Понеділок, 25 листопада 2024
| |||||||||
Навігаційне менюПро бібліотеку
Каталоги
Послуги
Навігаційне менюГромадська приймальня
Публічні закупівлі
Графік роботиЧетверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів). | Книжкова виставка
О. Ю. Кобилянська (1863–1942): до 150-річчя вiд дня народження української письменницi, громадсько-культурної діячки
«Усі мої думки тобі, народе вільний, І пісня серця, музика душі тобі!» Ольга Кобилянська
Дитинство і юність пройшли в румунсько-німецьких містечках Гура-Гумора, Сучава, Кімполунг, а також у селі Димка. У зв’язку з переведенням батька по службі родина часто переїжджала з місця на місце. Із 1901 року і до кінця життя жила в Чернівцях. Закінчила чотирикласну німецьку школу, оскільки у 60–80-х роках ХІХ ст. українських шкіл у Південній Буковині не було. Продовжити навчання не мала змоги через нестачу грошей для оплати. Глибокі знання Ольга Кобилянська одержала шляхом самоосвіти. У родині розмовляли переважно польською та німецькою мовами, але батько подбав про те, щоб дочка приватно вивчила й українську мову. У підлітковому віці почала писати вірші німецькою мовою. У 1880 р. Ольгою Кобилянською було написано перше німецькомовне оповідання «Гортенза, або нарис з життя однієї дівчини». Німецька мова і культура позитивно впливали на розвиток творчої особистості. Вони давали змогу їй долучитись до загальнолюдської культури. «Найбільший вплив з чужих літератур, – згадувала Кобилянська, мав на мене російський писатель Тургенєв і Достоєвський. З німецьких – швейцарець Gottfried Keller, в молодших літах німецька повістярка E.Marlitt, до котрої я в запалі листи писала, очарована її чудовим стилем, а Гейне читала я постоянно». Глибоке літературознавче есе Ольга Кобилянська присвятила творчості видатного російського письменника Льва Толстого. Але для того, щоб утвердитися українською письменницею, треба було добре знати не тільки українську мову, а й літературу. І з кінця 80-х років увага письменниці зосереджується на житті та культурній спадщині українського народу. Друкуватися почала в 90-х роках. У 1894 році вийшов перший твір Ольги Кобилянської – повість «Людина», написана українською мовою і надрукована у львівському альманасі «Зоря». Це була перша спроба розкрити проблему емансипації жінки, її принижене становище у суспільстві. У цей же період були опубліковані повість «Царівна», новели «Жебрачка», «Природа», «Аристократка». «Царівна» була позитивно оцінена І. Франко: «Се перша у нас повість, основана не на інтригах та любовних пригодах, а на психічній аналізі буденного життя пересічних людей». У тому ж 1894 році Ольга Кобилянська бере участь у створенні «Товариства руських жінок на Буковині», обґрунтувавши мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху». Вона активно виступає за рівні права чоловіка й жінки, порушує питання про тяжке становище жінки. Доля жінки – головна тема творчості письменниці. Один із її найкращих творів про кохання – це романтична повість «У неділю рано зілля копала». В основі повісті лежить тема пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Практично через усю творчість О. Кобилянської проходить тема морально-етичних проблем життя інтелігенції: від ранніх творів до роману «Апостол черні». Ще однією з найважливіших тем творчості письменниці було правдиве зображення життя села. Повість «Земля» – стала видатним явищем не тільки української, а й світової літератури. Твори Ольги Кобилянської були перекладені німецькою, польською, чеською мовами. Більш детально ознайомитись із життям та творчістю видатної письменниці можна, звернувшись до її творів і літератури про неї, представлених на книжковій виставці «О. Ю. Кобилянська (1863–1942): до 150-річчя вiд дня народження української письменницi, громадсько-культурної діячки». На виставці представлено документи із фондів НПБУ. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.
Виставка експонується за адресою: вул. Грушевського, 1, 2-й поверх. Термін експонування: 25.11 – 9.12.2013 р.
Інформація підготовлена відділом СКД |