Понеділок, 15 липня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

"Цивілізація повинна перемогти варварство"

"Цивілізація повинна перемогти варварство"

 

image

 

 

 Йорданка Белева

 24.05.2024 

 

 

 

 

image

Олег Сербін

 


Розмова з Олегом Сербіним, директором Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого


 

З початком війни з росією Національна бібліотека України також перетворилася на бомбосховище. Ми всі бачимо жах евакуації людей, але скажіть, будь ласка, як евакуювати книги?


Унаслідок повномасштабної російської агресії, станом на 25 березня 2024 року, збитків зазнали 1974 заклади культури. Ворог умисне цілить у об’єкти культурної спадщини, має на меті знищення культурних цінностей України.

За даними 8 етапу дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», яке проводить Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, станом на 30 березня 2024 року (від початку повномасштабного вторгнення):

  • зруйновані і не підлягають відновленню – 154 бібліотеки;
  • пошкоджень зазнали 768 бібліотек, з них: частково 

зруйновані/пошкоджені, потребують капітального ремонту – 360; зазнали незначних пошкоджень (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду) – 408 бібліотек.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей України досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості закладів культури, що постраждали під час бойових дій та окупації.

Ворог не попереджає, куди саме цілитиме наступного разу. Навчені гірким досвідом, бібліотеки прифронтових територій вдаються до превентивних заходів (переміщують цінні фонди у інші міста, поза межі тих регіонів, які знаходяться близько до лінії фронту. Тобто, облаштовують локації для книг, в першу чергу, рідкісних та цінних,  у надійних місцях). З міркувань безпеки ця інформація не розголошується.

З метою підвищення оперативності і ефективності реагування на надзвичайні ситуації, зокрема на пов’язані з військовою агресією росії, у НБУ ім. Ярослава Мудрого приймаються відповідні заходи, створено окремі групи з працівників, які відповідають і за евакуацію фондів зокрема. Так само кожна бібліотека, керуючись чинними нормативними  документами, вживає заходів, затверджує свої внутрішні документи, де прописує порядок дій в умовах загроз.

Проте хочу підкреслити, що наша бібліотека та більшість публічних бібліотек в Україні продовжують працювати з урахуванням викликів війни, безпекових моментів та актуальних потреб користувачів.

 

Чи з'явилися незвичні функції у бібліотекарів?


Бібліотеки як соціальні інституції, що мають розгалужену мережу, офлайнові та онлайнові платформи для обміну професійним досвідом, здійснюють заходи для підтримки ментального здоров’я населення всіх регіонів, активно залучені до допомоги ВПО, військовим та їхнім родинам, іншим вразливим верствам населення, працюють з усіма віковими категоріями.

З-поміж нестандартних послуг бібліотек, які за час війни вже стали звичними для бібліотекарів та продовжують розвиватися можна назвати:

 

• Волонтерство (різні напрями підтримки ЗСУ (плетіння маскувальних сіток, пошиття необхідних речей, виготовлення окопний свічок, енергетичних батончиків та багато ін.), допомога пораненим військовим у шпиталях; допомога українцям, які опинилися у важких життєвих обставинах тощо);

• Робота з внутрішньо переміщеними особами;

• Бібліотека – укриття;

• Пункти незламності у бібліотеках ( у Києві, Вінниці, Запоріжжі та ін. містах України). Це такі собі “острівці безпеки”, де цілодобово, незалежно від наявності центрального електроживлення в місті, завжди є доступ до тепла, води, освітлення, мобільного зв’язку, інтернету, підзарядки для мобільних пристроїв, засобів гігієни, є місця для відпочинку, продукти першої необхідності, аптечки тощо;

• Обслуговування поза бібліотекою (у метро (м. Харків), облаштування бібліотечних поличок та проведення дозвіллєвих заходів в укриттях (м. Львів, Кропивницький, Запоріжжя тощо);

• Психологічна підтримка різних вікових категорій користувачів. Організація навчальних тренінгів з психологічної підтримки як для бібліотечних працівників, так і для користувачів бібліотек, реалізація тематичних проєктів. Так нещодавно, наприклад, 31 бібліотекар з різних бібліотек України пройшли навчання методу Хібукі-терапії (іграшкотерапія, метод запозичений у Ізраїлі). У бібліотеках вже пройшли перші заходи, які покликані допомагати українським дітлахам переживати складні часи;

• Організація тренінгів з надання першої домедичної допомоги;

• Лекції та тренінги з мінної безпеки;

• Забезпечення книгами військових (наприклад, Всеукраїнська акція “Бібліотека українського воїна”, ініційована Міністерством культури України. У ході проведення акції приймаються та передаються до бібліотек військових частин Збройних Сил України кращі зразки вітчизняної та світової художньої літератури, науково-популярні видання з історії України, її культури, Збройних сил. Координує акцію Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого);

• Забезпечення книгами українців за кордоном (наприклад, акція “Книги вслід”, ініційована Публічною бібліотекою імені Лесі Українки міста Києва та ін.);

• Поширення інформації про вдалі практики й успішний досвід бібліотерапії, психосоціальної підтримки у публічних бібліотеках України на професійних платформах (блоги, соцмережі, сайти).

 

Чи вдалося росіянам знищити цінні рукописи та документи України?


Перші кроки ворога щодо бібліотек на окупованих територіях - вилучення та знищення книг з історії України, книг з нашою державною символікою, книг українською мовою загалом, вивезення цінних і рідкісних видань, техніки тощо. Статистику наразі зібрати не можливо.

Загальний обсяг втрачених фондів (у примірниках)  орієнтовно становить понад 1,6 млн примірників. Втратили всі фонди – 152 публічні бібліотеки.

 

image

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

 

Якщо Національна бібліотека України є однією з метафор українського духу, то що це за метафора?


НБУ ім. Ярослава Мудрого - зв’язок між минулим, сьогоденням і майбутнім. Збереження національної пам’яті. Лише та нація, яка знає свою історію, має майбутнє.

 

Чи призупинила Національна бібліотека України книгообмін з Росією?


Чи можна обмінюватися книгами з тим, хто прийшов тебе вбивати? Відповідь очевидна - ні.

Культурні, освітні, наукові зв’язки припинено.

Є відповідні урядові постанови: «Про припинення дії міжнародних договорів в галузі освіти і науки з Російською Федерацією», «Про денонсацію Угоди про співробітництво в галузі культури».

 

Мені дуже сумно за українських письменників, за українських авторів, які перебувають на фронті, тому що ніхто не може написати для них їхні книжки. Я думаю, що саме в цьому і є жорстокість війни - через дітей, які не народяться, через книжки, які не будуть написані і прочитані. Чи вплинула війна на книговидання в Україні і як саме?


Так, звичайно. Така сумна статистика, важкі втрати мають місце.

Разом з тим видавці мужньо адаптуються. З середини 2022 року і великі, і малі видавництва знову почали друкувати книжки. Сьогодні також триває досить інтенсивна робота. Видавці друкують нові твори наших сучасних письменників, перекладають закордонних авторів, перевидають класику. Попит на українські книжки зріс. У Києві та інших містах проходять книжкові івенти, фестивалі зокрема.

Посилилось і представництво української книжки за кордоном – на світових книжкових ярмарках та перекладами українських творів різними мовами світу.

 

Що читають під час війни?


Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого у 2023 році провела соціологічне дослідження «Читання під час війни: інтереси, потреби, можливості». У його межах було проведене опитування бібліотекарів - представників сільських, селищних та міських публічних бібліотек про вплив російської збройної агресії, щодо просування читання та задоволення запитів користувачів на книжкові видання зокрема. За спостереженнями респондентів, найчастіше користувачі йдуть до бібліотек, щоб «психологічно розвантажитися» –72,3% відповідей. Серед інших мотивів звернення до бібліотек опитані відзначили довоєнну звичку читати –55,5%, самоосвіту – 48,3%, участь у заходах з просування читання (презентації видань, зустрічі з авторами , акції, конкурси тощо) – 45,6%.

Доречно буде сказати, що російська військова агресія справила великий вплив на ментальність українців. Вона об'єднала націю, викликала підвищений інтерес до української мови, української історії та культури, що позначилося на читацьких уподобаннях.

Аналіз результатів опитування щодо читацьких уподобань упродовж, наприклад, 1-го півріччя 2023 р. виявив, що найбільш популярними виданнями у користувачів бібліотек протягом цього періоду були: сучасна українська художня література - 82,9%; дитяча література - 79,6%; видання з історії України та з питань становлення української державності - 43,5%; класична українська художня література - 40,9%; сучасна зарубіжна художня література в українському перекладі - 39,1%. Затребуваними були також класична зарубіжна художня література в українському перекладі - 22,4%; література прикладного характеру - 15%; науково-популярна література з різних галузей знань - 13,7% .

Потяг до читання, як одного зі способів подолання стресу зростає.

 

Чи застосовна концепція бібліотерапії зараз в Україні?


Бібліотекарі вміють працювати з різними категоріями користувачів, враховують їх потреби, під час воєнного стану в Україні зокрема. Бібліотерапія дійсно набуває все більшого значення та поширення. Розвиваються різні бібліотерапевтичні проєкти, наприклад: проєкт "Книга лікує" (Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого спільно з Національною спеціалізованою дитячою лікарнею МОЗ України "ОХМАТДИТ"); проєкт «Книжка замість ліків» (психологічна підтримка, пропонування кожному індивідуально підібрану літературу задля збереження ментального здоров»я);  рекомендаційний список літератури «Книжкові рецепти від А до Я» (Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов»янських Кирила і Мефодія); бібліотерапевтичні студії  «Бібліотека – територія мудрості, добра і милосердя» (спільний проєкт Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. з БФ «Карітас») та багато інших.

 

Які книги, на вашу думку, варто пам'ятати тим, хто захоплює суверенні держави і вбиває населення?


Той, хто захоплює суверенні держави і вбиває населення, навряд чи стане читати книги або дослухатися порад з книжок. росія нищить та забороняє книги, де викладена правдива історія України, воліючи знищити якомога більше українців. Наш ворог обрав порушення міжнародних договорів, порушення правил цивілізованого світу, мову сили.

 

Що робити Україні з радянською літературою, з літературою, яка прийшла на зміну, яка наполягає на тому, що українська нація походить від російської. Як взагалі поводитися з фальшивими документами та фальшивою історією?


Для вивчення дослідниками усі видання залишаються в наукових бібліотеках. В публічних бібліотеках мають бути поступово замінені на сучасну літературу, яку хочуть читати люди сьогодні.

Процес оновлення книжкових фондів у публічних бібліотеках за замовчуванням має бути постійним, і процес триває. Тут для бібліотечних фахівців важлива медіаграмотність і критичне мислення.

 

Де українці знаходять сили, щоб рухатися вперед?


Соціальні зв’язки, якісне спілкування – важливий чинник, завдяки якому людям вдається уникати важких наслідків травматичного досвіду або ж долати їх. Допомога іншим. Спільнота, яка підтримує та надихає. Люди, яких підтримуєш ти, яким ти потрібен. Ми продовжуємо працювати. Намагаємося бути корисними, там де ми є: на роботі та вдома.

 

Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте вислів "широка слов'янська душа" і чи мертвий, на вашу думку, панславізм?


Асоціації: “пропаганда”, “системне навмисне викривлення історії”. Твердження та наративи, які походять від хибної ідеології панславізму чуємо у риториці держави-агресора – рф .

 

Пане Сербін, чи є якась надія на мир? Як ви уявляєте Україну після війни?


Я переконаний в перемозі України. Ми зможемо перемогти за підтримки всього цивілізованого світу. Бо врешті, цивілізація має перемогти варварство, а добро завжди перемагає зло.

Україна після війни - вільна, демократична процвітаюча європейська країна. Ми обов'язково  відбудуємо і відновимо Україну. Й українські бібліотеки в цьому відіграють важливу роль, працюючи для розвитку демократії та людського капіталу, що так необхідно для подолання воєнних викликів і відновлення України.


image

 

 

Йорданка Белева

 24.05.2024

 

 

 

 

Йорданка Белева народилася 1977 року в Тервелі. Закінчила болгарську філологію, а потім бібліотечний менеджмент. Захистила кандидатську дисертацію в галузі порівняльного бібліотекознавства, досліджуючи можливості єдиної інформаційної системи серед парламентських бібліотек Європи. Наразі працює бібліотекарем-експертом у Парламентській бібліотеці. Автор поетичних збірок "Пеньюари і дами", "Ѝ", "Пропущена мить" та збірок оповідань "Висота любові" і "Ключі". Книга оповідань "Кедер" була номінована на премію "Книжка року 2018" - "Гелікон", а також у номінації "Проза" на премію Літературного клубу НСП "Перото". Її оповідання "Онук людожера" екранізувала режисерка Дезислава Ніколова-Беседін, фільм отримав спеціальний приз на Міжнародному фестивалі Cinelibri 2019. За останню книгу, збірку оповідань "Їжачки виходять вночі" (2022), була нагороджена Національною літературною премією імені Йордана Радичкова.