Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»

13.12–17.12.2021

Українська літературна газета. – 2021.

Друковані ЗМІ з 16 січня 2022 року мають видавати державною мовою. – Інф.

З 16 січня 2022 року набуває чинності стаття 25 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь дав роз’яснення стосовно видання і розповсюдження друкованих засобів масової інформації в Україні. Докладніше: https://litgazeta.com.ua/news/drukovani-zmi-z-16-sichnia-2022-roku-maiut-vydavaty-derzhavnoiu-movoiu/

Українська літературна газета. – 2021. – 14 груд.

«Математикиня», «мерка», «генералка»… Мовознавці вважають, що часте вживання нових фемінітивів має певні ризики. – Інф.

В Інституті мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України вважають, що часте вживання нових фемінітивів має певні ризики. По-перше, у сприйнятті органічного носія української мови це часто призводить до творення неприродних слів. По-друге, акцентування гендерних відмінностей може позбавляти висловлення змістової чіткості та однозначності. Коли йдеться радше про посаду, професію, рід занять тощо, а не про конкретну особу. Прихильники гендерного реформування мови нерідко посилаються на «Український правопис» у редакції 2019 року, що нібито санкціонував широке творення фемінітивів. Однак це твердження не має об’єктивних підстав. Правопис відображає те, що вже усталилося в українській мові, він не дає рекомендацій щодо творення фемінітивів-неологізмів. Докладніше: https://litgazeta.com.ua/news/matematykynia-merka-heneralka-movoznavtsi-vvazhaiut-shcho-chaste-vzhyvannia-novykh-feminityviv-maie-pevni-ryzyky/

Інститут мовознавства виступив проти механічних фемінітивів і порадив зачекати майбутнього

В Інституті мовознавства імені Олександра Потебні Національної ака-демії наук України вважають, що часте вживання нових фемінітивів має певні ризики. «Тенденцію зумовлено дедалі більшою участю жінок у суспільному житті та прагненням відобразити це в реформуванні й оновленні словникового складу мови. В Україні розширення спектру фемінативів сприймають по-різному», – пояснюють в установі. У механічному тиражуванні фемінативів вбачають такі ризики: у сприйнятті носіїв української мови це часто призводить до творення неприродних слів на зразок вождиця, ворогиня, математикиня, мерка, політикеса тощо, до фонетичного й структурного насилля над мовою; акцентування гендерних відмінностей може позбавляти висловлення змістової чіткості та однозначності. «Правопис відображає те, що вже усталилося в українській мові, він не дає рекомендацій щодо творення фемінітивів-неологізмів. Отримання суспільної санкції на входження тих чи тих слів у національний лексикон потребує часу. Уживання новітніх фемінітивів саме зараз проходить соціальну апробацію», – наголошують науковці. Вони переконані, що у майбутньому стане відомо, які словотвірні засоби мають використовуватися для створення різних фемінітивів. Докладніше:

https://chytomo.com/instytut-movoznavstva-vystupyv-proty-mekhanichnykh-feminityviv-i-poradyv-zachekaty-majbutnoho/

Друковані ЗМІ з 16 січня мають видавати державною мовою

Від 16 січня 2022 року набуває чинності стаття 25 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації. Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь у фейсбуці. Докладніше:

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3370152-drukovani-zmi-z-16-sicna-maut-vidavati-derzavnou-movou.html

В Україні запрацював сайт з матеріалами для вивчення кримськота-тарської мови для дітей. – Катерина Крупенко

Про це повідомляється на фейсбук-сторінці Міністерства культури та інформаційної політики. Мультимедійна освітня платформа називається «BÜLBÜL», що в перекладі українською означає «Соловей». Команда «BÜLBÜL» створила нові мультфільми з оригінальними образами й авторсь-кою музикою та методичні матеріали з вивчення кримськотатарської мови для батьків і вчителів. У межах проєкту мовознавці та викладачі розробили розвивальні картки з основних лексичних тем, словник з перекладом та вимовою кримськотатарських слів. Також платформа пропонує до перегляду народні та авторські казки, пісні, плани-конспекти занять, матеріали для ігор та творчих занять з дітьми. Контент платформи підходить для дітей від 0 до 5 років. Матеріали можна використовувати у дитячих садочках, освітніх центрах, школах та онлайн-курсах, зазначають у Мінкульті. «Такі проєкти, створені спільно з громадськими організаціями та бізнесом, є запорукою того, що питання Криму та кримськотатарської мови завжди залишиться у фокусі уваги держави», – повідомив заступник міністра культури та інформаційної політики Т. Шевченко. Він додав, що підтримка вивчення кримськотатарської мови є важливою складовою державної політики. Джерело:

https://suspilne.media/189928-v-ukraini-zapracuvav-sajt-z-materialami-dla-vivcenna-krimskotatarskoi-movi-dla-ditej/

Випуск підготувала

В. В. Пижевська,

головний бібліограф сектору оперативного інформування

та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформаційного центру з питань культури та мистецтва;

електронна адреса: info_nplu@ua.fm ; infocenter@nplu.org;

контакт. тел.: 425-23-26