні одиниці. Одна з них Ольга Шевчук-Клюжева, со-ціолінгвістка, докторантка, у минулому працювала в Національній комісії зі стандартів державної мови. Нині занурена саме у сферу дитячого мовлення, має практику співпраці з європейськими колегами й добре знається на спе-цифіці роботи з ними. До обговорення ефективності пропонованих змін мов-ного середовища варто було б долучати також тих мовних активістів, які практикою доводять і працюють у цьому напрямку ефективно. Одним із та-ких активістів є Андрій Ковальов, засновник ГО «Спільномова», це центр створення та розвитку українськомовного середовища в Києві. В ексклюзив-них коментарях для Укрінформу обидва співрозмовники зізнались, що ані МОН, ані інші державні інститути не звертались до них за консультацією при розробці цього законопроєкту. Детальніше про позицію обидвох співрозмо-вників ви зможете дізнатись, прослухавши подкаст «Розмови, які (не)стали текстами»…». Видання зосереджується на трьох питаннях: Як співрозмовни-ки оцінюють зміни до закону? Що, на погляд співрозмовників, може бути альтернативою обмеженням і заборонам? Чому, власне, за наявності доброт-ної законодавчої бази мовна ситуація в Україні розвивається складно й зі скандалами. Саме на них відповідають обидва співрозмовника. У підсумках авторка пише: «Перш аніж братись за впровадження нових норм, необхідні якісні соціолінгвістичні заміри, щоб розуміти, від якої ситуації ми відштов-хуємось. Бо ми й досі ходимо у вузькому коридорі власних оцінок. Відсут-ність їх визнають обидва наші співрозмовники. Ми нині не маємо об’єктивної статистики щодо рівня володіння українською як дорослих, так і дітей. Так само і досі немає впровадженої системи оцінювання рівня української мови (тільки розроблено для дорослих). Немає механізмів заохочення до розши-рення українськомовного середовища. На рівні волонтерів є розмовні й чи-тацькі клуби, але не впроваджено державної політики стимулювання: додат-кових навчальних програм, сучасних платформ, онлайн програм. Відсутня комунікація держави на рівні пояснень – куди ми рухаємось і що хочемо у сфері мовної політики. Ми за двомовність? Чи за одномовність? Якщо дво-мовність, то про які мови йдеться? Чому так важливо спілкуватися саме укра-їнською? Є добра законодавча база на рівні декларацій та механізмів нагля-ду за частиною публічного простору. Української точно побільшало у сфері послуг, освіті, масовій культурі. З початком війни український музичний простір значно розширився і кількісно, і якісно. Тож куди ми рухаємося вже зрозуміло. Але як – питання залишається дискусійним. Тепер у всьому цьому гаморі важливо почути думки фахівців». Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3920909-osvita-mae-stati-ukrainskomovnou-i-na-urokah-i-na-perervah-ale-ak.html

Фокус. – 2024. – 25 жовт. В Івано-Франківську з понеділка запрацю-ють перші мовні інструктури: що відомо. – Хім’як О.

З 28 жовтня в Івано-Франківську почнуть працювати мовні інспекто-ри. Близько 40 волонтерів стежитимуть за дотриманням мовного законодав-ства. Про це повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків в ефірі обласного телебачення «Галичина». Напередодні відбулися перші збори мовних інспекторів. Руслан Марцінків запевнив, що волонтери будуть діяти в межах законодавства, співпрацюючи з муніципальною інспекцією. За необхідності вони звертатимуться до правоохоронних органів для розгляду питань, пов’язаних із використанням російської мови, зокрема на етикетках та в побутовому обслуговуванні. За його словами, основною метою мовних інспекторів буде не каральна, а просвітницька діяльність, спрямована на по-пуляризацію української мови серед населення. Набір волонтерів ще триває. Докладно: https://focus.ua/uk/ukraine/675169-v-ivano-frankivsku-z-ponedilka-zapracyuyut-pershi-movni-instrukturi-shcho-vidomo

Українська літературна газета. – 2024. – 27 жовт. У Кропивницькому презентували «Лагідну українізацію». – Інф.

Напередодні Дня української писемності та мови у Кропивницькому відбулася презентація гри «Лагідна українізація». Ініціатором проведення цієї соціокультурної акції виступила Кіровоградська обласна організація НСПУ спільно з альтернативною школою «Крок» та з Музеєм мистецтв, де всі охочі містяни мали змогу зіграти в гру, спрямовану на актуалізацію мов-ного питання в обласному центрі. Презентація проєкту відбулася в рамках відзначення сорокаріччя створення письменницької організації у краї. Як на-голосила очільниця обласного осередку НСПУ Надія Гармазій, «мета ініціа-тиви полягає в згуртуванні тих, хто хоче перейти на українську, очистити своє мовлення від суржику, росіянізмів, відчути вайб від солов’їної, а також тих, хто прагне допомогти їм це зробити». Докладно: https://litgazeta.com.ua/news/u-kropyvnytskomu-prezentuvaly-lahidnu-ukrainizatsiiu/

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26