 П’ятниця, 26 квітня 2024
 | ||||||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»Бюлетень щотижневої оперативної інформації «Мовні питання на сторінках преси та інтернет-ресурсів»
18.01–22.01.2021
Урядовий кур’єр. – 2021. – 16 січ. Українською, будь ласка! (Із 16 січня вітчизняна сфера обслуговування повинна стовідсотково користуватися державною мовою). – Головко О. Видання пропонує інтерв’ю з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем. Він розповів про те, як імплементуються окремі статті одного з найважливіших для країни законів; про способи реагування на можливі мовні порушення; наскільки готові виконувати закон заклади сфери обслуговування; про утвердження єдиної державної мови на тридцятому році незалежності України; як просувається ініціатива щодо створення державної програми з розвитку та опанування української мови тощо. Докладно: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayinskoyu-bud-laska/
Вечірній Київ. – 2021. – 17 січ. Що робити, якщо вас не обслуговують українською: від прохання до скарги. – Катаєва М. З 16 січня 2021 року почала діяти норма Закону про обов’язкове спілкування з клієнтами українською мовою у сфері обслуговування. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь пояснив, як діяти, якщо закон порушено. Докладно: https://vechirniy.kyiv.ua/news/48418/
Українська літературна газета. – 2021. – 17 січ. Інтернет-магазини також повинні обслуговувати клієнтів українською. Роз’яснення від мовного омбудсмена. – Інф. Онлайнові магазини, які не мають української версії або обмежуються лише українськомовною головною сторінкою, порушують мовний закон. Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він розповів: «На нашу адресу, якщо прийдуть відповідні скарги, ми будемо надсилати вимоги про усунення порушень. Я думаю, ми обов’язково будемо не тільки контролювати, але й нагадуватимемо наперед про інші норми мовного закону». Докладно:
Фокус. – 2021. – 16 янв. «Речь идет об уважении». Ткаченко рассказал, зачем сферу услуг перевели на украинский язык. – Инф.; Ткаченко про изменения в «языковом» законе: Штрафы – не самоцель. Надо внедрить культуру общения в Украине на государственном языке. ВИДЕО Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що мета змін до закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які набули чинності 16 січня 2021 року – впровадити культуру спілкування в Україні державною мовою. Про це розповів на своїй сторінці в Facebook. За його словами, штрафи за порушення закону не стосуються громадян, які спілкуються в громадських місцях будь-якою мовою. Докладно: https://focus.ua/ukraine/471955-tkachenko-rasskazal-zachem-sferu-uslug-pereveli-na-ukrainskiy-yazyk
Українська мова у сфері послуг ніяк не обмежує прав споживачів – ОП Законодавче закріплення використання української мови у сфері послуг жодним чином не обмежує прав споживачів, адже клієнт також може самостійно обрати мову спілкування. Усі спекуляції на цю тему йдуть лише від політично ангажованих команд, які намагаються мовним питанням розколоти суспільство, наголосив радник керівника Офісу президента М. Подоляк. Докладніше:
Українською, будь ласка. Як сфера обслуговування переходить на державну мову? (відео). – Власта Лазур, Ірина Назарчук, Ірина Бреза Від 16 січня в Україні набула чинності стаття закону про мову, відповідно до якої вся сфера обслуговування має перейти на українську за замовчуванням. «Радіо Свобода» перевірило заклади Києва, Одеси та Ужгорода. Українською обслуговують не всі. Докладніше у відео: https://www.radiosvoboda.org/a/video-ukrayinska-mova-zakon-obsluhovuvannya/31049166.html
Фокус. – 2021. – 16 янв. Только мова, только хардкор: как Сеть реагирует на переход сферы услуг на украинский язык. – Бережная Д. З 16 січня обслуговування українською мовою стає обов’язковим для всіх закладів сфери послуг. Однак не всі розібралися в тонкощах використання норми закону, і в мережі почалися панічні настрої. Як розповіли більшість власників великих підприємств сфери обслуговування, вони і раніше намагалися обслуговувати клієнтів державною мовою, тож проблем з цим виникнути не повинно. Як й зі знанням української мови. Тож підприємцям проблема українізації сфери обслуговування здається трохи надуманою і заполітизованою. Також видання наводить думки тих, хто висловився з цього приводу у соцмережах. Докладно:
День. – 2021. – 18 січ. Мовний омбудсмен розповів про кількість перших скарг на порушення закону про мову. – Інф.; Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 18 січ. Кремінь розповів, скільки скарг на порушення закону про державну мову надійшло за кілька днів. – Інф.; Новое время. –2021. – 18 січ. Обслуговування українською: мовний омбудсмен за два дні отримав близько 100 скарг. – Інф.; Обслуговування українською: мовний омбудсмен повідомив про число перших скарг на порушення закону На адресу офісу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло близько сотні звернень, починаючи з 16 січня 2021 року. Так, мовний омбудсмен Тарас Кремінь повідомив: «По частині з них ми, очевидно, будемо здійснювати заходи державного контролю. Є реакція суспільства на недотримання мовного законодавства на окремих інтернет-сайтах, під час спілкування в громадському транспорті з пасажирами. Ну, і крім усього іншого, це скарги, пов’язані із зовнішньою рекламою». Водночас грубих порушень мовного закону не було поки зафіксовано. Тарас Кремінь припускає, що кількість скарг зросте після закінчення локдауну, коли відкриють заклади громадського харчування. Докладно: https://www.radiosvoboda.org/a/news-movnyj-ombudsmen-zvernennia-mova/31050634.html
Як заклади намагаються обійти закон про мову і до чого це призводить – реакція соцмереж. – Ольга Комарова Напередодні набуття чинності закону, офіс мовного омбудсмена видав рекомендації щодо того, як слід поводитися, якщо у громадських закладах та сервісах відмовляються обслуговувати українською. Зовсім протилежні рекомендації у той же час видали проросійські видання та блогери, а також високопосадовці часів президентства Януковича – вони рекомендували алгоритми дій, які на їхню думку, можуть допомогти не виконувати норми закону. Бурхливо реагують на нові правила і соцмережі: прихильники нових правил влаштовують добровільні рейди, противники – вигадують способи обходу закону на користь російської мови. Через це вже трапляються конфлікти та суперечки. Докладніше: https://www.radiosvoboda.org/a/movniy-zakon-patrul-shtrafy-ukrainska-rosijska-zaklady/31051147.html
Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 19 січ. Ті, хто закликають порушувати мовний закон, займаються совковими провокаціями – Кремінь. – Інф. Мовний закон, який набув чинності 16 січня є надзвичайно демократичним. А ті, хто закликає його порушувати, займаються провокаціями, заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він порадив тим, хто закликає оминати мовний закон, почитати відому книгу «12 стільців». «Остап Бендер також давав поради, як обходити чинне законодавство. Думаю, що це – «совок», який залишився далеко в минулому... Наш мовний закон надзвичайно демократичний, імплементується повільно, а не відразу, тому кожна з сфер, якої він стосується, мала відповідний час, щоб підготуватися», – сказав Тарас Кремень. За його словами, цей закон створений не для того, щоб когось залякувати. «Якщо клієнт хоче спілкуватись якоюсь популярною в конкретному регіоні мовою – чи то буде російська, чи то болгарська, чи то румунська, чи то польська, чи то угорська – звичайно персонал може відповідати зручною і йому мовою. Але перше слово за корпоративною етикою завжди має бути за персоналом, який має звернутися до клієнта, – привітатися і зрозуміти, якою мовою тому зручніше спілкуватися», – пояснив Тарас Кремінь. Докладно:
Україна молода. – 2021. – 22 січ. Сервіс українською: у Росії обурились і назвали це «утисками російськомовних». – Бачинська К.; Госдума РФ осудила политику Украины по использованию государственного языка: Запреты и гонения на русский недопустимы За лічені дні дії закону про обслуговування українською мовою до офісу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло близько сотні звернень. Найбільше скарг – із Києва, Львова, Харкова та Одеси. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь припускає, що кількість звернень значно зросте після закінчення локдауну, коли відкриють заклади громадського харчування. Тим часом у російській Держдумі відреагували на нововведення у мовному законодавстві України. Москва засудила перехід нашої сфери послуг на українську мову. Там ухвалили постанову, якою засуджують такі дії в Україні. Докладно: https://umoloda.kyiv.ua/number/3684/2006/153788/
«Примусова українізація і геноцид російськомовних». Прокремлівські ЗМІ про право споживачів в Україні отримувати послуги державною. – Галина Попцова Низка проросійських медіа і діячів в Україні розпалюють панічні настрої серед російськомовної аудиторії через поширення фейків і тверджень про нібито порушення прав громадян, про так звані мовні патрулі та розповсюджують заклики саботувати виконання закону про мову. Автор аналізує ці наративи, а також наводить положення мовного закону. Докладніше:
Кремінь: Можемо сприяти тому, щоб українська стала офіційною мовою ЄС Набуття Україною асоційованого членства в Європейській федерації національних мовних інституцій значно посилить позиції української мови як державної, а також сприятиме її перспективному застосуванню як обов’язкової у країнах ЄС. На цьому наголосив уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь під час засідання президії Національної академії наук України. Докладніше:
Українська мова в українському ресторані. Повернення за святковий стіл. – Віталій Портніков Автор, коментуючи набуття чинності статті закону про мову, відповідно до якої вся сфера обслуговування має перейти на українську за замовчуванням, зазначає: «Якщо українська мова стане своєю у великому місті, затвердиться як невід’ємна частина міської цивілізації, тоді ніяке повернення імперії вже не відбудеться». Докладніше: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayinska-mova-obsluhovuvannia-movny-zakon/31048519.html
Новое время. –2021. – 18 січ. Мовне питання. Як Україна розгубилася в супермаркеті культури. – Верстюк І. Автор розмірковує про те, як Україна вже багато років намагається вирішити мовне питання й зазначає, що набуття чинності 16 січня 30-ї статті мовного закону стало підставою ще раз обговорити його. У підсумку він зазначає: «…нам варто звернути увагу на США… Байден спробує стати президентом для кожного, хоча у пересічних американців можуть бути різні погляди на майбутнє Америки, міграції, економіки, відносин з Китаєм і Росією. Абсолютно аналогічним чином кожному з нас варто засвоїти той урок, що ми не можемо бути зрозумілими і прийнятними тільки для себе і своєї сторінки в Facebook. Ми маємо бути зрозумілими для всіх, хто хоче чути наші ідеї і наші відповіді на нагальні питання. У нас немає права замкнутися тільки в середовищі своєї культури… Наша культурна, мовна розгубленість – це перше, що ми повинні подолати… Простого шляху немає. Але є вся складність сучасної України, коли на запитання українською мовою звучить відповідь російською. Найцінніше в таких умовах – це чути один одного, не піддаючись на заклики розділитися на групи і жити у відокремленому, пасивному сподіванні великого майбутнього, яке ось-ось має нас наздогнати…». Докладно:
Газета по-українськи. – 2021. – 19 січ. Як підтримати російськомовних, які переходять на українську. – Інф. Співзасновник громадянської платформи «Нова країна» Валерій Пекар закликав підтримати російськомовних громадян, які переходитимуть на українську, та не тиснути на них. «Будь ласка, будьте лагідні! Будьте чемні і толерантні! На ваших очах і перед вашими вухами десятки тисяч людей переходитимуть на українську. Будь ласка, допоможіть їм і не зламайте цей перехід…», – зазначив громадський діяч у Facebook. Валерій Пекар радить не робити жорстких зауважень при помилках, пробачати росіянізми і суржик. Докладно:
Новое время. –2021. – 20 січ. В чому головна проблема закону про мову. – Головаха Є., заступник голови Інституту соціології НАН України «Закон про мову, одна зі статей якого, що стосується сфери обслуговування та вступила в дію 16 січня, зокрема, передбачає й штрафи, й адміністративну відповідальність за порушення. На мою думку, брати штрафи за мову – повна нісенітниця. Так, всі опитування щодо функціонування української мови свідчать про те, що зараз понад 50% українців виступають за постійний розвиток державної мови, за те, щоб вона ставала більш вживаною. Але це не означає, що вони виступають за штрафи… Наступний аспект проблеми – принципова позиція щодо того, як будувати націю. Є два шляхи. Перший – етнолінгвістичний, другий – національно-громадянський. Який ви шлях оберете – таку й матимете країну. Враховуючи, що Україна – дуже етнолінгвістично складна країна, – побудова такої нації неможлива в перспективі, треба пройти через такі випробування, що не знаю, чи їх витримає наша слабка держава і наша слабка геополітична позиція. Формування національно-громадянської – абсолютно нормальна ідея. Головний аргумент тих, хто вважає, що мова є ключовим елементом побудови нації – необґрунтований. Дуже багато сучасних націй побудовані не на мові… Тож не варто було робити цей закон таким поспіхом. Де ж тоді закон про мови національних меншин? Треба було створити один мовний закон, який регулював би усю систему мовної ситуації в Україні. Бачите, скільки ми проблем маємо з угорцями, з російськомовним населенням будуть також серйозні проблеми, й з мовами тих меншин, які компактно проживають в Україні. Наразі можна було б переглянути окремі статті цього закону. Це був би найбільш перспективний шлях. Не кажу, що весь закон треба відміняти. Там є ряд статей, що нормально функціонують. Але необхідно зробити дві речі. Перше – відмінити штрафи. Друге – ухвалити закон про мови національних меншин. І тоді можна було б щось зробити, щоб це не було конфліктною ситуацією». Докладно:
«Ввічливий інквізитор». Як в Естонії працює мовна інспекція? – Власта Лазур Протягом останніх 26 років Ільмар Томуск, відомий в Естонії та за її межами дитячий письменник, обіймає посаду генерального директора державної мовної інспекції. Її створено ще на початку 1990-х, незадовго до того, як Естонія проголосила незалежність від Радянського Союзу. Фактично створення інспекції стало відповіддю Естонії на наслідки русифікації, якої зазнала країна під час панування радянської влади на своїй території. Мовна інспекція підпорядковується міністерству освіти і науки Естонії. Прямим обов’язком інспекції є нагляд за виконанням закону про мову. Інспектори мають право здійснювати перевірку працівників на знання естонської мови в державних, громадських та приватних установах. В інтерв’ю Ільмар Томуск розповів про методи роботи інспекторів, штрафи за незнання державної мови та стосунки з російськомовним населенням Естонії. Наведено відео та текстову розшифровку. Докладніше: https://www.radiosvoboda.org/a/29823542.html
Питання освіти і мови нацменшин
Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 20 січ. Україна розробила Концепцію розвитку кримськотатарської мови до 2032 року – Резніков. – Інф.; Українська літературна газета. – 2021. – 20 січ. В Україні розробили Концепцію розвитку кримськотатарської мови до 2032 року. – Інф.; Резніков обіцяє за тиждень презентувати Концепцію розвитку кримськотатарської мови Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков анонсував розроблену в Україні Концепцію розвитку кримськотатарської мови до 2032 року. «Це стратегічне питання не тільки для корінного народу, а й для всієї української нації. Володіючи «українським тюркським», людина відкриває для себе весь тюркський світ, який нараховує близько 170 млн людей. Це нова якість відносин з нашими партнерами – Туреччиною, Азербайджаном, країнами Центральної Азії», – пояснив він. За словами віцепрем’єра, Концепцію мають оприлюднити упродовж тижня. Джерело:
Новое время. – 2021. – 19 січ. На Закарпатті скасували всі регіональні мови – омбудсмен. – Інф.; Дзеркало тижня. Україна. – 2021. – 19 січ. У Закарпатті відмінили всі рішення про регіональні мови. – Інф.; Усі рішення про регіональні мови на Закарпатті визнані протиправними, – омбудсман Всі рішення органів місцевого самоврядування щодо функціонування регіональних мов на території Закарпаття скасовані. Зокрема, пресслужба Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя в Facebook повідомляє: «У відповідь на звернення Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя до Генерального прокурора України Ірини Венедиктової щодо забезпечення скасування дотепер чинних протиправних рішень окремих обласних та місцевих рад про функціонування регіональних мов, до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови надійшов лист Закарпатської обласної прокуратури, у якому повідомляється про те, що рішенням Берегівської районної ради №40 від 29.12.2020 визнані такими, що втратили чинність рішення щодо регіональної мови Берегівської та Виноградівської районних рад. «Таким чином, усі рішення органів місцевого самоврядування про функціонування регіональних мов на території Закарпатської області скасовано». Докладно: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/u-zakarpatti-vidminili-vsi-rishennja-pro-rehionalni-movi.html https://lb.ua/news/2021/01/19/475617_usi_rishennya_pro_regionalni_movi.html
Випуск підготувала
О. А. Рудіч, завідувач сектору оперативного інформування Інформаційного центру з питань культури та мистецтва; електронна адреса: info_nplu@ua.fm ; infocenter@nplu.org; контакт. тел.: 425-23-26 | |||||||||||
Бібліотека