 Четвер, 21 листопада 2024
 | ||||||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»
31.05–04.06.2021
Новое время. –2021. – 31 трав. Прокуратура оскаржила регіональний статус російської мови в Миколаєві. – Інф.; Регіональний статус російської мови у Миколаєві оскаржують у суді Обласна прокуратура Миколаєва просить суд визнати протиправним рішення щодо надання російській мові статусу регіональної. Позов направили до Окружного адміністративного суду. Про це повідомляє пресслужба Уповноваженого з захисту державної мови. Йдеться про скасування рішення міськради Миколаєва, яка в 2012 році надала російській мові статус регіональної. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь нагадав, що рішення про скасування статусу регіональної мови намагалися прийняти кілька разів, але засідання міськради неодноразово переносилися, а 20 травня голосування провалили. Він також розкритикував дії місцевих депутатів в цьому питанні. Докладно: https://dilo.net.ua/novyny/regionalnyj-status-rosijskoyi-movy-u-mykolayevi-oskarzhuyut-v-sudi/
Прокуратура Одещини: оскаржуємо в суді регіональний статус російської мови Болградська окружна прокуратура (Одеська область) подала 14 травня позовну заяву в інтересах держави до Одеського окружного адміністративного суду. У ній йдеться про необхідність визнання Болградською районною радою Одеської області нечинним та протиправним рішення від 25 липня 2013 року про надання російській мові статусу регіональної. Докладніше: https://www.radiosvoboda.org/a/news-prokuratura-odeshchyny-regionalna-mova/31284102.html
У прокуратурі розповіли, де на території Луганської області російська мова втратила статус регіональної Луганська обласна прокуратура у відповідь на запит навела перелік тих органів місцевого самоврядування регіону, які за останні кілька років скасували ухвалені ними рішення про статус російської мови як регіональної. Місцеві ради ухвалювали рішення про регіональний статус російської мови, спираючись на закон «Про засади державної мовної політики» від 2012 року («закон Колесніченка-Ківалова»), що його було визнано неконституційним. Відповідні рішення, за даними Луганської обласної прокуратури, скасували: Михайлівська сільська рада (рішення від 21 листопада 2019 року); Голубівська сільська рада (рішення від 26 вересня 2019 року); Єпіфанівська сільська рада (рішення від 3 жовтня 2019 року); Макеївська сільська рада (рішення від 4 листопада 2019 року); Новомикільська сільська рада (рішення від 7 листопада 2019 року); Нововодянська сільська рада (рішення від 1 жовтня 2019 року); Старобільська міська рада (рішення від 11 грудня 2020 року); Рубіжанська міська рада (рішення від 13 січня 2021 року). Водночас, у прокуратури немає даних, чи досі чинне рішення Луганської обласної ради про надання статусу регіональної російській мові. Докладніше: https://www.radiosvoboda.org/a/news-prokuratura-regionalni-movy-luganska-oblast/31282627.html
Закон про мову для преси та діджитал. Чого очікувати? – Тетяна Попова Учасники дискусії «Закон про мову: як зробити його більш ефективним для держави та зменшити ризики пропаганди російською мовою після закриття частини ЗМІ внаслідок дії норм цього закону» розглянули два аспекти: інформаційної безпеки та медіа-бізнесу. Спікери: А. Геращенко – заступник Міністерства зовнішніх справ, Йоганнес де Мол – посол Нідерландів, А. Вдовиченко – Burda Media, Каімо Кууск – посол Естонії, О. Погорєлов – «Українська асоціація медіа бізнесу» та М. Потураєв – нардеп, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Наведено відео та текстову розшифровку. Докладніше: https://blogs.pravda.com.ua/authors/popova/60b4b613a3004/
Україна молода. – 2021. – 2 черв. Після карантину: омбудсман отримує все більше скарг на відмови обслуговувати українською мовою. – Бачинська К. У матеріалі – огляд проблем у мовній сфері, зокрема йдеться про зростання кількості скарг щодо відмов обслуговувати українською мовою у сфері послуг (про що розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь); про законопроєкт про відтермінування обов’язкового озвучування фільмів українською мовою на час дії карантинних обмежень та про ситуацію зі статусом регіональної мови, який надали російській мові, у Миколаєві. Докладно: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/157663/
Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 3 черв. Три українські телеканали не дотримуються обов’язкової частки державної мови в вечірньому прайм-таймі – мовний омбудсмен. – Інф.; Мовні квоти: Кремінь звернувся до Нацради щодо трьох телеканалів Три телеканали не дотримуються обов’язкової частки державної мови в вечірньому прайм-таймі і порушують норми про мову реклами. З проханням вжити відповідних заходів до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення звернувся уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Про це він написав у Facebook. Так, протягом 17–23 травня Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови здійснив оперативний моніторинг вечірнього ефіру чотирьох українських телеканалів: ICTV, «1+1», «Інтер» і «Україна». За результатами моніторингу були зафіксовані порушення Закону про мовні квоти на трьох телеканалах: «1+1», «Інтер» і «Україна». Також були виявлені порушення ч. 3 ст. 32 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», згідно з якою мовою реклами на телебаченні є державна мова. Трансляція реклами (анонсів передач, фільмів), в яких використовувався не державна мова, здійснювалася телеканалами «Інтер» і ICTV. Докладно:
Про відтермінування норми щодо української мови в кіновиробництві
Україна молода. – 2021. – 29 трав. В’ятрович попереджає про наміри влади скасувати норми про українську мову фільмів і преси. – Інф. З 16 липня набуває чинності частина 6 статті 23 Закону про мову, яка передбачає, що «мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова» і регламентує виконання цього правила в кінотеатрах, на телебаченні й інтернет-платформах. За даними Володимира В’ятровича, депутати монобільшості Микита Потураєв і Євгенія Кравчук внесли законопроєкт № 5554, яким під приводом ковіду пропонують перенеси вступ у дію цієї норми з 16 липня на «через два місяці після закінчення карантину». Він стверджує, що вже цього вівторка, 1 червня, проєкт хочуть форсовано протягнути в порядок денний сесії Верховної Ради та ухвалити в турборежимі. Докладно: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/157567/
Україна молода. – 2021. – 1 черв. «1+1» та продакшини за відтермінування норми щодо української мови в кіновиробництві. – Інф.; Українська літературна газета. – 2021. – 31 трав. Партія Зеленського пропонує відкласти озвучку фільмів українською. – Інф.; Депутати «Слуги народу» пропонують поки не озвучувати фільми українською. – «Високий замок» Медіахолдинг «1+1 медіа» 31 травня опублікував звернення виробників контенту та медіаспільноти до народних депутатів на підтримку законопроєкту, яким пропонують відтермінувати норми про українську мову в теле- та кіновиробництві на час карантину. Депутати мають 1 червня голосувати щодо включення до порядку денного та скорочення термінів розгляду цих законопроєктів. Звернення підтримали Асоціація «Українська кіноасоціація», Індустріальний телевізійний комітет, ТОВ «Еф Фільмз» ТОВ «Про-ТВ продакшн», ТОВ «Стар медіа», ТОВ «Українська продакшн студія» (УПС), ТОВ «Файнл КАТ медіа», Art Forms Production Filmstream, Ivory Films та Mamas Film Production. Частина їх заяви схожа з обґрунтуванням необхідності прийняття законопроєктів №5554 та №5554-1, яку депутати написали в пояснювальних записках. Виробники контенту закцентували увагу на частині проєктів законів, у якій йдеться про безперервний режим функціонування теле- та кіновиробників. «Для того, щоб глядач і надалі отримував якісний контент українського виробництва, як інформаційний, так і розважальний, галузь потребує з боку держави певної підтримки виробників теле- та кінопродукції у карантинний період. Необхідні заходи окреслені у законопроєкті «Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Зокрема ті, що враховують специфіку та безперервний режим функціонування теле- та кіновиробників», – зазначили вони в зверненні. Депутати мають 1 червня голосувати щодо включення до порядку денного та скорочення термінів розгляду цих законопроєктів. Їх представить голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Ці проєкти законів парламентські комітети ще не розглядали. Докладно: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/157639/ https://litgazeta.com.ua/news/partiia-zelenskoho-proponuie-vidklasty-ozvuchku-filmiv-ukrainskoiu/ https://lb.ua/culture/2021/05/31/485905_deputati_slugi_narodu_proponuyut.html
Новое время. –2021. – 1 черв. «Дивитимуться російське лайно в інтернеті». Потураєв пояснив, чому пропонує відстрочити норму про кіно українською. – Інф. Народний депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв заявив, що в липні неможливо виконати норму закону про обов’язковий показ фільмів українською мовою, тому що такого контенту зараз мало в Україні. Про це він сказав у коментарі журналістам після того, як Верховна Рада не могла включити до порядку денного законопроєкт № 5554, що переносить дію цієї норми. «Як медійник я прогнозую, що ця норма не буде виконуватись певний термін. Це шоу (критика опозиційними фракціями відстрочки норми) триватиме за рахунок знущання над українськими виробниками», – заявив він. «Це не жарти, а знущання над тисячами людей, які в цій індустрії працюють, знущання над глядачами і абсолютно безвідповідальна поведінка. Люди не винні в тому, що вони не могли працювати. І вони казали: дайте нам певний термін, щоб ми виробили те, що запланували виробити, щоб гроші накопичили. Що за хайп? Що за цирк з кіньми?» – обурився він. Микита Потураєв пояснив, що під час карантину не виробляли відеопродукт ні в Україні, ні в інших країнах світу. Тому, за його словами, зараз немає можливості купити якісні фільми для перекладу українською. Він наголосив, що немає «достатньої кількості годин розважального контенту українською мовою, щоб з 16 липня виконувати цю норму». На запитання про те, що заважає перекласти на українську вже наявний відеопродукт, Микита Потураєв сказав: «Воно старе. Телебачення існує за рахунок того, що показує нове – виробляє або купує… Вони зараз перекладатимуть старі бібліотеки і втрачатимуть глядача. А частина глядача куди піде? В інтернет. І де вона там сидітиме? На IVI і на Megogo, де російське лайно тонами лежить». Докладно:
Для переходу на трансляцію українською мовою треба створити економічні стимули для виробників – Потураєв Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат від фракції «Слуга народу» М. Потураєв зазначив, що для переходу на трансляцію відеопродукції виключно українською мовою треба створити певні економічні стимули для теле- та кіновиробників. «Щоб полегшити українським виробникам відеопродукції конкуренцію з російським продуктом, у який Росія вкладає дуже великі гроші. А також допомогти виконати норми щодо переходу на стовідсоткову трансляцію відеопродукції виключно українською мовою треба, звичайно, створити певні економічні стимули для наших виробників. Ми поки що знаходимося лише в стадії попередніх обговорень», – розповів він. Під час наради щодо проблемних питань та перспектив розвитку кіноіндустрії з президентом В. Зеленським, послами України, представниками українського кінематографа, профільних відомств і Комітетів Верховної Ради, Потураєв повідомив, що найближчим часом представлять пакет економічних стимулів для виробників українського кіно й закликав представників галузі долучитися до роботи. Натомість «Детектору медіа» він уточнив, що можливий законопроєкт про економічні стимули для виробників українського відеоконтенту – від художніх до телефільмів та серіалів – наразі існує «на рівні базової ідеї». «Ідея й завдання президента України зрозумілі, вони можуть бути виконані, але, на жаль, немає занадто простих рішень. Тому ми будемо вести цей діалог, через що я і звернувся до учасників тієї наради з питань розвитку українського кінематографа з пропозицією якомога активніше долучатися до напрацювання ідей таких можливих економічних стимулів. Сподіваюся, що ми зможемо це підготувати до початку відпускного періоду. Але тільки підготувати. Звичайно, проголосувати навряд чи вдасться. Тому очікувати вже якихось конкретних пропозицій, думаю, не варто раніше, ніж на початку осені», – пояснив він. Депутат також повідомив, що в України немає вільних фінансових ресурсів, щоб фінансувати україномовну продукцію. Однак, за його словами, є достатньо інструментів – Держкіно, Український культурний фонд, – які видають на це гранти. М. Потураєв додав, що, як стимул для українських кіновиробників, обговорюють пільги в оподаткуванні. Докладніше:
Новое время. – 2021. – 1 черв. Рада не змогла включити до порядку денного відстрочку норми щодо підтримки української мови в кіновиробництві. – Інф.; Рада не включила до порядку денного законопроєкти про відтермінування показу фільмів українською мовою 1 червня Верховна Рада не змогла включити до порядку денного законопроєкт щодо відстрочення норми, яка передбачає обов’язкове використання української мови у виробництві фільмів та серіалів. За внесення відповідного документа № 5554 проголосували лише 204 народних депутата при необхідному мінімумі в 226 голосів. Проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- і кінопродукції в період карантину» було зареєстровано нардепами від «Слуги народу» Микиткою Потураєвим і Євгеном Кравчуком. Докладно:
Усі обговорюють правки, які хочуть внести до закону про мову. Пояснюємо, чого стосуються зміни й на що вони вплинуть. – Анастасія Ампілогова 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він передбачав посилення державотворчих функцій української мови. 25 січня 2021 року депутати зі «Слуги народу» зареєстрували законопроєкт № 4638. Він передбачав скасування штрафів за порушення права на послуги українською. 9 лютого інші представники пропрезидентської фракції зареєстрували проєкт закону № 4638-2. Згідно з ним, запровадження штрафів переносять на липень 2022 року. Нині законопроєкт про внесення змін до мовного закону опубліковано на сайті Верховної Ради. Необхідність змін у законі представники фракції обґрунтовують, зокрема, пандемією COVID-19. Автор пояснює, що хочуть змінити в законі про мову й до чого це призведе. Докладніше: https://bit.ua/2021/05/pravky-do-zakonu-pro-movu/
Коронавірус (з)мови. (Верховній Раді пропонують зберегти телепоказ російськомовних фільмів на невизначений термін). – Андрій Стець Народні депутати від партії «Слуга народу» М. Потураєв та Є. Кравчук, а згодом і О. Савченко, зареєстрували законопроєкти 5554 та 5554-1, якими пропонують відтермінувати початок дії низки положень закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (Закону про мову). Вони хочуть, щоб положення мовного закону, яке зобов’яже з 16 липня 2021 року транслювати фільми на телебаченні виключно українською мовою, почало діяти лише через два місяці після завершення запровадженого через коронавірус карантину. Така ініціатива вже викликала бурхливу реакцію в українському суспільстві. Автор розповідає, у чому логіка законотворців та яку небезпеку вона в собі приховує. Докладніше: https://zaxid.net/koronavirus_zmovi_n1519782
Українську мову в кіно можуть відтермінувати через карантин Спільнота «Мова об’єднує» вважає потенційні наміри відтермінувати норми закону про функціонування державної мови у сфері культури «актом підтримки російської гібридної агресії проти України». «Намагання виправдати цю спробу коронавірусом не витримує критики, як і твердження, що телеканалам не вистачає україномовних фільмів для заповнення ефіру. Щоб виконати закон, достатньо озвучити українською мовою хоча б ті фільми, які вони збиралися нав’язувати російською», – вважають активісти. Народний депутат від «Європейської солідарності» В. В’ятрович стверджує, що народні депутати порушують регламент, оскільки документ не пройшов розгляд у комітетах. Докладніше: https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukrayinska-mova-v-kino/31283186.html
Дублювати чи ні: що думають депутати та медійники про український дубляж фільмів. – Олександра Комісарова Наведено критичні коментарі щодо законопроєктів № 5554 та №5554-1 представників партій «Європейська солідарність» та «Голос». Іншої думки автор законодавчої ініціативи М. Потураєв та Д. Гетманцев зі «Слуги народу». Своєю чергою великі українські продакшени виступають за запропонований законопроєкт. Докладніше:
Українські кінематографісти виступили з протестом проти перегляду мовного закону Українські кінематографісти закликали народних депутатів не голосувати за законопроекти №5554 та №5554-1, якими пропонують відтермінувати норму про українську мову в теле- та кіновиробництві на час карантину. Про це 2 червня повідомила Національна спілка кінематографістів України. Кінематографісти називають ці законопроекти русифікаторськими. Вони наголошують, що закон має стосуватись і кінопрокату, і інтернетплатформ, і, головне, – телебаченню, яке «досі нав’язує глядачам фільми й серіали російською мовою». Окремо кінематографісти наголошують, що засилля російськомовної преси в Україні є штучним і неприйнятним і лише вимога до друкованих видань мати українськомовну версію здатна нарешті покласти цьому край. У разі послаблення в законопроекті «Про медіа» норм, які стосуються захисту української мови, діячі культури обіцяють зробити все можливе, щоб цей законопроект ніколи не був ухвалений. Кінематографісти закликають не голосувати за законопроекти. А якщо влада проігнорує їх вимоги, вони просять українських громадян бути готовими до рішучих дій для захисту мови і держави. Звернення до нардепів, зокрема, підписали: з. а. України Ірма Вітовська; кінорежисери Олег Сенцов, Наталія Ворожбит та інші. Докладніше:
Випуск підготувала
О. А. Рудіч, завідувач сектору оперативного інформування Інформаційного центру з питань культури та мистецтва; електронна адреса: info_nplu@ua.fm ; infocenter@nplu.org; контакт. тел.: 425-23-26 | |||||||||||
Бібліотека