Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»

01.11–05.11.2021

Мова і національна безпека України. Як виконуються норми мовного закону? – Тарас Марусик

«Відкладені норми закону „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які стали чинними 16 липня 2021 року, продовжують торпедувати з різних сторін. Це так само, як і зі статтею 10 Конституції України про обов’язок держави забезпечити функціонування української мови в усіх сферах життя на всій території України: тут виконуємо, тут не виконуємо, тут наполовину. Це відбувається тому, що тенденції, закладені президентом і парламентською більшістю в попередній період, збереглися і в новому політичному сезоні. В цьому сенсі перехід з літа в осінь відбувся непомітно. Як і тоді, на порушення влада реагує недостатньо, а іноді дивиться на це „крізь пальці”. Мовний закон потребує захисту від маніпуляцій і порушення його норм, але окремі представники „коаліції Зеленського” вишукують можливості, як згладити ті норми або їх обійти. Однією з таких норм стала частина 6 статті 23 про мову поширення й демонстрування фільмів. Майже відразу окремі мовники почали порушувати закон, хто мовчки, а хто – вдаючись до сумнівної аргументації і маніпулятивних трактувань, замінюючи вислів „російська мова” словами „вигляд” і „колорит”… Регулятор, на якого покладено функції моніторингу дотримання законодавства електронними ЗМІ, випустив заяву, в якій, по-перше, звернув увагу на недосконалість законодавства, по-друге, звинуватив „тих, хто призначив себе головними патріотами”, „у брудній політичній грі” і, по-третє, пожурив телеіндустрію, яка „виявилася непослідовною у питанні захисту мови”. На захист такої позиції окремих телеканалів став міністр О. Ткаченко. Він спробував виправдати дії порушників розбіжностями у двох законах – мовному і про ТБ та радіомовлення. І це допомагає телеканалам, які не палко бажають виконувати закон, вибудовувати свою тактику захисту/нападу. Наприклад, гендиректор „1+1 media” Я. Пахольчук вважає, що 100% української – це дискримінація телебачення, а не популяризація мови, хоча каже, що дублювати українською недорого… Лише один представник влади, Уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь, висловився чітко про те, що трансляція російськомовних фільмів і серіалів на окремих телеканалах – це системні порушення мовного законодавства. „Якщо виходити з позиції Конституційного суду України, то недотримання мовного законодавства ставить під загрозу питання національної безпеки та оборони України”, – наголосив він. Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови провів також моніторинги виконання норм мовного закону державними театрами. Т. Кремінь відзначив низку порушень у театрах навіть зі статусом національних. А що тоді казати про приватні театральні колективи, які показують свої вистави у державних і комунальних закладах?..». Докладніше:

https://www.radiosvoboda.org/a/mova-i-natsionalna-bezpeka/31542108.html

Напередодні Радіодиктанту національної єдності «Українське радіо» поведе дискусію про мову

Першого листопада «Українське радіо» наживо транслюватиме дискусію «Мова жива», ініційовану напередодні Радіодиктанту національної єдності. Мовознавці, філологи, викладачі та редактори обговорять, чим «живе» сьогодні українська мова, як вона змінилася за останні 30 років та як продовжує змінюватися, чи потрібно популяризувати українську та як робити це правильно, а також як викладати мову цікаво. Докладніше:

https://stv.detector.media/radio/read/6918/2021-10-29-naperedodni-radiodyktantu-natsionalnoi-iednosti-ukrainske-radio-povede-dyskusiyu-pro-movu/

Тернопіль затвердив програму розвитку української мови як державної

Тернопільська міська рада затвердила міську програму розвитку та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь у фейсбуці. Він зазначив, що Тернопіль – перший обласний центр України, який затвердив таку програму. «Це прецедентно. Це надзвичайно важливо, зважаючи на фронт мовний, на фронт бойовий та інформаційний у стані гібридної війни», – наголосив Кремінь. Докладніше:

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3341366-ternopil-zatverdiv-programu-rozvitku-ukrainskoi-movi-ak-derzavnoi.html

Вечірній Київ. – 2021. – 2 лист.

Для викладачів гуртків та спортивних секцій організовують челендж «Навчай українською». – Катаєва М.

За даними опитування ініціативи «Навчай українською», у 2020 році у п’яти найбільших містах України (Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі) серед спортивних секцій, танцювальних студій, художніх, вокальних гуртків тощо – лише 16% у Києві і 8% у Харкові вели усі заняття виключно українською мовою, у той час як 56% гуртків і секцій для дітей у згаданих вище п’яти найбільших містах України вели заняття винятково російською. Таким чином дитячі гуртки та секції, принаймні у великих містах, є одним із чинників, що створюють навколо дітей російськомовне середовище, закладаючи стереотипи мовної поведінки на майбутнє. Аби виправити ситуацію ініціатива «Навчай українською» започаткувала однойменний челендж. 5 листопада розпочинається третій челендж «Навчай українською»! – це 21 день української мови для тренерів спортивних секцій та викладачів гуртків. 9 листопада, у День української писемності та мови, в рамках челенджу усі учасники матимуть змогу поспілкуватись у форматі онлайн-зустрічі з відомими українцями та зірками спорту, які у прямому ефірі розкажуть свої історії переходу на українську та надихнуть викладачів позашкілля. Докладно:

https://vechirniy.kyiv.ua/news/57978/

Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 3 лист. Мовний омбудсмен закликав перейменувати міста, які мають російськомовний характер – список. – Інф.; Україна молода. – 2021. – 3 лист. Без Южноукраїнська і Сєвєродонецька: Тарас Кремінь закликає відновити географічні назви України. – Інф.; В Україні планують перейменувати низку міст; Дерусифікація назв міст України: реакції на заяву мовного омбудсмена Тараса Кременя. – Ірина Штогрін

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликає керівників низки органів місцевого самоврядування відновити українські географічні назви. За його словами, назви населених пунктів варто привести у відповідність до правопису, стандартів державної мови та вимог статті 41 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». «Це такі населені пункти, як Арбузинка, Сєвєродонецьк, Южноукраїнськ, Южне, Спокойствіє, Надєждівка, Переводчикове, Луч, Первомайське, Первомайськ та багато інших», – підкреслив він. Докладно:

https://zn.ua/ukr/UKRAINE/movnij-ombudsmen-zaklikav-perjmenuvati-mista-jaki-majut-rosijskomovnij-kharakter-spisok.html

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/161663/

https://dilo.net.ua/novyny/v-ukrayini-planuyut-perejmenuvaty-nyzku-mist/

https://www.radiosvoboda.org/a/derusyfikatsiya-nazv-mist-reaktsiyi-na-zayavu-kremenya/31545803.html

Випуск підготувала

О. А. Рудіч,

завідувач сектору оперативного інформування
та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформаційного центру з питань культури та мистецтва;

електронна адреса: info_nplu@ua.fm ; infocenter@nplu.org;

контакт. тел.: 425-23-26