Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика на сторінках преси

та інтернет-ресурсів»

21.10–25.10.2024

УНН. – 2024. – 25 жовт. Порушення мовного закону: скарг поменша-ло, а штрафів побільшало. – Шрамко Ю.

В Україні цього року зафіксовано 1808 звернень щодо порушення мовного закону, що в 1,7 рази менше, ніж торік. Найбільше скарг – на відсу-тність української версії сайтів, при цьому кількість штрафів зросла у 1,7 ра-зи, свідчать дані моніторингового сервісу «Опендатабот». До антирейтингу регіонів цього року потрапили: Київ – 706 звернень; Одещина – 326; Харкі-вщина – 149; Дніпропетровщина – 148. Звернень поменшало, водночас по-карань за ними стало більше. Так, 216 протоколів було складено на поруш-ників мовного закону цього року. Це вже у 1,7 рази більше, ніж за весь 2023 рік. Наразі вже накладено 64 штрафи та винесено 91 попередження. Доклад-но: https://unn.ua/news/porushennia-movnoho-zakonu-skarh-pomenshalo-a-shtrafiv-pobilshalo

Чому двомовність – небезпечна, а лагідна українізація більше неакту-альна? Інтерв’ю з мовним омбудсменом. – Катерина Хорощак, Діана Крече-това

«Мовне питання в Україні – плацдарм для конфліктів, які інколи заве-ршуються штрафами, звільненнями, рідше – навіть в’язницею. При цьому суттєві зрушення в контексті переходу на українську у суспільстві, безпереч-но, є. Одне із останніх опитувань свідчить, що на українську мову у побуті перейшли 65% громадян. Це перевищує показники попередніх років, проте ще є над чим працювати, адже діти навпаки – стали менше спілкуватися дер-жавною у побуті. Серед причин, які вони самі називають – звичка і мова сім’ї». Мовний омбудсмен Т. Кремінь в інтерв’ю розповідає, чи є зараз місце «лагідній українізації» суспільства, як українськомовним українцям бороти-ся за конституційне право чути звідусіль державну, що мають усвідомити ба-тьки, які досі виховують дітей російською тощо. Докладніше: https://life.pravda.com.ua/society/chi-ye-shche-misce-lagidniy-ukrajinizaciji-poyasnyuye-movniy-ombudsmen-interv-yu-304453/

Український тиждень. – 2024. – 18 жовт. Мовне питання і війна. – Не-стелєєв М.

«… Десять років тому через воєнні дії Росії в Криму й на Донбасі вко-тре загострилося мовне питання, яке з повномасштабним вторгненням стало навіть питанням життя і смерті, бо на тимчасово окупованих територіях від-буваються геноцид та лінгвоцид. Водночас у громадян на всій території Ук-раїни посилилося природне бажання відмежуватися від усього ворожого, і свідоме прагнення боротися із чужим одних українців постає перед тим, що іншій великій кількості населення нашої держави російська мова не чужа. Необов’язково рідна, але зрозуміла, нею дивляться фільми й відео на ютубі та в тіктоці, читають на інтернет-ресурсах. І водномить відмовитися від усьо-го цього непросто, попри цілком зрозумілу огиду до всього, пов’язаного із загарбниками. І тут одними табличками «Ми не говоримо мовою окупанта!» не обійтися. Так, багато українців після початку повномасштабного вторг-нення Росії перейшли на українську мову й у побуті, однак вряди-годи ті, хто цього з різних причин не хоче робити, захищаються маніпулятивним аргу-ментом: «Навіщо мені говорити українською, якщо наші ЗСУ говорять ро-сійською». Однак і протилежні за смислом гасла скидаються більше на ідео-логічно-пропагандистські зауваги, аніж на зважені відповіді, як-от нещодав-ній коментар Оксани Забужко про те, що (лишаю великі літери оригінально-го повідомлення) «НА ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ ВІД СЯНУ ДО ДОНУ АВТОХ-ТОННЕ НАСЕЛЕННЯ РОЗМОВЛЯЛО МОВОЮ ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ ОЗНАКАМИ УКРАЇНСЬКОЇ» та «ЦЯ ТЕРИТОРІЯ ЗАВЖДИ БУЛА МО-НОМОВНОЮ». До того ж вона посилається на статтю Юрія Шевельова «Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова?», де йдеться не зовсім про те, про що заявляє письменниця. І, як на мене, обидва аргументи – захисників своєї російськомовності й захисниці мономовності – шкідливі, хоча й по-різному, а також точно є складниками мовної війни, яка вже давно триває в Україні. Цікаво, що 2007 року в нас виходила книжка Івони Больман «Мовні війни в Європі», і в ній справді є багато корисної інформації для розуміння світової мовної ситуації… Найцінніше в цій книжці – «Додатки до українсь-кого видання», що конкретизують і наближають до нас проблеми, які заяви-ла Больман стосовно Франції. Передусім це повний текст Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, на який в Україні частіше посилаються, ніж дійсно читають, частіше зловживають і спекулюють, ніж використовують для розв’язання складних мовно-етнічних ситуацій… Щоб перемогти у війні з Росією, треба бути озброєним. І знанням теж. Це стосується також обізна-ності у війні російської мови й української. Нещодавно меценатська фундація OLOS за підтримки науковців Національного заповідника «Софія Київська» та Міністерства освіти і науки України створила науково-просвітницьке відео «Мовне питання», що містить низку фактів про те, як нищили й принижували українську мову, як «спецоперація» з українського питання триває вже понад 300 років, якою є справжня історія України. Відео надає ті самі аргументи, що допоможуть донести досі російськомовним українцям важливість пере-ходу на українську, мотивує глядача робити власні дослідження, зацікавлює історією тих, хто ще не розуміє всієї глибини й сили впливу історії на свідо-мість людини. Звісно, і в цьому відеоесеї не бракує певних пропагандистсько-історичних спрощень, але, очевидно, на війні інакше й не можна... ». Докла-дно: https://tyzhden.ua/movne-pytannia-i-vijna/

Фокус. – 2024. – 22 жовт. Заборона російської мови в школах: нарде-пка розповіла, чи каратимуть учнів. – Мазун О.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №12086 щодо забезпе-чення створення українськомовного освітнього середовища в закладах осві-ти, який передбачає обов’язок учням і педагогам спілкування українською мовою у час поза навчанням. Проте він не обіцяє будь-яких покарань для учнів за порушення ними правил, зазначає народна депутатка, член депутат-ської фракції політичної партії «Голос» Наталія Піпа. «Ніхто не буде карати або штрафувати дітей. Законопроєкт передбачає, що засновники, керівники та педагоги мають сприяти створенню українськомовного середовища через бесіди, роз’яснення та заохочення, а не покарання», – зазначила вона. Але ситуація стосовно вчителів дещо інша. Законопроєктом зазначено, що будь-яка взаємодія на території закладу освіти, включно з перервами, має відбу-ватися державною мовою, оскільки це частина освітнього процесу. Згідно з чинним законодавством, педагоги зобов’язані спілкуватися українською мо-вою, а відповідальність за порушення цих норм є вже сьогодні. Докладно: https://focus.ua/uk/ukraine/674656-zaborona-rosiyskoji-movi-v-shkolah-nardepka-rozpovila-chi-budut-karati-uchniv

До кінця жовтня в Україні пройдуть заходи до Дня української мови та писемності: розклад подій. – Микита Кишиневський

До Дня української писемності та мови, який відзначають 27 жовтня, пройде серія заходів у межах Культурно-просвітницької платформи «Україн-ська – мова вільних», повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій. Ним оголошено про флешмоб #мовавільних. Щоб приєднатися, треба опублікувати допис у своїх соціальних мережах (Instagram, Facebook, X) із рядками улюбленого вірша українською мовою. Зокрема можна записа-ти відео з декламацією цих рядків. Усі дописи необхідно позначити із відпо-відним гештеґом. Разом із тим міністерство спільно з ГО «Вікімедіа Україна» розпочало «Тиждень української мови у Вікіпедії», що триватиме до 5 листо-пада. Для участі потрібно зареєструватися в україномовному розділі Вікіпедії та створити чи поліпшити принаймні одну статтю на тему української мови або літератури. Також можна долучитися до інших тематичних заходів та комунікаційних активностей. 22 жовтня: флешмоб до Дня української мови (онлайн), триватиме до 31 жовтня; документальна виставка «Мова від забо-рон до утвердження» (Національний музей літератури України), триватиме до 28 жовтня; книжкова виставка «До Дня української писемності та мови», (Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), триватиме до 31 жовтня. 23 жовтня: кінопоказ документального фільму «Будинок „Слово”» за участі знімальної групи (Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка). 24 жовтня: ювілейний концерт Л. Дичко з нагоди 85-річчя (Національна філармонія України); пане-льна дискусія з молоддю на тему «Українська мова як складова національної ідентичності та безпеки країни» за участі представників Молодіжної ради МКСК (Навчально-науковий інститут журналістики Київського національно-го університету імені Тараса Шевченка); книжкова виставка «Найміцніший кордон України – державна мова» (Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), триватиме до 31 жовтня. 25 жовтня: написання Всеукра-їнського радіодиктанту національної єдності. 31 жовтня: творча зустріч з ук-раїнським письменником О. Козинцем (Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого). Докладніше: https://shotam.info/do-kintsia-zhovtnia-v-ukraini-proydut-zakhody-do-dnia-ukrainskoi-movy-ta-pysemnosti-rozklad-podiy/

Фокус. – 2024. – 23 жовт. Українців об’єднає «Магія голосу»: відомий час написання радіодиктанту – 2024. – Хім’як О.

25 жовтня відбудеться написання Радіодиктанту національної єдності, приуроченого до Дня української писемності та мови. Цьогорічний текст під-готувала письменниця Оксана Забужко, читатиме поет та військовий – Павло Вишебаба. Докладно: https://focus.ua/uk/ukraine/674757-ukrajinciv-ob-yednaye-magiya-golosu-vidomiy-chas-napisannya-radiodiktantu-2024

NV. – 2024. – 23 жовт. Готуємо аркуші та ручки. Радіодиктант націо-нальної єдності відбудеться 25 жовтня: що варто про нього знати. – Інф.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться напе-редодні Дня української писемності – 25 жовтня об 11:00. Його транслюва-тимуть на всіх платформах Суспільного – радіо, телебаченні та соцмережах. Стати учасником і написати диктант може будь-хто охочий у будь-якій точці України та за кордоном. Написати його можна вдома або долучитися до спі-льноти. Так, долучитися до написання диктанту запрошують освітні просто-ри, книгарні, бібліотеки, заклади культури тощо. У 2024 році авторкою текс-ту стала письменниця Оксана Забужко. Це її перший досвід із написання тек-сту для радіодиктанту. Оксана Забужко назвала текст «Магія голосу». Рані-ше вона відзначала, що текст стане подарунком до 100-річного ювілею «Українського радіо», який відзначають цього року. У 2024 році текст дик-танту читатиме письменник, музикант та військовий Павло Вишебаба. Усі охочі можуть надіслати написаний диктант на перевірку його організаторам. Текст диктанту буде опубліковано на сайті «Українського радіо» та «Суспі-льне: Культура» 28 жовтня. Результати радіодиктанту оголосять після того, як комісія опрацює і перевірить всі отримані листи. Точна дата буде оголо-шена згодом. Докладно: https://life.nv.ua/ukr/socium/radiodiktant-2024-koli-bude-hto-chitaye-i-yak-napisati-vsi-detali-50460439.html

NV. – 2024. – 25 жовт. Текст «Магія голосу» від Оксани Забужко: он-лайн-трансляція радіодиктанту національної єдності 2024. – Інф.

25 жовтня в Україні проведуть традиційний Радіодиктант національ-ної єдності – до Дня української писемності та мови, який відзначають 27 жовтня. Авторкою тексту диктанту вперше стала українська письменниця, поетеса, літературознавиця і есеїстка Оксана Забужко. Прочитає диктант пи-сьменник, музикант та військовий Павло Вишебаба. Початок диктанту об 11:00. Докладно: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/radiodiktant-nacionalnoji-yednosti-2024-video-onlayn-novini-ukrajini-50460942.html

УНН. – 2024. – 24 жовт. Пасажири поїзда Київ – Львів завтра змо-жуть написати радіодиктант під час подорожі. – Тусанова А.; Вечірній Київ. – 2024. – 24 жовт. Пасажири поїзда Київ – Львів зможуть написати диктант під час подорожі. – Марків Н.

Пасажири поїзда №743 Київ – Львів зможуть долучитися до написан-ня Радіодиктанту національної єдності під час подорожі. Його можна буде почути наживо через систему голосового сповіщення у всіх вагонах. «З 2022 року Укрзалізниця є учасницею найбільшого україномовного флешмобу в країні – Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності…», – йдеться у повідомленні. За даними УЗ, одразу після завершення диктанту пасажири цього поїзда зможуть приєднатися до письмової ментальної практики «Ти як? Стійкість», створеної Всеукраїнською програмою ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської. Докладно:

https://unn.ua/news/pasazhyry-poizda-kyiv-lviv-zavtra-zmozhut-napysaty-radiodyktant-pid-chas-podorozhi

https://vechirniy.kyiv.ua/news/104135/

У межах кампанії «Українська – мова вільних» цифрова платформа Strichka запустила квести для українців

До Дня української писемності та мови Мінкульт оголосив про старт кампанії «Українська – мова вільних», до якої доєдналася цифрова платфор-ма Strichka, що об’єднує українців за кордоном. Від 23 жовтня на платформі діють спеціальні квести, в яких учасники можуть розповісти про улюблені українські слова, декламувати літературні твори, створити меми, відтворити українські пісні та навчити іноземців базовим українським фразам. Бали на-раховуються автоматично. Найактивніші учасники отримають призи, серед яких вишиванки ручної роботи та інші пам’ятні подарунки. Докладніше: https://osvita.rayon.in.ua/news/753922-u-mezhakh-kampanii-ukrainska-mova-vilnikh-tsifrova-platforma-strichka-zapustila-kvesti-dlya-ukraintsiv

Курсів із вивчення української мови недостатньо на Рівненщині й Су-мщині – омбудсмен. – Олеся Бойко

Уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь акцентував, що в деяких регіонах України, зокрема на Рівненщині та Сумщині, недостатня кількість курсів із вивчення української мови. У цих областях функціонує всього по п’ять локацій для безкоштовних занять. Така ситуація, за словами омбудсмена, є викликом для місцевої влади, адже утвердження української мови як державної особливо важливе в умовах війни. Найбільшу кількість мовних курсів та клубів зосереджено в Києві та Київській області, де діє 86 і 69 локацій відповідно. Лідером за кількістю таких курсів також є Львівщина (76) та Закарпаття (60). Це пов’язано з тим, що в цих регіонах спостерігається високий попит на вивчення української, особливо серед внутрішньо перемі-щених осіб, які переїхали сюди через бойові дії. Загалом в Україні функціо-нує понад 500 безкоштовних мовних курсів, розмовних клубів та онлайн-ресурсів, організованих у бібліотеках, освітніх центрах, інститутах післядип-ломної педагогічної освіти та університетах. Попри те, що мережа мовних курсів постійно зростає, омбудсмен наголосив на тому, що в деяких регіонах – таких як Житомирщина та Кіровоградщина – кількість локацій є недостат-ньою. Наразі в цих областях працює лише по шість безкоштовних курсів. До-кладніше: https://chytomo.com/kursiv-iz-vyvchennia-ukrainskoi-movy-nedostatno-na-rivnenshchyni-j-sumshchyni-ombudsmen/

З 28 жовтня розпочинають роботу мовні інспектори в Івано-Франківську. – Альона Мишакова

Про початок роботи мовних волонтерів із 28 жовтня міський голова Івано-Франківська Р. Марцінків розповів у етері ТРК «Вежа». За його слова-ми, ініціатива з мовними волонтерами є частиною програми українізації. Він розповів, що на збори прийшли близько 40 людей, серед яких багато молоді. «Дуже багато молоді й людей середнього віку. Серед усіх десь третина – пе-реселенці. Дехто каже, що під окупацією зрозумів наскільки важливо говори-ти українською мовою», – підкреслив мер. Мовні інспектори толерантно за-кликатимуть розмовляти державною та популяризуватимуть мовні курси. Джерело: https://zahid.espreso.tv/novyny-ivano-frankivska-z-28-zhovtnya-rozpochinayut-robotu-movni-inspektori-v-ivano-frankivsku

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26