Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика на сторінках преси

та інтернет-ресурсів»

23–27.09.2024

Укрінформ. – 2024. – 26 верес. У Будапешті мовний омбудсмен провів зустрічі на підтримку української мови. – Інф.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час ро-бочого візиту до столиці Угорщини 23–25 вересня провів низку важливих зустрічей на підтримку української мови у світі. Про це ідеться на сайті Упо-вноваженого із захисту державної мови. «За підтримки Ярослави Хортяні, засновниці та голови Товариства української культури в Угорщині, голови Світової федерації українських жіночих організацій, другого заступника президента СКУ, обговорили з місцевими депутатами, які опікуються україн-ством Угорщини, питання збереження і популяризації української мови, ку-льтурної дипломатії, мистецьких проєктів, які важко уявити без розвитку шкільництва, українознавчих студій, а також життєво важливих дій на підт-римку народу України, який бореться проти російських окупантів», – зазна-чив мовний омбудсмен. Під час свого візиту до Будапешту він відвідав укра-їнську школу та передав до бібліотеки закладу книги з історії української мови та культури. Також Тарас Кремінь домовився про активізацію співпра-ці з тимчасово повіреним у справах України в Угорщині Іштваном Балогом. Також він зустрівся з Уляною Княгинецькою, кураторкою Фундації україн-ської книги в Угорщині «Unabook». Сторони обговорили 29-й Будапештсь-кий міжнародний книжковий фестиваль, який відбуватиметься 26-29 вересня і на якому буде представлено український стенд. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3909600-u-budapesti-movnij-ombudsmen-proviv-zustrici-na-pidtrimku-ukrainskoi-movi.html

Укрінформ. – 2024. – 23 верес. Сьогодні відзначають Міжнародний день жестових мов. – Інф.

23 вересня відзначається Міжнародний день жестових мов. Його про-голошено Резолюцією Генасамблеї ООН у грудні 2017 року. Жестові мови – це повноцінні природні мови, що відрізняються від розмовних мов. Резолю-ція, яка проголошує Міжнародний день жестових мов, підтверджує, що ран-ній доступ до мови жестів і послуг мовою жестів, включаючи якісну освіту, має життєво важливе значення для зростання і розвитку людини з вадами слуху. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3908407-sogodni-vidznacaut-miznarodnij-den-zestovih-mov.html

Укрінформ. – 2024. – 23 верес. Захист прав жестомовних людей є од-ним із завдань закону про державну мову – Кремінь. – Інф.; Захист прав жестомовних людей є одним із завдань закону про дер-жавну мову, – Тарас Кремінь. – Юлія Поліковська

Захист прав жестомовних людей є одним із завдань закону про дер-жавну мову. Про це Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кре-мінь заявив у фейсбуці. Питання безбар’єрності, інклюзивності і дотримання прав жестомовних людей на отримання інформації та послуг українською жестовою мовою, доступного мовного середовища для осіб з порушеннями слуху в навчальному процесі входить до ключових пріоритетів у гуманітар-ній сфері, зазначив Тарас Кремінь. «Захищаючи мовні права жестомовних осіб, утверджуємо статус української жестової мови», – наголосив мовний омбудсмен. Докладно:

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3908548-zahist-prav-zestomovnih-ludej-e-odnim-iz-zavdan-zakonu-pro-derzavnu-movu-kremin.html

https://ms.detector.media/internet/post/36235/2024-09-23-zakhyst-prav-zhestomovnykh-lyudey-ie-odnym-iz-zavdan-zakonu-pro-derzhavnu-movu-taras-kremin/

Укрінформ випустив новини із сурдоперекладом з нагоди Дня жесто-вих мов. – Мар’яна Зінченко

23 вересня з нагоди Дня жестових мов «Укрінформ» представив ви-пуск новин із сурдоперекладом. Перша леді О. Зеленська в телеграмі написа-ла, що в Україні «жестова мова стає повсюдною, а наша комунікація – без-бар’єрною. Перетворюється на норму віконце з перекладачем у випусках но-вин, офіційних відеозверненнях, супровід жестовою мовою на подіях різного масштабу». Докладніше: https://detector.media/infospace/article/232539/2024-09-23-ukrinform-vypustyv-novyny-iz-surdoperekladom-z-nagody-dnya-zhestovykh-mov/

У Харкові відбудеться розмовний клуб про діалекти з Жекою Курга-ном. – Антон Малиновський

Спілка «Культурний погляд» спільно з театром «Нафта» відкривають новий сезон розмовних клубів зустріччю з Жекою Курганом (Є. Володчен-ком) з гурту «Курган & Agregat». Першу розмову нового сезону буде прис-вячено українським діалектам. В анонсі організатори зазначають, що Слобо-жанщина знаходиться в контактній зоні з росією, тому закономірно, що тут українська «має дофіга говірок». «Але російський імперіалізм тотально зро-сійщував наш край, затирав пам’ять, перекручував історію. Це деструктивно вплинуло на населення як на носіїв і носійок мови та культури, на розуміння тих подій, які в ньому сталися. Хороша новина: деколонізуючи мислення, ми все більше можемо виявляти питомі особливості нашого говору, ідентичнос-ти, й відстоювати нашу мову», – йдеться в анонсі. Захід відбудеться 29 верес-ня. Докладніше: https://lyuk.media/news/speaking-club-with-kurhan/

Англізація: старі та нові граблі. – Галина Пагутяк

«По суті, наша влада не так за англізацію освітнього та культурного простору, як проти українізації. Всі методи просування англізації старі й добре відомі тим, хто жив у часи, коли російська мова була мовою міжнаціонального спілкування, а при комунізмі нації взагалі мали перестати існувати, що мене особливо шокувало в підручнику з наукового комунізму як студентку української філології, бо йшлося про моє майбутнє, якщо я працюватиму за фахом. Ясна річ, без мови навіть при комунізмі не проживеш, якась мова мусить бути, і звісно, нею буде не українська. Та от розпався „союз нєрушимий”, і ми розійшлися пограбовані, голі й босі по національних квартирах, що не сподобалося тим, хто не міг собі наповнити холодильник і втратив роботу. Поступово відновився процес зросійщення, якому вже було кому чинити опір, бо за це тепер не кидали ні в психушку, ні в тюрму, хіба що по-тихому вбивали й ніколи не знаходили ні вбивць, ні замовників. Війна трохи підправила мовну політику української держави, залишивши безліч шпарин для реваншу залежно від того, хто вийде з неї  переможцем. Колись знання російської мови створювало можливості піднятися вище в соціальній ієрархії, знайти роботу в москві, здобути визнання в росії, краще заробляти. Зараз за цією методою знання англійської мови створює можливості для праці й кар’єри в Європі та цілому світі. І все це зрозуміло і не викликає заперечень, якби англізація не витісняла українізацію, якої гостро потребує Україна. Ставити на перше місце чужу мову, а свою витісняти, власне, вичавлювати насамперед з освіти та науки – це не цивілізована практика, це та сама утопія комунізму, який нам обіцяли й до якого ми так і не дожили. Вивчення іноземної мови – справа добровільна, знання державної мови – обов’язкове. Так живуть усюди, за винятком деяких пострадянських країн. Якби влада, обрана на демократичних виборах, не дала чергової команди „фас” міністерству освіти добити все, що має стосунок до національного – від української мови до історії України під соусом глобалізації, то українізація б наростала, міцніла, і разом з нею зростала б повага до українців на міжнародному рівні. Хвиля біженців, навіть цунамі біженців за межі України після 2022 року показала основну слабкість українців – втрачену мовну ідентичність й культурну відсталість, породжену відсутністю національної ідентичності, бо ж більшість втікачів були зі зросійщених сходу і півдня, що стали нині фронтовою зоною. І певним чином це впливає на обсяг допомоги, який ми, ті, хто залишився в Україні, отримуємо. Хіба можна довіряти людям, які не знають мови свого народу, не шанують Батьківщину, ставляться до неї, наче до корови, що перестала доїтися і її можна відправити на бійню, а натомість обожнюють мову й культуру загарбника? Вони й мови країни притулку не поважатимуть, стануть кочівниками, що перебираються щораз на інші поля випасу… Не за такої ситуації, коли країна розпливається, як кисіль, у принципових питаннях, що стосуються минулого, сучасного та майбутнього української нації, і бавиться в англізацію коштом української мови. Може, навіть зробить мову нечлена Євросоюзу другою державною, бо така абсурдна думка вже апробується у любителів відчиняти вікна Овертона. Ну, це нам здається, що бавиться. Насправді це не витівка коміків-дилетантів та неуків, а добре продумана тактика денаціоналізації…». Докладніше: https://espreso.tv/poglyad-anglizatsiya-stari-ta-novi-grabli

Питання мови і освіти нацменшин, корінних народів

Укрінформ. – 2024. – 21 верес. Для українських школярів розробили інтегрований курс кримськотатарської мови й літератури. – Інф.

На платформі «Всеукраїнська школа онлайн» розробили інтегрова-ний курс кримськотатарської мови та літератури для учнів 5–6-х класів. Про це повідомляє представництво Президента України в Криму. Курс «Кримсь-котатарська мова та література» складається зі 140 уроків, які розкривають традиції, звичаї та літературу кримських татар, поглиблюють знання про природу Криму та містять вірші і твори про півострів. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3907936-dla-ukrainskih-skolariv-rozrobili-integrovanij-kurs-krimskotatarskoi-movi-j-literaturi.html

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26