Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика на сторінках преси

та інтернет-ресурсів»

19–23.08.2024

Вечірній Київ. – 2024. – 20 серп. Сила мови: у столиці проведуть нез-вичне заняття з української. – Катаєва М.

До Дня Незалежності 22 серпня відбудеться захід «Сила мови». У програмі: лекція від лідера медіа «Ukraine History» Максима Жовтуна про боротьбу українців за рідну мову в минулому та яке майбутнє чекає україн-ську мову; Анастасія Бречко – експертка курсу «Мовити. Мотиви» й заснов-ниця школи української мови «невгаМОВНО» – розповість як лаятися укра-їнською правильно та занурить в автентичні прислівʼя й приказки. Захід ор-ганізовано Київським молодіжним центром за сприяння Департаменту моло-ді та спорту м. Києва та за підтримки Українсько-данського молодіжного дому й студії онлайн-освіти EdEra. Докладно: https://vechirniy.kyiv.ua/news/101822/

День. – 2024. – 19 серп. Рух «Єдині» провів забіг «Біжу за мову» на підтримку українців в окупації. – Інф.; Укрінформ. – 2024. – 19 серп. Акція «Біжу за мову» зібрала учасників у чотирьох містах України, а також Відні і Нью-Йорку. – Інф.; В Україні провели забіг на підтримку української мови й українців в окупації

18 серпня на ВДНГ Всеукраїнський Рух «Єдині» провів акцію «Біжу за мову» у підтримку української мови та українців на тимчасово окупова-них територіях, які не можуть вільно розмовляти рідною мовою, зазначають у МКІП. Захід зібрав близько 500 учасників в Києві та у інших містах Украї-ни й світу. Одночасно з Києвом бігли за мову у Львові, Івано-Франківську, у Відні та у Нью-Йорку. Акція триватиме до 24 серпня включно. Відкривали подію співзасновники руху «Єдині» – Іван Капелюшник та керівниця руху Наталка Федечко, а також зіркові амбасадори забігу – ведуча 1+1 Марафон та ТСН Марічка Падалко та український гімнаст, олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики Олег Верняєв. Перед початком забігу учасники вша-нували хвилиною мовчання памʼять загиблих воїнів. Партнерами забігу «Бі-жу за мову» стали ВДНГ, КМДА, МКІП, Федерація легкої атлетики України, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь та ін. Докладно:

https://day.kyiv.ua/news/190824-rukh-yedyni-proviv-zabih-bizhu-za-movu-na-pidtrymku-ukrayintsiv-v-okupatsiyi

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3896587-akcia-bizu-za-movu-zibrala-ucasnikiv-u-cotiroh-mistah-ukraini-a-takoz-vidni-i-nujorku.html

https://chytomo.com/v-ukraini-provely-zabih-na-pidtrymku-ukrainskoi-movy-j-ukraintsiv-v-okupatsii/

Як Національна комісія українську мову в ЄС проводжала. Частина 2 – Павло Левчук

Лінгвіст, науковий працівник Інституту славістики Польської академії наук зазначає: «Здавалося б, що все іде у правильному руслі – українська мова нарешті отримала ухвалені стандарти української мови як іноземної, зараз МОН швиденько затвердить і дорога в ЄС для української мови відк-рита. Однак, не все так чудово, як здається. Диявол криється в деталях… Представники МОНу розповіли, як далі будуть ухвалювати стандарти укра-їнської мови як іноземної. Звучало це приблизно так – міністерство отримало стандарти від Нацкомісії і відправило їх на експертизу до трьох установ: Ки-ївського лінгвістичного університету, Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Львівського національного університету ім. Івана Франка. На перший погляд – все виглядає досить логічно, МОН хоче почути експерт-ну оцінку й ухвалити правильне рішення. Це має радувати, але є невеличка проблема. Членкиня Нацкомісії та координаторка робочої групи працюють у львівському університеті. Можливо, для міністерства, котре очолює людина, яка не є прихильником академічної доброчесності, це і нормальна ситуація. Але, давайте розберемося: виходить, що автори стандартів мають написати рецензію на свій же текст? Ну, ми ж в Україні, це не ЄС, хай тут скажуть „дя-кую”, що ми таке зробили, а про конфлікт інтересів хай думають у країнах, де наука цінується. Варто також нагадати і про саме ухвалення стандартів. Представниця Комісії згадала, що жоден із органів, окрім Інституту українсь-кої мови НАНУ, не надіслали своїх відповідей після ознайомлення з докумен-том… Так от, МОН вдруге надсилає стандарти на експертизу в два столичні виші, котрі вже брали участь в обговоренні. Для чого? Щоб вони ще раз озвучили вже висловлену думку? Чи це зробили просто для галочки, щоб єв-ропейські мовознавці просто відчепилися? Це виглядає як звичайне знущання з української мови, та ще і від міністерства, яке б мало щонайменше сприяти розвитку та популяризації української мови на території Європейського Со-юзу. Хочеться перефразувати Т. Шевченка: Уповноважений з захисту держа-вної мови – де Ви? Немає ніякого. Коли доброго жаль Боже, то дай злого…». Докладніше: https://lb.ua/blog/pavlo_levchuk/630966_yak_natsionalna_komisiya_ukrainsku.html

Міськрада затвердила програму розвитку української мови у Харко-ві. – Антон Малиновський

19 серпня під час позачергової сесії міської ради депутати одностайно підтримали запровадження нової Програми розвитку та функціонування ук-раїнської мови у Харкові на 2024–2028 роки. Як зазначили в Департаменті освіти, який розробляв програму, її реалізація сприятиме підвищенню прес-тижу використання української мови, посиленню її ролі в українському суспі-льстві як засобу зміцнення державної єдності, захисту національного мовно-культурного та інформаційного простору тощо. Серед найголовніших про-блем з українською мовою в Харкові відмічають наступні: відсутність ціліс-ного українського мовно-культурного простору; наявність російськомовного «культурного продукту»; збереження у свідомості значної частини населення міста негативних стереотипів щодо статусу й місця української мови в сус-пільному, культурному житті; штучна заполітизованість та емоційна переван-таженість питання функціонування української мови; низький рівень володін-ня державною мовою населенням. У міськраді пояснили, що програма скла-дається з низки заходів, у тому числі вона передбачає: проведення фестива-лів, конкурсів, мистецьких проєктів, виставок, тематичних вечорів, спрямова-них на популяризацію української мови; поповнення бібліотечних фондів українськомовною літературою, організацію буккросингу в громадських міс-цях, створення медіапродуктів з українознавства; грошове стимулювання пе-реможців всеукраїнських олімпіад з української мови та літератури тощо. Докладніше: https://lyuk.media/news/ukrainian-in-kharkiv/

Про що забули автори Закону про мову. – Галина Пагутяк

«Нікого не влаштовує Закон про мову та його мляве впровадження. І ми знаємо, що навіть урізаний він приймався зі страшенним лементом, а ще на нього впливає московсько-українська війна, що дратує найбільше, бо нам усім вистачає стресів, пов’язаних із нею. Не знаю, чи це можна назвати пов-зучою русифікацією українців, бо вона вже доповзла до краю і відклала свої гадючі яйця в покоління, яке ходить в українські школи, чи це провал мовної політики після 2022 року, що скидається рівно як на саботаж, так і на дивер-сію. Варто тільки ЗСУ десь відступити з чергового клаптика спаленої землі, як русифікація бере реванш, захоплюючи нові мізки… Парадоксально, що активно зросійщується наймолодше покоління, ментально відчужене від обох імперій, тоді як старші свідомо переходять на суто український контент. Ми-нуло прецінь уже понад 30 років Незалежності, а все одно з кожної праски лізе московщина разом із совєтською ностальгією. І потрібно вигнати цього демона з приватного простору, як би це не ранило ліберально-толерантні се-рця. Тому зараз я хочу наголосити на одному, як виявилося, украй важливо-му моменті: спілкуванні росмовою в побуті та родині. Чому в нас вважають це чимось невинним і безпечним? Адже з родинних домівок, де живуть різні покоління, через двері, навіть не через вікна, лізе на вулиці, дитячі майданчи-ки, в школи оця вся страшна чорносотенщина, просякнута ненавистю до ук-раїнських мови, культури, історії. До садочків і в школи приходять досі діти, які абсолютно не знають державної мови, і їх агресивно захищають грудьми матусі, вважаючи, що без знання української мови можна обійтися. Коли у світі ти не можеш влаштуватися без знання мови своєї країни навіть на най-бруднішу роботу. Контролю над спілкуванням учителів та вихователів із дітьми немає. Батьки накачують дітей вдома російськомовним контентом і вважають це нормальним, бо це вдома, а дім – це фортеця, дитина – твоя вла-сність. За мовний саботаж у тому ж світі можуть покарати дуже суворо, бо це невиконання батьківських обов’язків. То чи не можна покласти на батьків хоч дрібку відповідальності за власних дітей, які повинні інтегруватися в україн-ський простір?.. Українізація буде завершена не тоді, коли нею заговорять повії на Окружній чи злодії, а коли нею заговорять у кожній домівці. Досі ми їм казали: та розмовляйте вдома як хочете! І, як виявилося, ця тріщинка пере-творилася нині на справжній пролом, що загрожує національній безпеці. По-ра нагадати батькам, що мало нагодувати та вдягти дитину – треба її вихова-ти громадянином». Докладніше: https://espreso.tv/poglyad-pro-shcho-zabuli-avtori-zakonu-pro-movu

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26