Aбонемент

До 135-річчя від дня народження Д. М. Ревуцького (1881 – 1941),

українського музикознавця, фольклориста, літературознавця 

Дмитро Миколайович Ревуцький – український мистецтвознавець, літературознавець, фольклорист, перекладач. Один з основоположників українського музикознавства. Брат композитора Левка Миколайовича Ревуцького. 

Дмитро Ревуцький народився 5 квітня 1881 року в с. Іржавець (нині Ічнянській район Чернігівської області). Батько, Микола Гаврилович – священник, походив із роду, засновником якого був запорожський козак Петро Ревуха, прибічник гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. За свою подвижницьку працю Микола Ревуцький був удостоєний звання Потомственого почесного громадянина, пізніше полишив сан. Мати, Олександра Дмитрівна, походила із знаменитої родини Стороженків – полковників Прилуцьких, заснування якої пов’язано з особою молодшої доньки Б. Хмельницького.

Початкову освіту Дмитро Ревуцький отримав в Прилуцькій та Чернігівській гімназіях. З 1900 р. він – студент історико-філологічного факультету Київського університету. Після закінчення університету (1906) працював викладачем словесності в приватній школі Ревеля (нині м. Таллінн, Естонія). Від 1909 р. – викладав у київській гімназії В. Науменка та 7-й Київській гімназії. Серед його гімназійних учнів були: відомий в майбутньому поет М.  Рильський, зоолог С.  Крашенінніков, літературознавець М. Алексєєв, письменник К. Паустовський.

З 1918 року Д. М. Ревуцький - один з перших викладачів новоствореного Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (з 1923 р. - професор), де на театральному факультеті упродовж тринадцяти років викладав орфоепіку, вів авторський курс історії пісні. Також продовжував учителювати в київських гімназіях та школах.

Поряд із педагогічною діяльністю Дмитро Миколайович здійснював ґрунтовні наукові дослідження, займався популяризацією народної творчості, вів активну просвітницьку діяльність як інтерпретатор та виконавець українських дум.

Від 1919 р. почалась активна науково-видавнича діяльність Д. Ревуцького в галузі фольклористики та лисенкознавства. 1919 р. у київському видавництві «Час» вийшла друком науково-популярна книга «Українські думи та історичні пісні». Згодом побачили світ його фундаментальні праці, зокрема монографія «Гулак-Артемовський та його комічна опера «Запорожець за Дунаєм»; видання «Живе слово: Теорія виразного читання»; книга «Шевченко і народна пісня»; три випуски антології українських народних пісень «Золоті ключі»; надруковані у різних номерах «Етнографічного вісника» статті ««Андріяшіяда» - опера-сатира М. Лисенка», «Лисенко - хоровий диригент», «Автобіографії М. Лисенка».

Дмитро Ревуцький доклав багато зусиль і в розбудову української наукової думки. Разом з К. Квіткою був одним з організаторів етнографічної комісії при Всеукраїнській Академії наук (1922), яка згодом перетворилася в Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського. В 1921 р. був серед засновників Музичного товариства ім. М. Леонтовича, де очолив перекладацький цех та видавничі проекти товариства.

1931 р. був звинувачений у «буржуазному націоналізмі» і звільнений з інституту.

1938 р. поновлений як старший науковий співробітник Інституту фольклору АН УРСР і як викладач Київського театрального інституту. У квітні 1939 р. брав активну участь в організації Республіканської наради кобзарів.

В часи німецько-фашистської окупації Києва за станом здоров’я не мав можливості евакуюватися. 29 грудня 1941 року трагічно загинув (був вбитий разом із дружиною під час вчиненого нападу на квартиру).

З нагоди 135-річчя від дня народження Дмитра Ревуцького в Національній парламентській бібліотеці України підготовлено книжкову виставку. Експозиція знайомить з виданнями із науково-творчого доробку Д. Ревуцького, а також містить матеріали, які висвітлюють його життєвий і творчий шлях.

На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1; 2-й поверх.

Термін експонування: 31 березня – 25 квітня 2016 р.

Інформація підготовлена відділом СКД