 Четвер, 25 квітня 2024
 | ||||||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»
25.01–29.01.2021
Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 21 січ. Крок до несвободи (Як можна любити українську мову і критикувати мовний закон). – Друзенко Г. «Після набрання чинності статтею 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що зобов’язує бізнес надавати споживачам послуги за замовчуванням державною мовою, в Україні з новою силою спалахнули мовні суперечки. Я певен, що дискусію про примусову українізацію сфери послуг безперспективно розглядати поза ширшим контекстом. Бо насправді в центрі дебатів має стояти не питання мови, а питання міри легітимного втручання держави у суспільне життя та належних інструментів такого втручання. Адже навряд чи хтось притомний сперечатиметься, що в Україні дійсно слід усіляко підтримувати «всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України», як того вимагає стаття 10 Конституції України… Тому питання полягає не в тому, підтримувати чи не підтримувати українську мову, а в тому, чи є державний примус належним та ефективним інструментом такої підтримки. Мене, який ще пам’ятає Радянський Союз, що не дозволяв неодруженим парам селитися в спільному номері готелю, непокоїть не поширення української мови (яке я всіляко вітаю), а спосіб, в який її пропонує поширювати мовний закон…» Далі автор розповідає про історичний диспут між етатизмом (держава втручається у всі сфери життя)і конституціоналізмом (втручання держави вкрай обмежено), зокрема йдеться про тривалу суперечку між французами (а згодом і німцями) та англосаксами про належну роль держави в суспільстві. Також він наводить рішення Верховного суду США у справі Meyer v. Nebraska, яким суд визнав неконституційним закон штату Небраска, що обмежував навчання іноземними мовами. Зокрема, «… суд проголосив: «Немає сумніву, що держава може зробити багато і піти дуже далеко, аби поліпшити фізичну, психічну та моральну якість своїх громадян. Однак громадяни мають певні засадничі права, які державі слід шанувати. Конституційний захист охоплює всіх, хто від народження говорить англійською або іншими мовами. Напевно, було б великою перевагою, якби кожен розумів нашу щоденну мову. Але до цього не можна примушувати методами, які суперечать Конституції, – бажаної мети не можна досягати забороненими засобами». Саме з цих позицій можна і потрібно критикувати положення українського мовного закону. Як на мене, приписуючи всім надавачам послуг (а це мільйони громадян) говорити зі споживачами за умовчанням українською, закон пускає державного Левіафана в надто інтимну й делікатну сферу усного мовлення. Якщо для письмового перекладу державною мовою сайтів, інструкцій, написів на упаковках, цінників та рекламних проспектів бізнес може найняти перекладача – і це абсолютно виправдано, то стаття 30 мовного закону зобов’язує надавачів послуг особисто говорити українською. Ба більше, логіка закону ставить на порядок денний питання, якою саме українською мають говорити продавці-консультанти, перукарі, працівники техпідтримки та банківські клерки… Діяльність українського культурного фонду, Українського інституту, державна підтримка українського театру та кіно, оновлення та поповнення книжкового фонду бібліотек через закупівлю сучасних українських книжок, державне фінансування перекладів українською, створення відкритої онлайн-бібліотеки аудіокнижок української класики та світової класики в українському перекладі, податкові пільги для творців та видавців українського контенту – це лише кілька прикладів державних «пряників», що не обмежують свободу вибору мови спілкування… Не дарма на початку цієї статті я згадав про спомини своєї радянської юності. Шлях від регулювання мови надання послуг приватним бізнесом до визначення, хто і з ким може селитися в готельних номерах, не такий уже довгий. Шлях до несвободи – це дорога, що веде вниз… В мовних патрулях, до яких закликають записуватись у соцмережах, я – з моїм радянським бекграундом – безпомилково впізнаю реінкарнацію комсомольських патрулів, які в моєму дитинстві ганяли патлатих неформалів та перешкоджали молоді ходити на Великдень до церков. За всієї любові до української мови та культури чи, радше, саме через цю любов я вірю, що свобода дорожча. Врешті-решт, мова, як і людина, аби квітнути, потребує насамперед любові, а не примусу; підтримки, а не репресій; свободи, а не регулювання; геніальних творів, а не мовних патрулів…». Докладно: https://zn.ua/ukr/internal/krok-do-nesvobodi.html
День. – 2021. – 22 січ. Штрафувати порушників мовного законодавства у сфері обслуговування почнуть у 2022 році, – Кремінь. – Інф. Штрафувати за відмову обслуговувати клієнтів українською мовою будуть з 16 липня 2022 року, повідомив мовний омбудсмен Тарас Кремінь. «Але це для злісних порушників, які принципово порушують права громадян, щодо яких ми отримуємо постійні скарги, і таких скарг досить двох для того, щоб ми почали провадження, щоб підготували протокол і наклали штраф», – розповів Тарас Кремінь у суботньому інтерв’ю виданню «Радіо Свобода». За порушення мовного законодавства в сфері обслуговування передбачено штраф від 5100 до 6800 грн. Омбудсмен наголосив, що штрафи можуть бути оскаржені в судовому порядку, і в будь-якому випадку для подібних претензій повинні бути наведені докази. Докладно:
Голос України. – 2021. – 23 січ. Моніторять, чи дотримуються мовного законодавства. – Інф. Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини почав моніторити, чи дотримуються надавачі послуг мовного законодавства. У правозахисній інституції уточнили, що згідно з ухваленим законом на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. «Нагадуємо, що згідно з прикінцевими і перехідними положеннями Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Кабінетом Міністрів України має бути підготовлений та поданий на розгляд Верховної Ради України проєкт закону щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин», – зазначили в офісі Омбудсмана. Джерело: http://www.golos.com.ua/article/341155
Мовному омбудсману найчастіше скаржаться, що інтернет-видання не мають української версії Секретаріат з 16 січня отримав 195 скарг про порушення статті 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Про це омбудсман Т. Кремінь повідомив у фейсбуці. Докладніше:
Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 26 січ. Кремінь розповів, що в цьому році можуть почати роботу 10 регіональних представників мовного омбудсмена. – Інф. Цього року в різних регіонах України можуть почати працювати не менше 10 представників офісу Уповноваженого із захисту державної мови, заявив мовний омбудсмен Тарас Кремінь. За його словами, зараз є три представника офісу, але вони відповідають винятково за свої сфери: хтось – за взаємодію з правоохоронними органами, хтось – з навчальними закладами, хтось – з установами державної влади і місцевого самоврядування. Він уточнив, що серед 33-х співробітників очолюваного ним офісу є і юристи, і бухгалтери, але найбільше управління – по роботі зі зверненнями громадян. Докладно:
Секретарь Совбеза РФ Патрушев о языковом законе: «Сценарий Вашингтона по разделению единого народа России и Украины». – «Аргументы и факты» Секретар Ради безпеки Росії Патрушев заявив, що прийняття Києвом закону про державну мову є нібито продовженням русофобських дій місцевих політиків, керованих з США. Докладніше:
День. – 2021. – 26 січ. Данілов: Київ не потребує порад Кремля щодо статусу української мови. – Інф.; Україна молода. – 2021. – 26 січ. Порад Кремля «забули» спитати: Данилов відповів Патрушеву на закиди щодо мовного закону. – Поваляєв І.; Урядовий кур’єр. – 2021. – 26 січ. Україна не потребує порад Кремля щодо статусу української мови – Данілов. – Інф.; «Київ не потребує порад Москви». Новое время. –2021. – 26 січ. Данілов жорстко відповів на заяву секретаря Радбезу РФ щодо статусу української мови. – Інф. Українська мова є єдиною державною мовою, і порад Росії з цього питання Україна не потребує. Про це у Фейсбуці заявив секретар РНБО України Олексій Данілов, коментуючи заяву секретаря Радбезу РФ стосовно державного статусу української мови. Раніше секретар Ради безпеки РФї Микола Патрушев заявляв, що ухвалення Києвом закону про державну мову є продовженням русофобських дій місцевих політиків, керованих зі США. Він стверджував, що влада України, ухваливши закон про державну мову, нібито протиставляє себе «основному населенню» України, а також «провокує додаткову напругу в суспільстві, сприяє розвитку сепаратизму». Докладно: https://umoloda.kyiv.ua/number/3686/2006/153930/ https://ukurier.gov.ua/uk/news/ukrayina-ne-potrebuye-porad-kremlya-shodo-statusu-/
Новое время. –2021. – 26 січ. Скандал з професоркою з Драгоманова, що розкритикувала закон про мову: реакція Міносвіти і вишу. – Інф.; Фокус. –2021. – 26 янв. В НПУ Драгоманова отреагировали на слова Бильченко, назвавшей Украину «американской колонией». – Инф.; Вести. –2021. – 27 янв. В Минобразования отреагировали на травлю Евгении Бильченко. – Абрашина К. У Міністерстві освіти і науки та Київському Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова відреагували на скандал з викладачкою Євгенією Більченко, яка розкритикувала закон про українську мову. 25 січня на сайті вишу опублікували заяву глави Первинної профспілкової організації працівників вишу Івана Горбачука. Він назвав слова викладачки неприпустимими і додав, що вони «йдуть врозріз з моральними принципами і переконаннями колективу». За його словами, значна частина студентів і викладачів виступили за звільнення Євгенії Більченко, але університет діятиме в рамках закону. У Міносвіти заявили, що тема мови має обговорюватися в суспільстві «винятково з повагою і толерантністю»: «Усі дискусії щодо мовного питання не можуть доводитися до абсурду. І повинні мати винятково риторику поваги, незалежно від позиції. А також розуміння, що ми всі живемо в одній країні, в якій повага є нашою невід’ємною національною рисою». Професорка університету імені Михайла Драгоманова Євгенія Більченко спровокувала скандал в мережі, розкритикувавши закон про українську мову. Докладно: https://vesti.ua/strana/prepodavatelnitsa-vuza-nazvala-ukrainu-amerikanskoj-koloniej-reaktsiya-mon
Україна молода. – 2021. – 27 січ. Казус Більченко: маніпуляції навколо дії закону про обов’язковість української мови. – Гоцуляк С. Автор у матеріалі докладно описує скандал у мережі, який спровокувала професорка університету імені Михайла Драгоманова Євгенія Більченко. Докладно: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/188/153906/
Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 28 січ. ОАСК скасував постанову уряду про нову редакцію українського правопису. – Інф.; Газета по-українськи. – 2021. – 28 січ. ОАСК скасував новий український правопис. – Інф.; Херсонський адвокат заявив, що ОАСК скасував новий правопис Окружний адміністративний суд Києва скасував постанову Уряду щодо нової редакції українського правопису, повідомив у Facebook адвокат Дмитро Ільченко. «Підставою для позову було те, що Уряд не має права змінювати правопис, оскільки подібне просто не є його компетенцією. Також під час розгляду з’ясувалося, що «мовна комісія» мала суттєві суперечки та не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій він був затверджений Урядом», – повідомив адвокат. За його словами, рішення суду набуде чинності після його апеляційного перегляду, якщо Уряд подасть скаргу. Позивачами у справі стали учениця 7-го класу з Херсону та громадська організація «Правова держава», яку очолює адвокат Ростислав Кравець. Докладно: https://gazeta.ua/articles/life/_oask-skasuvav-novij-ukrayinskij-pravopis/1011224
Україна молода. – 2021. – 29 січ. Новий український правопис: Уряд оскаржить спробу скасування. – Інф.; Новое время. – 2021. – 29 січ. Кабмін збирається оскаржити скасування нового правопису. – Інф.; Фокус. – 2021. – 29 янв. Минюст обжалует решение суда об отмене новой редакции украинского правописания. – Инф. Кабінет Міністрів України планує оскаржити рішення Окружного адміністративного суду Києва про скасування постанови Уряду, якою було схвалено нову редакцію «Українського правопису». Зокрема, керівництво міністерства юстиції вважає рішення ОАСК незаконним. Про це йдеться у коментарі заступниці міністра юстиції Валерії Коломієць, оприлюдненому на сторінці відомства у Facebook. Докладно: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/154005/
Нову редакцію українського правопису скасовано за рішенням ОАСК: повний розбір ситуації. – Anastasia Ampilogova З’явилася інформація про скасування нової редакції українського правопису. Її опублікував на своїй сторінці у ФБ адвокат Д. Ільченко. Він представляв інтереси позивачки – херсонської семикласниці. У коментарі «Громадському» адвокат повідомив – у дівчини могли виникнути проблеми зі складанням ЗНО, адже частину навчання вона проходила старий правопис. Сам Ільченко у своєму дописі підкреслив, що уряд нібито не мав права змінювати правопис, бо це питання не в його компетенції. Також адвокат додав – метою позову був захист українською мови від «спотворення на користь регіональних діалектів». Інформацію про скасування змін у правописі підтвердили і в ОАСК. У повідомленні йдеться, що Кабінет Міністрів України перевищив свою компетенцію, коли ухвалював зміни у правописі, і порушив законодавство. Суд визнав постанову Кабміну № 437 «Питання українського правопису» протиправною та нечинною. У коментарі для «Бабеля» пресслужба Мін’юста повідомила, що уряд збирається оскаржити рішення ОАСК. Замголови міністерства В. Коломієць вважає рішення суду незаконним. Є ще 30 днів, аби подати апеляцію – якщо цього не відбудеться, рішення ОАСК стане чинним, і оновлення правопису скасують остаточно. Докладніше: https://bit.ua/2021/01/ukr-pravopys/
Питання освіти і мови нацменшин
Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 27 січ. В Україні розробили концепцію популяризації кримськотатарської мови – Мінреінтеграції. – Інф.; Українська літературна газета. – 2021. – 27 січ. В Україні підготували концепцію популяризації кримськотатарської мови. – Інф.; В уряді оприлюднили проєкт концепції розвитку кримськотатарської мови В Україні розробили Концепцію розвитку та популяризації кримськотатарської мови на період до 2032 року. У пресслужбі Мінреінтеграції зазначили, що необхідність вдосконалення державної політики в сфері підтримки мови корінного народу викликана погіршенням його стану до критичного рівня внаслідок російської окупації території Криму і Севастополя, де проживає переважна більшість носіїв мови. Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков розповів: в експертів виникло переконання, що оптимальним підходом до розвитку кримськотатарської мови є концепт «українського тюркського». Мінреінтеграціі звернулося до Google і Duolingo з проханням інтегрувати кримськотатарську мову в ці технологічні платформи. На думку фахівців, логічною в цьому плані є підтримка розвитку кримськотатарської мови на основі латинської графіки, що абсолютно відповідає міжнародним тенденціям. Ця робота буде проводитися в рамках Міжнародного десятиріччя мов корінних народів протягом 2022–2032 років. Наразі проєкт документа оприлюднено для електронних консультацій з громадськістю. Після доопрацювання та узгодження з центральними і місцевими органами влади відповідно до встановленої процедури він буде внесений як політична пропозиція на розгляд Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного акта уряду. Докладно: https://www.radiosvoboda.org/a/news-kontseptsia-rozvytku-krymskotatarskoi-movy/31071475.html
Випуск підготувала
О. А. Рудіч, завідувач сектору оперативного інформування Інформаційного центру з питань культури та мистецтва; електронна адреса: info_nplu@ua.fm ; infocenter@nplu.org; контакт. тел.: 425-23-26 | |||||||||||
Бібліотека