Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика на сторінках преси

та інтернет-ресурсів»

10–14.06.2024

Інтерфакс-Україна. – 2024. – 7 черв. Стефанчук підписав законопроєкт про застосування англійської мови в Україні. – Інф.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт про застосування англійської мови в Україні. За його словами, закон дасть реа-льний шанс інтелектуальної, культурної, історичної, ментальної та духовної трансформації для кожного громадянина. Згідно з законопроєктом держава забезпечує обов'язкове вивчення англійської мови та сприяє вивченню інших мов міжнародного спілкування в закладах освіти незалежно від форм влас-ності. Серед іншого законопроєкт передбачає розробку та затвердження державної цільової програми зі сприяння вивченню та застосуванню англій-ської мови в Україні. У такій програмі, зокрема, мають бути враховані особ-ливості забезпечення кіновидовищними закладами (відповідними суб'єктами кінематографії) демонструвань іноземних фільмів англійською мовою з до-триманням вимог, встановлених законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Проєкт закону також обумовлює, що забез-печення демонстрації іноземних фільмів англійською мовою на умовах відш-кодування відповідних витрат суб'єкти кінематографії здійснюють на добро-вільних засадах, але з дотриманням мінімальних вимог. Докладніше: https://interfax.com.ua/news/general/991971.html

Літературна Україна. – 2024. – 6 черв. Англійська мова отримає новий статус в Україні. – Інф.

Верховна рада України ухвалила законопроєкт №9432 про англійську мову, що визначає її мовою міжнародного спілкування. Законопроєкт офі-ційно закріплює статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спіл-кування в Україні. Він також визначить посади, кандидати на які мусять обов’язково знати англійську мову. Докладніше: https://litukraina.com.ua/2024/06/06/anglijska-mova-otrimaie-novij-status-v-ukraini/

Україна молода. – 2024. – 11 черв. Багато дерусифікуємось, але мало українізуємося? Мовна прогулянка Києвом. – А. Какун, С. Хушвахтова, К. Остапець, А. Коваленко

Століттями імперська московія всіма силами намагалася знищити укра-їнську ідентичність… Дух руїни – найтривкіший дух, який панував на наших теренах… І залишався навіть тоді, коли Україна стала незалежною. Бо, по-при взаконений стасус державної мови, ще геть недавно де-факто розмовляти та створювати нове українською було знаком «безпросвітного хуторянства». З екранів, зі сцени, з розмаїтих шоу, з церковних амвонів, навіть з парламе-нтської трибуни продовжувала лунати російська. «Русскій мір» хазяйнував тут як у себе вдома, «на заімкє». 24 лютого змінило хід думок більшості ук-раїнців. Дерусифікація піднялася вже «з низів» і змобілізувала країну, яку під приводом «спасанія русскоговорящіх» знову вбивав рашистський вар-вар... Ми активно очищаємо рідну землю від слідів окупанта, нашу духов-ність – від метастазів «русского міра», а культуру – від намули московщини, відновлюємо пам’ять про наші історичні межі. Та чи не забуваємо при цьо-му... українізуватися?.. Пройдімося українською столицею. Загляньмо в нові житлові комплекси, в торгово-розважальні центри. Хоча б у найпопулярніші – DREAM та SkyMall. Так, там не побачите вивісок російською мовою, проте й українською дуже довго шукатимете. Ми зробили прості арифметичні під-рахунки. Результати вражають: 87% банерів у торгових центрах англомовні, навіть вітчизняні дизайнери обирають для своїх брендів іноземні назви… На головній столичній вулиці ситуація порівняно краща. Українізація, звісно, і тут не переважає, але бодай 39% назв вживано державною мовою… Опиту-вання перехожих показало, що 89% співрозмовників вважає, що українізація вже відбувається і багато закладів намагаються йти з нею нога в ногу. 8% ви-словилися, що взагалі не бачать в українізації сенсу, бо живуть у вільній кра-їні, і мова не має значення, якщо тільки вона не російська… 4% людей, які нейтрально ставляться до українізації, проти транслітерації відомих брен-дів… Решта 3% опитаних нами вважають, що змін майже немає і держава повинна активніше агітувати перехід на все українське… У підсумку: «Укра-їнізація більше, ніж просто важлива, це частина національної свідомості. Ко-ли людина знає все про свою державу, від історії до мистецтва, вона є стри-жнем, який допомагає суспільству, робить його невразливим для пропаганди ворога. Проукраїнська позиція – це основа та рушійна сила до перемоги». Докладніше: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/183695/

російську мову чекає доля мертвої латини, – Зенон Позняк

Один з лідерів білоруської націонал-демократії, дисидент та політеміг-рант Зенон Позняк вважає, що після розпаду рф на національні складові ро-сійська мова не використовуватиметься для живого спілкування. Про це він сказав в оприлюдненій 9 червня розмові з радіо «Рация», яке веде мовлення на білорусь з Польщі. «Коли імперія, яка гнобила народи, падає і ці народи відроджуються, імперська мова стає мертвою. Майбутнє російської мови – мертва латиниця. Її не буде, ця мова буде мертва, коли ці народи відродяться. Так виглядає майбутнє „велікої російської мови”», – зазначив Позняк. «Воно так і буде. Адже Римська імперія це дуже добре довела. Латинська мова – це ого-го, класика! Але були схожі процеси, усілякі етноси, а виходить, що не-має римлян, немає римського етносу, він зник! А хто розмовляє латиною? Все, етноси почали говорити своїми, етнічними мовами. А латина якою стала? Мова релігії та науки стала мертвою», – сказав білоруський опозиціонер. При цьому, продовжив політик, якщо латинська мова була пов’язана з вели-кою культурою Давнього Риму, то про російську мову такого, як вважає По-зняк, сказати не можна. «Латинська мова усе ж таки була великою культу-рою, а великої російської культури немає – це дефектна культура, це імпер-ська культура, вона антилюдська. Як і антигуманна російська література, ін-акше я її не називаю, як і мерзенна російська література, це жах. Це страшна імперська література, рабська література, де людину принижують. Візьміть будь-якого письменника – як тільки вони кажуть про людину іншої націона-льності – завжди презирливо, вони не поважали жодного народу», – наголо-сив Позняк. Джерело: https://espreso.tv/news-rosiysku-movu-chekae-dolya-mertvoi-latini-zenon-poznyak

Питання мови і освіти нацменшин

Інтерфакс-Україна. – 2024. – 14 черв. У прикордонних із Румунією населених пунктах загалом виконується законодавство про державну мову – мовний омбудсмен. – Інф.

27–31 травня Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови здійснив плановий виїзний моніторинг виконання законодавства про держа-вну мову в населених пунктах Чернівецького району Чернівецької області, де значна частина мешканців (від 45% до 95%) належать до румунської та/або молдовської національних меншин (спільнот). моніторинг здійснювали за та-кими показниками: мова спілкування під час виконання службових обов’язків; мова інформації для загального ознайомлення; мова інформації про товари та послуги; мова виконання інтернет-представництва; мова об-слуговування; мова подання інформації про музейні предмети; мова освіт-нього процесу; мова туристичного та екскурсійного обслуговування. За ре-зультатами моніторингу виявлено, що в обстежених населених пунктах зага-лом виконується законодавство про державну мову. Посадові особи держав-них і комунальних установ та організацій, працівники суб’єктів підприємни-цтва, а також випадкові перехожі, у переважній більшості легко переходять на державну мову при звертанні до них українською. Насамперед це стосу-ється молодшого покоління людей, які отримали освіту в незалежній Україні. Крім того, в усіх закладах загальної середньої освіти району дотримуються норми чинного законодавства щодо використання державної мови в освіт-ньому процесі. Водночас у відомстві зазначають, що зафіксовано випадки обслуговування російською мовою, а також ознаки недостатньої мовної ком-петентності окремих посадовців місцевого самоврядування та комунальних установ, але вони мають поодинокий характер. За результатами моніторин-гу, рекомендовано на рівні громад забезпечити ухвалення місцевих мовних програм, спрямованих на забезпечення функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя Чернівецького району, а в рамках реалізації заходів державної мовної програми передбачити створення мережі безопла-тних курсів української мови для представників румунської, молдовської, інших національних меншин, які не мали змоги вивчати українську мову ра-ніше. Крім того, рекомендовано подбати про належне комплектування біблі-отечних фондів громад компактного проживання національних меншин су-часною українськомовною літературою. Докладніше: https://interfax.com.ua/news/general/993533.html

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26