Проблеми, що виникали під час реалізації
Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна»
у 2015 році
І. У кінці 2015 року у певної кількості співкоординаторів Акції виникли проблеми з передачею книг отримувачам, яких визначило Головне управління по роботі з особовим складом Генерального штабу ЗСУ (далі – Управління), а саме: гарнізонні будинки офіцерів (далі – ГБО) та бібліотеки військових частин неохоче приймали, або, навіть, зовсім відмовлялися приймати літературу, зібрану у рамках Акції.
Так у Дніпропетровській області з вересня 2015 року три ГБО відмовилися приймати літературу, відправлену їм поштою. Книги повернулися знову до бібліотеки-співкоординатора - Дніпропетровської ОУНБ ім. Первоучителів слов`янських Кирила і Мефодія. Звернення НПБУ, як координатора Акції, за допомогою у вирішенні цієї проблеми до Управління, бажаного результату не дало. Тож Дніпропетровська ОУНБ з власної ініціативи звернулася до керівників військової частини А3750 (м. Дніпропетровськ), які погодилися приймати нову літературу від обласної бібліотеки і прийняли - 260 примірників.
У Києві Національна парламентська бібліотека України та Національна історична бібліотека України також вимушені були розшукувати іншого отримувача книг, зібраних у IV кварталі 2015 року, оскільки бібліотека Центрального будинку офіцерів Збройних сил України відмовилася від них, посилаючись на ремонт.
ІІ. За рекомендацією волонтерів, які спілкувалися з бійцями у зоні АТО, Національна парламентська бібліотека України звернутися до християнських видавництв за допомогою у комплектуванні бібліотек військових частин релігійною літературою. На той час наказом Міністерства оборони України було затверджено «Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах України» (далі – Служба капеланства), яка мала діяти при Департаменті соціальної та гуманітарної політики МОУ.
НПБУ надіслала листи до християнських видавництв із запрошенням долучитися до Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна», і отримала згоду від деяких із них. Для подальшої передачі духовної літератури безпосередньо військовим капеланам необхідно було погодити організаційні компетенції НПБУ та Служби капеланства, але, як виявилося, ця служба й досі існує лише на папері…
Мабуть знамените «ми б і без них перемогли» міцно засіло в свідомості чиновників «від оборони», яким важко зрозуміти, що належна підтримка духовного стану воїнів АТО, зокрема, «забезпечення військовослужбовців релігійною атрибутикою, духовною літературою та іншими речами, потрібними для задоволення їхніх релігійних потреб» (цитата з вищезазначеного Положення) є могутнім стимулом вистояти і дійсно перемогти.
IІІ. Відсутність власного транспорту у бібліотек для перевезення книг до отримувачів, що гальмує процес передачі, особливо з районних та сільських бібліотек до співкоординаторів Акції.
Так у Миколаївській області питання доставки самотужки вирішували працівники Новоодеської ЦБС, які ініціювали передачу зібраних книг у кількості 180 прим. безпосередньо до зони АТО через волонтера Олександра Щербину.
У Харківській області значна кількість книг, які були зібрані в селах та містечках, до цього часу ще не доставлені в обласну бібліотеку та в кінцеві пункти призначення. Бібліотекарі власноруч на громадському транспорті привозили книги до Харківської ОУНБ.
У Сумській області бібліотекарі змушені були звертатися за допомогою до водіїв міжміського сполучення, які погодилися безкоштовно доставляли книги з районних бібліотек до обласного центру.
ІV. Часто-густо бібліотекам приходилося довго чекати від бібліотек ГБО та військових частин підписані отримувачем документи, телефонувати їм, просити, умовляти повернути один примірник акту передачі-приймання.
V. Слабка активність користувачів бібліотек у деяких регіонах .
У Запорізькій області це пояснюють «прифронтовим» статусом, де мешканці області в першу чергу дбають про матеріальне забезпечення бійців АТО (одяг, харчування, амуніція спорядження тощо).
У Рівненській області діє багато волонтерів та благодійних фондів, які також збирають книги, однак передають їх безпосередньо воїнам АТО, які знаходяться на військових позиціях. Це пояснює зменшення надходження книг саме до бібліотек.
VІ. Неможливість задовольнити запити військових частин у спеціалізованій літературі.
Так в Одесі бібліотека Науково-дослідного центру Збройних Сил України «Державний океанаріум», який облаштувався в місті після окупації АРК та міста Севастополя, потребує літератури за тематикою: дослідження моря; дельфінотерапія, програма психологічної корекції; робота водолаза; методи управління радіоелектронною боротьбою та розробки; проектування і створення біотехнічних систем пошукового, рятувального, протимінного, протидиверсійного призначення та ін. Військовим закладам і військовим частинам необхідні довідники: штурмана, моториста, мінера, сигнальника, рульового машиніста, торпедиста, радіометриста, гідроакустика та ін.
VІІ. Невідповідність книг, які користувачі бібліотек приносять для Акції, вимогам, визначеним Концепцією Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна».
VIІІ. Невеликі площі бібліотек у військових частинах, які не дозволяють приймати велику кількість літератури.
(Інформацію підготовлено на підставі звітів співкоординаторів Акції)
Бібліотека