Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовна політика. Мовна проблематика на сторінках преси

та інтернет-ресурсів»

11–15.03.2024

Кремінь: У 2024 маємо закінчити перейменування міст і сіл з російсь-кими назвами

Протягом перших двох місяців 2024 року українці надіслали майже 400 звернень щодо порушення закону про державну мову. Про це повідоми-ли на сайті уповноваженого із захисту державної мови, посилаючись на сло-ва Т. Кременя в етері «Українського радіо». Наразі до уповноваженого наді-слали 127 звернень із Києва, 67 – з Одещини, 54 – з Харківщини, 26 – з Дніпропетровщини. «92 звернення стосувалися відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів. Зауважте, на 11-му році війни досі є інтернет-ресурси, а також телеграм-канали, окремі групи в соціальних мережах, які продовжують нав’язувати російську мову. На мою думку, це загроза націо-нальній безпеці й обороні. Також продовжуються порушення у сфері обслу-говування», – розповів Кремінь. За його словами, найменше звернень надій-шло з тих областей, на території яких тривають бойові дії. Також уповнова-жений наголосив на потребі змінити мову зовнішньої реклами на українську в тих містах, де цю вимогу закону порушують. За словами Кременя, є ще й «хронічні» проблеми, які стосуються назв українських судів і населених пун-ктів. «85 судів у різних областях України називаються як не „Октябрські” районні суди, так „Красногвардійські”, „Орджонікідзевські”, „Первомайсь-кі”, „Комінтернівські”, „Ульяновські”, „Жовтневі”, „Совєтські” тощо. Таким покручам у назвах має прийти кінець, адже вони пов’язані з державою-агресором, комуністичним тоталітарним режимом, імперськими та радянсь-кими ідеологемами. Сподіваюся, що найближчим часом Верховна Рада Ук-раїни візьме до уваги моє звернення і ми змінимо не лише назви судів, а й деяких населених пунктів. Думаю, 2024 рік повинен поставити в цьому пи-танні велику крапку», – зазначив Кремінь. Джерело: https://chytomo.com/kremin-u-2024-maiemo-zakinchyty-perejmenuvannia-mist-i-sil-z-rosijskymy-nazvamy/

Дзеркало тижня. Україна. – 2024. – 12 бер. Українці почали інакше ставитися до російської мови після 24 лютого 2022 року – опитування. – Москаленко Ю.; Україна молода. – 2024. – 12 бер. Мова має значення: біль-шість українців проти «языка» в офіційному спілкуванні. – Здоровило Т.; День. – 2024. – 12 бер. 66% українців проти російської мови в офіційному спілкуванні - це найвищий показник з 90-х років. – Інф.

Згідно з нещодавніми опитуваннями Київського міжнародного інсти-туту соціології, 84% українців у цілому та зокрема 81% серед російськомов-них громадян переконані, що в Україні немає утисків стосовно тих, хто гово-рить російською мовою. Соціологи змогли простежити динаміку ставлення громадян до статусу російської мови з умовно 1990-х років до періоду до та після Революції Гідності, а також після повномасштабного вторгнення РФ. «Ставлення до статусу російської мови після вторгнення зазнало значних змін. Так, різко зросла (у всіх регіонах) частка тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати в школах (у 2019 році таких було лише 8%, у 2023 році – уже 52%)», – йдеться у свіжому дослідженні КМІС. Так, 1997 року усунення російської мови з офіційного спілкування підтримували всьо-го 18% українців. Тоді як на думку 36%, російська мова мала б бути офіцій-ною у всіх регіонах, де більшість того забажали. Другою державною мовою російську хотіли бачити 39% опитаних громадян. До 2013 року частка тих, хто хотів усунути цю мову з офіційного спілкування лишилася практично такою, як і була – 19%. Після 24 лютого 2022 року, коли РФ почала повно-масштабне вторгнення в Україну, тих, хто вважає, що російську мову треба виключити з офіційного спілкування, стало 66%. Другою державною цю мо-ву сьогодні хочуть бачити 3% громадян. Ще 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажає. Водночас серед тих, хто підтримує офіційний статус російської в окремих регіонах, 15% проти того, аби вона отримала цей статус у їхньому регіоні. Тих, хто хотів би, аби російська стала офіційною в їхньому регіоні 7%, ще 1% грома-дян не визначився. «Таким чином, на 2024 рік в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілку-вання на всій території, або проти її використання у своєму регіоні», – зазна-чили в КМІС. Дослідження провели протягом 17–23 лютого 2024 року мето-дом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі ви-падкової вибірки мобільних телефонних номерів. Всього опитали 1052 рес-пондентів. Докладно:

https://zn.ua/ukr/UKRAINE/ukrajintsi-pochali-inakshe-stavitisja-do-rosijskoji-movi-pislja-24-ljutoho-2022-roku-opituvannja.html

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/182017/

https://day.kyiv.ua/news/120324-66-ukrayintsiv-proty-rosiyskoyi-movy-v-ofitsiynomu-spilkuvanni-tse-nayvyshchyy-pokaznyk

Більшість українців вважають, що російську мову треба усунути з офіційного спілкування, – опитування. – Таня Матяш

66% українців вважають, що російську мову має бути усунуто з офі-ційного спілкування, свідчать результати опитування КМІС. Тільки 3% вва-жають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% – що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього хоче. При цьому серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їхньому регіоні. Хо-тіли б зробити російську офіційною в їхньому регіоні 7%, іще 1% не визна-чився зі своєю позицією. Докладніше: https://lb.ua/society/2024/03/12/602922_bilshist_ukraintsiv_vvazhayut_shcho.html

Укрінформ. – 2024. – 11 бер. З назв торговельних марок мають зник-нути російськомовні покручі та обсценна лексика. – Кремінь Т.

«… Хоча Законом про державну мову і не передбачено жодних об-межень щодо мови торговельних марок, але проблема є, і виникла вона не вчора. Зокрема, в статті 42 мовного закону йдеться про те, що «торговельні марки (знаки для товарів і послуг) використовуються у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона». Проте мені дивно, що на 11-му році російсько-української війни сотні торговельних марок, зареєстрованих в Україні, у сво-їх назвах і досі мають слова, які носять російськомовний лінгвістичний хара-ктер та не відповідають правилам і нормам українського правопису… Я вже не кажу про засилля англізмів, диво-абревіатур чи суцільної абракадабри. Не можу не згадати торговельні марки з обсценною лексикою латинськими літерами в самій назві, що не зустрінеш у жодній країні світу… Розумію, що процес перереєстрації і подальші дії, пов’язані з торговельним самоочищен-ням, потребують від підприємців певних витрат, проте це питання не грошей, а свідомості, репутації та відповідальності…». Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3838245-z-nazv-torgovelnih-marok-maut-zniknuti-rosijskomovni-pokruci-ta-obscenna-leksika.html

Укрінформ. – 2024. – 14 бер. В Україні стартує проєкт із поліпшення розмовної англійської для держслужбовців. – Інф.

Програма Future Perfect та громадська організація ENGin запускають проєкт розмовної англійської ENGinGov, що допоможе підвищити навички серед молодих публічних службовців через спілкування з англомовними співрозмовниками з різних держав. Мовна програма Future Perfect втілюєть-ся Міністерством цифрової трансформації України в співпраці з Міністерст-вом освіти і науки України та Міністерством культури та інформаційної полі-тики України, за підтримки USAID / UK Aid проєкту «Прозорість та підзвіт-ність у державному управлінні та послугах / TAPAS» та Фонду Східна Єв-ропа. Докладно: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3839842-v-ukraini-startue-proekt-iz-polipsenna-rozmovnoi-anglijskoi-dla-derzsluzbovciv.html

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформцентру з питань культури та мистецтва,

E­mail: infocenter@nplu.org ; info_nplu@ua.fm

контакт. тел.: 425­23­26