Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика на сторінках преси

та інтернет-ресурсів»

15.07–19.07.2024

Час інтерв'ю. – Олена Гусейнова

Мовна ситуація в Україні: контекст 2024 року. Гість: Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови. Запис розмови. Докладніше: https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3934695

5 років закону про державну мову. Наступальна українізація триває. – Галина Терещук

16 липня – п'ять років закону про державну мову. Цього дня 2019 року почав діяти закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Наскільки більше зараз чути українську мову в публічному просторі? Чи дотримуються громадяни мовного закону і з якими скаргами звертаються до мовного омбудсмена? Про це розмова з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кремінем. Докладніше: https://www.radiosvoboda.org/a/mova-vijna-zakon-ukrayinizaciya/33038443.html

Інтерфакс. – 2024. – 16 лип. Використання української мови на сьогодні є безпрецедентним за часи незалежності України – мовний омбудсмен. – Інф.; День. – 2024. – 16 лип. Від російського інформаційного продукту відмовилося 79% українців. – Інф.; Укрінформ. – 2024. – 16 лип. Від російського інформаційного продукту відмовилися 79% українців – Кремінь. – Інф.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляє, що на сьогодні показники кількості людей, які використовують українську мову, є безпрецедентними за часи незалежності України. «Яку ми бачимо тенден-цію за ці п’ять років від того часу, коли запрацював закон, і в результаті во-сьми хвиль імплементації мовного закону, і в умовах повномасштабного вторгнення? Переважна більшість громадян України, і це доведено результа-тами соціологічних досліджень, спілкуються українською мовою не тільки в офіційно визначених сферах», – сказав Тарас Кремінь на пресконференції в Києві 16 липня. За словами мовного омбудсмена, показник людей, які спо-живають україномовний продукт і спілкуються українською мовою, зокрема і в побуті, є безпрецедентним за часи незалежності України. Докладно:

https://interfax.com.ua/news/general/1000592.html

https://day.kyiv.ua/news/160724-vid-rosiyskoho-informatsiynoho-produktu-vidmovylosya-79-ukrayintsiv

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3885952-vid-rosijskogo-informacijnogo-produktu-vidmovilisa-79-ukrainciv-kremin.html

Укрінформ. – 2024. – 18 лип. Наразі є велика проблема з дотриман-ням мовного закону в інтернеті – Кремінь. – Інф.

В Україні наразі є велика проблема з дотриманням мовного закону в інтернет-просторі. Про це Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь сказав в ефірі загальнонаціонального марафону «Єдині новини». «У нас зараз велика проблема з дотриманням мовного закону у сфері інтернету. Це стосується інтернет-сторінок, які досі не мають стартової сторінки україн-ською мовою, а також інтернет-магазинів», – сказав Тарас Кремінь. Він за-значив, що водночас є системні порушення мовного закону в сфері обслуго-вування громадян України. Крім того, фіксуються порушення й у сфері зов-нішньої реклами. За його словами, також громадяни надсилають скарги що-до порушень мовного законодавства у сфері освіти. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3886515-narazi-e-velika-problema-z-dotrimannam-movnogo-zakonu-v-interneti-kremin.html

Кількість звернень щодо порушень мовного закону збільшилась – Та-рас Кремінь про мовну ситуацію в Україні. – Яна Качковська

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначив, що за останній час значно збільшилася кількість звернень громадян зі скаргами на порушення мовних прав, особливо в південних регіонах України. Це свід-чить про зміцнення мовної ідентичності та несприйняття наративів окупантів. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь висловив занепо-коєння щодо подій, акцентуючи на важливості відстоювання та захисту укра-їнської мови як засобу національної безпеки та культурної ідентичності, осо-бливо в умовах війни. За його словами, в Одесі та інших регіонах, де відбу-валася інтенсивна русифікація, мову агресора досі широко використовують, що є неприйнятним в умовах війни. Він наголошує, що такі інциденти, як скандал в Одесі, де захід розпочали російською мовою, мають стати каталі-затором для зміцнення націєтворчих процесів і підтверджують потребу в по-дальшій українізації. Докладніше: https://suspilne.media/culture/789007-kilkist-zvernenn-sodo-porusen-movnogo-zakonu-zbilsilas-taras-kremin-pro-movnu-situaciu-v-ukraini/

Кремінь назвав сфери, у яких надійшло найбільше скарг щодо пору-шень закону про мову у 2024 році

Протягом першого півріччя 2024 року Уповноважений із захисту дер-жавної мови отримав понад 1000 звернень громадян з усіх регіонів України щодо порушень закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він додав, що найбільша кількість звернень надходить із Ки-єва (365), Одещини (понад 200) і Харківщини (близько 100). «Третина з них стосуються відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та вебсай-тів, через які здійснюються обслуговування споживачів. На другому місці – порушення у сфері обслуговування. На третьому – інформація про товари та послуги», – сказав уповноважений. Докладніше: https://www.radiosvoboda.org/a/news-kremin-zakon-pro-derzhavnu-movu/33039920.html

Відсьогодні збільшується норма використання української мови на те-лебаченні. – Данило Головатий; Набули чинності нові правила використання державної мови у медіа; Від сьогодні більше української мови в теле- та радіоетерах. З 17 липня чинні нові вимоги. – Галина Терещук; Інтерфакс. – 2024. – 17 лип. Норми закону «Про медіа» щодо збіль-шення присутності української мови на телебаченні набули чинності – мов-ний омбудсмен. – Інф.

17 липня набуває чинності пункт 7 частини восьмої статті 40 Закону України «Про медіа», що збільшує відсоток державної мови на телебаченні. За цією нормою, використання недержавної мови в телеефірах допускається лише у вжитих учасниками програм сталих виразах, коротких фразах чи ок-ремих словах, крім ведучих програми, якщо загальна тривалість таких реп-лік не перевищує 10 відсотків тривалості програми. Усі виступи, інтерв'ю, коментарі, пояснення, запитання, окремі репліки тощо недержавною мовою мають бути перекладені, дубльовані або озвучені українською, а саме: у ре-портажі з місця події (крім мови та реплік журналістів відповідного медіа); у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами корінних народів Укра-їни; у вжитих учасниками програм сталих виразах, коротких фразах чи ок-ремих словах іншими мовами. Так, згідно зі статтею 25 Закону «Про забез-печення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання ними державної мови, наявність версії державною мовою для всіх друкованих медіа в Україні є обов’язковою. Версії ж іншими мовами повинні мати однакову назву, зміст, обсяг і спосіб друку, однакову нумера-цію порядкових номерів і видаватися в один день. Розповсюдження за перед-платою друкованих медіа іншими мовами допускається за умови забезпечен-ня їх засновниками можливості передплати в Україні такого самого видання державною. У кожному місці розповсюдження друковані медіа державною мовою мають становити не менше 50 відсотків від загальної кількості назв. Низка вимог не поширюються на друковані медіа кримськотатарською, мо-вами корінних народів, англійською чи іншою офіційною мовою Євросоюзу та на наукові видання. Докладніше:

https://detector.media/infospace/article/229672/2024-07-17-vidsogodni-zbilshuietsya-norma-vykorystannya-ukrainskoi-movy-na-telebachenni/

https://chytomo.com/nabuly-chynnosti-novi-pravyla-vykorystannia-derzhavnoi-movy-u-media/

https://www.radiosvoboda.org/a/mova-media-zakon-vidpovidalnist/33039435.html

https://interfax.com.ua/news/general/1000804.html

Український тиждень. – 2024. – 17 лип. Українізація телепростору триває. – Малко Р.

17 липня набирають чинності окремі положення статті 40 Закону Ук-раїни «Про медіа», які збільшать присутність української мови на телебачен-ні. Тож посилюються вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм: використання недержавної в ефірах допускати-меться лише у вжитих учасниками програм сталих виразах, коротких фразах чи окремих словах учасників програми, що транслюється у прямому ефірі, крім ведучих (дикторів) програми, якщо загальна тривалість таких реплік не перевищує 10 % тривалості програми. Усі виступи, інтерв’ю, коментарі, по-яснення, запитання, окремі репліки тощо недержавною мовою мають бути перекладені, дубльовані або озвучені українською. Докладно: https://tyzhden.ua/ukrainizatsya-teleprostoru-tryvaie/

Інтерфакс. – 2024. – 16 лип. Положення мовного закону про мову місцевих друкованих медіа набуло чинності у вівторок – мовний омбудсмен. – Інф.

16 липня 2024 року для місцевих друкованих медіа набула чинності стаття 25 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання ними державної мови, повідомляє Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови. «Починаючи з лип-ня 2019-го ми мали сім хвиль імплементації… І сьогодні, на п’яту річницю закону, стартує восьма хвиля – набуває чинності 25 стаття, яка регламентує застосування державної мови місцевими друкованими медіа», – йдеться в по-відомленні Секретаріату мовного омбудсмена. Згідно зі статтею 25 наявність версії державною мовою для всіх друкованих медіа в Україні є обов’язковою, а якщо є версії іншими мовами, вони повинні мати однакову назву, зміст, обсяг і спосіб друку, а їх випуски – мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день. Водночас низка вимог не по-ширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються виключ-но кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незале-жно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видан-ня. Докладно: https://interfax.com.ua/news/general/1000569.html

Владні Telegram-канали ведуть російською, це фактично робота на во-рога, – Княжицький

Народний депутат України Микола Княжицький зазначив, що після ве-личезної хвилі українізації на початку повномасштабного вторгнення ситуа-ція в Україні змінюється. «Звичайно, не до кінця влаштовує, як імплементу-ється закон сьогодні. Ми лише в цьому році прийняли відповідну програму підтримки української мови. Вона прийнята скоріше на папері, ніж є дієвою. На жаль, після величезної хвилі українізації на початку повномасштабного вторгнення зараз і в містах України, і в інших регіонах ця ситуація змінюєть-ся. Росіяни роблять усе для цього», – зауважив Княжицький. Народний де-путат також додав, що Telegram-канали, навіть владні, пишуться російською мовою, таким чином фактично працюючи на росію. «З одного боку, закон дав дуже багато, і завдяки йому значною мірою піднявся дух українських воїнів. Але ми також бачимо, що не всі хочуть його виконувати, бо багато хто, навіть підсвідомо, хоче зберегти нас в орбіті імперії», – наголосив Кня-жицький. Докладніше: https://espreso.tv/viyna-z-rosiyeyu-vladni-telegram-kanali-vedut-rosiyskoyu-tse-faktichno-robota-na-voroga-knyazhitskiy

Український тиждень. – 2024. – 12 лип. Української мови в освітньому середовищі стає менше. – Нестелєєв М.; The Village Україна. – 2024. – 14 лип. За межами школи менше 40% школярів спілкуються лише українською мовою. – Мельник К.

11 липня презентували результати моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі в закладах загальної середньої освіти в 2023/2024 навчальному році. Подібний моніторинг Дер-жавна служба якості освіти проводить уже третій рік поспіль, і цьогорічні висновки доволі невтішні, якщо не сказати загрозливі. Онлайн-анкетування учасників освітнього процесу тривало 25 квітня – 10 травня 2024 року, і в ньому взяли участь 7031 школяр (79% – з міста / селища, 21% – з села), 18 788 батьків / законних представників здобувачів освіти і 4000 вчителів. Охо-плена кількість закладів – 121 (85 – у міській і 36 – у сільській місцевості) з усіх областей України. Загальний висновок: українська мова потребує ком-плексного посилення. Так якщо після початку повномасштабної війни учас-ники освітнього процесу почали активніше використовувати українську мо-ву, то тепер зафіксовано зворотну реакцію, особливо в тому, що стосується позакласної діяльності. Якщо торік кожен п’ятий розмовляв на перерві ро-сійською, то цьогоріч – уже кожен третій. Хоч, звісно, регіонально ця частка різниться… Загалом в Україні, вочевидь і через міграційні процеси, за останні два роки зменшилася частка школярів, які вважають українську мову рідною: у 2021–2022 навчальному році про це заявили 82% учнів / учениць; у 2022–2023 навчальному році – 91% учнів / учениць; у 2023–2024 навчаль-ному році – 74% учнів / учениць. Водночас результати моніторингу показу-ють те, що учні / учениці стали менше спілкуватися в інтернеті українською. Серед причин такого зниження Державна служба якості освіти зазначає такі: проявляється суспільна інерція після гострої реакції на російське вторгнення; попри значне зменшення кількості тих школярів, мова освітнього процесу яких не є українською, мовне середовище в родині та поза школою залиши-лося двомовним; засновники закладів освіти, як і керівники шкіл, не викона-ли в повному обсязі минулорічні рекомендації Державної служби якості осві-ти та Уповноваженого щодо заходів із забезпечення функціонування україн-ської мови як в освітньому процесі, так і поза ним, зокрема щодо пропозицій батьків створити мережу мовних курсів. Серед позитивних висновків є те, що батьки школярів стали більш консолідованими у підтримці державної мови в усіх сферах свого життя. Збільшилася частка вчителів, які вважають, що діти вільно володіють українською мовою, і так само стало більше старшоклас-ників, які оцінюють свій рівень володіння мовою як вільний. Проблеми укра-їнської школи – це проблеми українського соціуму в мініатюрі. І зміни в фу-нкціонуванні української мови, які засвідчив цей моніторинг, – це тривожний дзвіночок для всіх, хто відповідальний за статус української мови в України. Докладно:

https://tyzhden.ua/ukrainskoi-movy-v-osvitnomu-seredovyshchi-staie-menshe/

https://www.village.com.ua/village/children/kids-news/352743-za-mezhami-shkoli-menshe-40-shkolyariv-spilkuyutsya-lishe-ukrayinskoyu-movoyu

Укрінформ. – 2024. – 14 лип. До Дня Незалежності відбудеться забіг «Біжу за мову» – МКІП. – Інф.

Рух «Єдині» до Дня Незалежності України з 18 до 24 серпня проведе забіг «Біжу за мову», повідомляє пресслужба Міністерства культури та ін-формаційної політики. Забіг відбудеться 18 серпня у Києві в першому паві-льйоні Національного комплексу «Експоцентр України», а також віддалено з 18 до 24 серпня для всіх охочих з різних куточків світу. Забіг проводять, щоб «підтримати українців на тимчасово окупованих територіях, а також тих, хто боїться осуду, помилок і думає, що вчити українську вже пізно». Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3885250-do-dna-nezaleznosti-vidbudetsa-zabig-bizu-za-movu-mkip.html

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26