Вівторок, 16 липня 2024

Новини і події

Графік роботи

Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»

 

20.09–24.09.2021

 

Україна молода. – 2021. – 22 верес. Уряд затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латиниці. – Інф.; Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 23 верес. Кримськотатарська мова в Україні переходить на латиницю. – Інф.; Українська літературна газета. – 2021. – 23 верес. Уряд затвердив перехід кримськотатарської мови на латиницю. – Інф.

На своєму засіданні 22 вересня Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, узгоджену з Меджлісом кримськотатарського народу, стосовно затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки, ухваливши відповідну постанову. Серед іншого, у постанові Уряду визначено, що освітній процес кримськотатарською мовою буде переведений на використання латинської графіки до 1 вересня 2025 року. Затверджений алфавіт складається з 31 літери. Він базується на рішеннях Курултаю кримськотатарського народу 1991–1993 років. Проєкт документа було узгоджено з фахівцями Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України, Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського тощо. Заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко зауважив, що наразі завершується робота над Стратегією розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки і планом заходів для її виконання. Докладно:

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/160589/

https://zn.ua/ukr/POLITICS/krimskotatarska-mova-v-ukrajini-perekhodit-na-latinitsju.html

https://litgazeta.com.ua/news/uriad-zatverdyv-perekhid-krymskotatarskoi-movy-na-latynytsiu/

 

День. – 2021. – 20 верес.

Перспективи «української латинки» (Її запровадження неминуче спричинить гострі суспільні дискусії та активізацію проросійських політичних сил). – Інф.

Видання друкує звернення громадської наукової організації «Академія наук вищої школи України». «Значний суспільний розголос викликала нещодавня пропозиція секретаря РНБО України Олексія Данілова перевести українське письмо з кириличної основи на латинку… Загальноприйнята (хоча б у колі лінгвістів) «українська латинка» сьогодні відсутня. Розроблена для передачі власних імен та географічних найменувань система транслітерації не може бути застосована ширше, бо створить значні труднощі при відтворенні ряду поширених звуків та звукосполучень української мови… Звертаємо також увагу на те, що запроваждення латинки в українське письмо неминуче спричинить гострі суспільні дискусії…». Докладно:

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/perspektyvy-ukrayinskoyi-latynky

 

Кирилично-латиничні батли довжиною в епохи, або Чому абетка – теж зброя. – Марко Назаренко

«Гучну інформаційну хвилю було викликано висловлюванням секретаря РНБО Олексія Данілова про те, що він не проти, щоби Україні «позбавитися кирилиці і перейти на латиницю». Тобто секретар РНБО лише висловив свою позицію – без нав’язування і моралізаторства, але й з того заварилася несусвітня каша. Побіжна заувага високопосадовця викликала шквал думок і обговорень в українському суспільстві, здебільшого, негативного характеру. Все справедливо, нібито: від витрат колосальних – до лінгвістичних переваг. Але… Перший аспект – лінгвістичний – насправді не такий вже й важливий. Латинський алфавіт нічим не кращий за кириличний і навпаки… Психологічний аспект стосується передовсім тих, хто давно закінчив навчання і звик до певного алфавіту. … Щодо економічних витрат на заміну алфавіту – це окрема історія. Але чи не найважливішим тут є політико-культурний аспект. Саме він був і залишається головним при ухваленні рішення про перехід на іншу абетку. І тоді не зважають на три попередні. Це доведено історією…». Докладніше: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3316967-kirilicnolatinicni-batli-dovzinou-v-epohi-abo-comu-abetka-tez-zbroa.html

 

Голос України. – 2021. – 23 верес.

Загроза українській мові – це, за визначенням Конституційного Суду, загроза національній безпеці (Розмова з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем). – Нитка В.

Видання пропонує інтерв’ю з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем, у якому той розповів про зустрічі з творчою інтелігенцією Закарпаття та які уроки виніс для себе з цих заходів, що сподобалося, а що ні в плані утвердження й застосування державної мови в багатонаціональному краї, який межує аж із чотирма країнами Європи; про питання ефективної державної мовної політики; чому в Україні треба захищати українську державну мову; про розбудову очолюваної структури в регіонах тощо. Докладно:

http://www.golos.com.ua/article/351363

 

Кремінь пригрозив п’ятьом телеканалам санкціями через порушення мовного закону

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що його відомство за два місяці отримало 80 скарг на недотримання 25 телеканалами мовного законодавства. Серед цих каналів щодо п’яти розпочали заходи державного контролю за застосуванням державної мови. Йдеться про «1+1», «Інтер», ICTV, «Мега» та «Україна». Докладніше: https://dilo.net.ua/novyny/kremin-prygrozyv-p-yatom-telekanalam-sanktsiyamy-cherez-porushennya-movnogo-zakonu/

 

Державний контроль за виконанням мовного закону: Кремінь розповів, яке покарання загрожує порушникам

Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя пояснив процедуру державного контролю за дотриманням мовного законодавства та розповів про санкції, передбачені чинним законодавством. Секретаріат мовного омбудсмана повідомив, що порядок і процедура здійснення державного контролю за застосуванням державної мови визначені статтями 54–57 мовного закону. Докладніше: https://detector.media/rinok/article/192223/2021-09-22-derzhavnyy-kontrol-za-vykonannyam-movnogo-zakonu-kremin-rozpoviv-yake-pokarannya-zagrozhuie-porushnykam/

 

Театри продовжують порушувати норми мовного закону: ситуація залишає бажати кращого, будуть вжиті заходи, – Кремінь Т.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь нарікає на невиконання мовного законодавства державними театрами. Офіс уповноваженого проаналізував стан виконання відповідної норми сімома театрами, що належать до сфери управління Мінкультури. Станом на 1 вересня повністю проводились вистави державною мовою лише у двох театрах: Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка (Київ), в яких всі 309 вистав були виконані державною мовою, та Національним академічним українським драматичним театром імені Марії Заньковецької (Львів), де всі 306 вистав були також виконані українською. Три національні театри дотримуються норми закону про те, що показ театральної вистави іншою мовою повинен супроводжуватися перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб. У Національному академічному театрі опери та балету України імені Т. Г. Шевченка (Київ) зі 132 вистав, проведених за 8 місяців, 89 виконувалися державною мовою, 43 – іншою мовою та були перекладені державною за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб. У Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької зі 107 вистав 19 виконано державною мовою, інші 88 були перекладені. В Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки (Київ) 16 вистав були виконані державною мовою, іншою мовою з перекладом на державну – 318. Водночас в Одеському національному академічному театрі опери та балету 3 вистави виконувалися державною мовою, 102 – іншою, лише 45 з яких були перекладені державною мовою. У Харківському національному академічному театрі опери та балету імені Лисенка з 49 вистав, виконаних недержавною мовою, тільки 19 були перекладені. «Щодо театрів, які продовжують порушувати норми мовного закону, про що свідчать чергові звернення на нашу адресу, будуть розпочаті заходи державного контролю за застосуванням державної мови», – зауважив Тарас Кремінь. Докладніше: https://censor.net/ua/news/3290149/teatry_prodovjuyut_porushuvaty_normy_movnogo_zakonu_sytuatsiya_zalyshaye_bajaty_kraschogo_budut_vjyti

 

«1+1 media» про сто відсотків української: Проблема не в дублюванні, проблема в самій проблемі української мови

Гендиректор «1+1 media» Ярослав Пахольчук вважає, що рішення про запровадження 100% українського дубляжу у серіалах не дасть жодного результату, але спровокує перехід «аудиторії з телевізора в неконтрольований сегмент». «Якщо треба обрубати телевізійний сегмент, підкосити значення медіагруп, так і кажіть. Якщо ж завдання – створити сильну націю, сучасну українську мову, це треба робити абсолютно інакше. Якщо державі треба підказати, як – ми готові, звертайтеся. Просто нас не чують… Проблема в самій проблемі української мови, якщо так можна сказати. Наша група є однією з найбільш патріотичних і орієнтованих на українські цінності й національні інтереси. Я особисто і команда наших менеджерів є дуже проактивними й патріотичними людьми. Мені небайдужа Україна. Але враховуючи те, яким є суспільство, технологічний розвиток, виклики й можливості для громадян, впроваджувати рішення «в лоб» – це неефективно і не дає результату», – зауважує Пахольчук. Докладніше: https://detector.media/rinok/article/192185/2021-09-21-11-media-pro-sto-vidsotkiv-ukrainskoi-problema-ne-v-dublyuvanni-problema-v-samiy-problemi-ukrainskoi-movy/

 

Ярослав Пахольчук, «1+1 media»: Сто відсотків української – це дискримінація телебачення, а не популяризація мови. – Галина Петренко

Медіагрупи відмовилися виконувати норму щодо 100% української мови при показі кіно й серіалів на телебаченні, бо вважають, що вона прискорила би падіння лінійного телебачення як категорії. Але скасувати цю норму навряд чи можливо, бо для політиків це доволі дражлива тема. Медіагрупи об’єдналися з Міністерством культури та інформаційної політики, щоби разом лобіювати виділення на наступний рік 2,5 мільярда гривень на державну підтримку кіно, в тому числі й на виробництво україномовних серіалів. Але поки що в проєкті бюджету-2022 видатки міністерства скоротили на 2,9 мільярда гривень, а міністр Олександр Ткаченко однозначно сказав, що кіноіндустрії потрібно визначитися: або вона й далі розраховує на продаж своєї продукції в Росію, або шукає нові підходи до виробництва й дистрибуції контенту та інвестує в них разом із державою. Бо без такої консолідованої позиції «важко шукати кошти для виробництва». Про виклики, з якими медіагрупи увійшли в осінній бізнес-сезон, перехід на трирічне планування та кількість форсмажорів при цьому, а також про готовність продакшен-підрозділів «1+1 media» виробляти контент навіть для прямих конкурентів розповідає генеральний директор медіагрупи Ярослав Пахольчук. Докладніше: https://detector.media/rinok/article/192171/2021-09-21-yaroslav-pakholchuk-11-media-sto-vidsotkiv-ukrainskoi-tse-dyskryminatsiya-telebachennya-a-ne-populyaryzatsiya-movy/

 

Вечірній Київ. – 2021. – 17 верес.

На Володимирській гірці діти зіграють уривки п’єси з Гаррі Поттера заради популяризації української мови. – Марків Н.

19 вересня у Києві на Володимирській гірці пройде перший сімейний фестиваль української мови «Мовосфера». У програмі заходу передбачено безліч розваг для дітей та дорослих: імпровізовані вистави та перфоманси, ігри із залученням у дійство глядачів, танцювальні та вокальні майстер-класи, караоке для дітей, створення сувенірів власноруч тощо. На фестивалі також влаштують школу юних блогерів. Розкажуть про те, які нові можливості розкриває українська мова. На театральному лекторії дітям запропонують зіграти у різних сценках, а також влаштують репетицію і презентацію перформансу за уривком сценарію «Гаррі Поттер і прокляте дитя». На Форум з популяризації української мови для батьків прийдуть Тарас Тополя та Марічка Падалко. Організували фестиваль активісти ініціативи «Навчай українською» спільно з Українською гуманітарною платформою за підтримки Міністерства молоді та спорту України.

https://vechirniy.kyiv.ua/news/56550/

 

 

 

Випуск підготувала

 

О. А. Рудіч,

завідувач сектору оперативного інформування
та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформаційного центру з питань культури та мистецтва;

електронна адреса: info_nplu@ua.fm ; infocenter@nplu.org;

контакт. тел.: 425-23-26