Aбонемент

Бюлетень

щотижневої оперативної інформації

«Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»

11.05–14.05.2021

Ткаченко: варто запровадити штрафи для чиновників, які порушують «мовний закон», раніше, ніж у сфері обслуговування

Міністр культури та інформаційної політики О. Ткаченко, коментуючи чинний закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», висловив думку, що передбачені цим законом штрафи за невикористання української мови в сфері обслуговування було б варто спершу запровадити для посадовців. «У цьому законі про українську мову є штрафи, з приводу яких точиться дискусія, чи можна накладати штрафи на сервіс, на публічний сервіс – у магазинах, кафе. Я запропонував і маю прихильників у Верховній Раді, які кажуть: давайте спочатку започаткуємо штрафи для чиновників, для депутатів усіх рівнів, для депутатів Верховної Ради, для міністрів, „губернаторів”, всіх інших чиновників», – сказав він. «Я думаю, що населення це сприйме дуже добре. Тому що якщо всі ті, хто ухвалює закони, покажуть приклад, тоді вже можна переходити до якихось історій, пов’язаних зі штрафами у місцях побутового обслуговування. Я не проти», – сказав міністр. Докладніше:

https://www.radiosvoboda.org/a/news-tkachenko-movnyj-zakon/31248298.html

В Україні зафіксували понад 1100 звернень щодо порушення мовного законодавства. – «Громадське радіо»

Уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь повідомив, що з 16 січня 2021 року зафіксовано 1129 звернень щодо порушення мовного законодавства. За його словами, найбільше порушень зафіксовано у Києві та Київській області. Найменша кількість скарг – із Півдня і Сходу. Докладніше:

https://chytomo.com/v-ukraini-zafiksuvaly-ponad-1100-zvernen-shchodo-porushennia-movnoho-zakonodavstva/

День. – 2021. – 11 трав. «Норми були та залишаються чинними» (Апеляційний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відміни нового правопису). – Інф.; Україна молода. – 2021. – 12 трав. Новий український правопис лишається чинним – міністерство юстиції. – Інф.; Вечірній Київ. – 2021. – 11 трав. Знову проєкт та индик: Апеляційний суд скасував рішення про відміну нового правопису. – Петришин О. Новое время. –2021. – 11трав. Новий правопис залишається: суд скасував скандальне рішення ОАСК. – Інф.; Апеляційний суд відмовився скасувати новий український правопис

Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відміни нового правопису. Про це заявила заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць. Докладно:

https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/normy-buly-ta-zalyshayutsya-chynnymy

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/157026/

http://vechirniy.kyiv.ua/news/52589/

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/noviy-ukrajinskiy-pravopis-skandalne-rishennya-oask-skasuvali-novini-ukrajini-50159195.html

https://detector.media/infospace/article/187874/2021-05-11-apelyatsiynyy-sud-vidmovyvsya-skasuvaty-novyy-ukrainskyy-pravopys/

День. – 2021. – 11 трав.

Бракує україномовного продукту (Закону про українську мову як державну виповнилося два роки – експерти оцінили його успіхи та невдачі). – Чадюк М.

«Нещодавно виповнилося два роки з того моменту, коли Верховна Рада України ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (25 квітня 2019 року). Аби зрозуміти, як громадяни ставляться до нововведень, у кінці лютого Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології провели загальнонаціональне опитування. Результати дослідження були презентовані під час обговорення «Підсумки дворічної дії закону про мову: успіхи та невдачі», організованого Фондом спільно з Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою. За даними опитування, кількість респондентів, які підтримують це, різниться залежно від регіону: Захід України (81%), Центр (58%), Південь (37%) та Схід (33%). Так само різниться і те, як опитані розцінюють наслідки втілення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»: позитивними їх вважають 40,7% мешканців Західної України, 35,7% Центральної України. Натомість на Півдні й у Східній Україні очікують переважно негативних наслідків – 41,4% та 39% відповідно. Утім, значна частина громадян з різних регіонів також вважає, що жодних наслідків не буде: від 34,7% (Центр) до 41,8% (Захід). Під час обговорення пролунали різні версії, чому цей показник такий високий. Одна з них: громадяни не вірять, що будуть запроваджені якісь зміни. Друга версія – люди двомовні, тож вони не надають значення цьому аспекту свого життя…  У контексті російської агресії надзвичайно вагомим постає питання, чи відчувають українці негативне ставлення до себе через мову. За даними опитування, 2% і 3,5% респондентів або членів їхніх родин часто зіштовхуються з негативним ставленням до себе через мову (ті, для кого рідна українська, і ті, для кого рідна російська, відповідно). Водночас дані щодо кількості тих, хто іноді зіштовхується з негативним ставленням, дещо різняться: 12,2% тих, для кого українська рідна, і 19,9% тих, для кого рідна російська. Майже половина зі 113 респондентів, які говорили про негативне ставлення до себе, проживає на Сході (44,2%), 27,4% проживає на Півдні, 23,9% – у Центрі. Видається, що це питання було б особливо важливо проаналізувати методом глибинних інтерв’ю… Загалом за ці роки, якщо порівнювати з попереднім періодом, вдалося досягнути кількох успіхів. Зокрема, Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, директор Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України, наголосив на тому, що поява Національної комісії зі стандартів державної мови, Уповноваженого із захисту державної мови засвідчує, що мовна політика із напівсамодіяльної, напівгромадської справи стала інституціоналізованою. Як розповів Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови, розпочато заходи з державного контролю виконання Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Також з відкритих джерел фіксуються порушення, здійснені на окупованих територіях. Нещодавно у співпраці було підготовлено доповідь про ці порушення й надіслано до світових організацій… Крім того, пояснив Тарас Кремінь, наприкінці 2020 року було подано заявку на асоційоване членство до Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL)… Розробляється програма «ReConnect Ukraine», яка має на меті посилити зв’язки українців діаспори з Батьківщиною, одним з компонентів якої можуть стати курси з вивчення української або підвищення мовних компетентностей нашою громадою в усіх куточках світу…». Докладно:

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/brakuye-ukrayinomovnogo-produktu

День. – 2021. – 7 трав.

Про виховання мовної свідомості (Професор Іван ХОМ’ЯК: «На це мають бути спрямовані зусилля кожної людини»). – Костюченко О.

Видання пропонує інтерв’ю з науковцем, автором публікацій із культури української мови й мовлення Іваном Хом’яком. У розмові йшлося про актуальні проблеми української мови; про те, як мова впливає на нашу ідентичність, культуру, спосіб життя тощо; про культуру мовлення; про суржик; про «російськомовне населення»; про те, якою мірою виконується нещодавно ухвалений Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» тощо. Докладно:

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/pro-vyhovannya-movnoyi-svidomosty

Українська літературна газета. – 2021. – 12 трав. У Кременя працюють над створенням Музею української мови. – Інф.; В Україні планують створити Музей української мови

В Україні необхідно створити Музей української мови, який відтворюватиме історію розвитку, заборони та відродження державної мови. Так, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зауважив: «Разом з Академією педагогічних наук України ми працюємо над концепцією майбутнього Музею української мови. Щиро віримо, що така музейна експозиція буде представлена в багатьох закладах освіти, тих, які стоять на захисті національних інтересів». Уповноважений переконаний, що такі музеї можна робити навіть на шкільному рівні. Докладно:

https://litgazeta.com.ua/news/u-kreminia-pratsiuiut-nad-stvorenniam-muzeiu-ukrainskoi-movy/

https://detector.media/infospace/article/187868/2021-05-11-v-ukraini-planuyut-stvoryty-muzey-ukrainskoi-movy/

Випуск підготувала

О. А. Рудіч,

завідувач сектору оперативного інформування
та розповсюдження інформації відділу НАУІ

Інформаційного центру з питань культури та мистецтва;

електронна адреса: info_nplu@ua.fm ; infocenter@nplu.org;

контакт. тел.: 425-23-26