Aбонемент

Меценати, що подарували значні книжкові колекції

Беретті О. О. – син і онук відомих київських архітекторів Вікентія Івановича й Олександра Вікентійовича Беретті; передав у дар бібліотеці близько 4 тис. книг, зокрема цінну книжкову колекцію, зібрану дідом і батьком, основу якої склала література з питань кооперації, економіки, статистики, фінансів, а також близько 300 рідкісних альбомів і книг із архітектури та мистецтва, в тому числі і кілька раритетних видань XVI-XVII ст.

Білецький Олександр Іванович (1884-1961) – відомий вчений-літературознавець, академік. До 100-річчя бібліотеки його дружина подарувала книжкову колекцію (близько 1500 видань), куди ввійшли літературознавчі праці та художні твори.

Біляшівський Микола Федотович (1867-1926) – український археолог, етнограф, нумізмат, музеєзнавець, дійсний член АН України з 1919 р., з 1902 р. перший директор Київського міського музею старожитностей та мистецтв (зараз Національний художній музей); у 1898-1902 рр. був бібліотекарем КПІ; на початку 20-х рр. подарував книгозбірні дуже цінну збірку книг (63 томи).

Венюков Павло Миколайович (1856-1916) – геолог, палеонтолог; із 1889 р. професор Київського університету; меценат, котрий подарував приватне книжкове зібрання померлого лаборанта університетської геологічної лабораторії О. Г. Радкевича (144 томи).

Горленко Василь Петрович (1853-1907) – український письменник, літературний критик, мистецтвознавець, фольклорист, етнограф, активно співпрацював із часописом „Киевская старина”; подарував книгозбірні 400 томів стародруків – книг і журналів.

Корольков Іван Миколайович – протоієрей, професор Київської духовної академії, подарував бібліотеці 162 томи літератури.

Лучицький Іван Васильович (1845-1918) – український і російський історик, професор Київського університету, громадський діяч, голова комітету бібліотеки у 1902-1905 рр. Подарував установі дуже цінну колекцію, що налічувала понад 4 тис. видань, здебільшого з історії, серед яких було чимало раритетів; діяльний член „будівельної комісії”, створеної у 1902 р. з метою побудови нового приміщення бібліотеки.

Малінін В. В. – доктор медицини, подарував книгозбірні власну медичну бібліотеку, в якій було чимало рідкісних і цінних видань.

Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон), (1882-1972) – український мовознавець, церковний і культурний діяч, історик церкви; міністр освіти (1918) і віросповідань (1918-1921) в уряді Української Народної Республіки; був активним відвідувачем бібліотеки у 10-20-х рр. ХХ століття, часто дарував їй книги.

Оглоблін Микола Якович (1840-1911) – відомий київський видавець, гласний міської Думи; з 1876 р. – власник кількох книгарень у Києві і Санкт-Петербурзі. Починаючи з кінця 1880-х рр., упродовж більше ніж двадцяти років був основним постачальником книг для Київської міської публічної бібліотеки, через його книгарні оформлялася передплата на періодичні видання; неодноразово дарував бібліотеці твори друку.

Орлик Петро Іванович (1929-1993) – український літературознавець, професор Київського педагогічного університету ім. М. Драгоманова, автор монографій із питань української поезії кінця ХІХ – початку ХХ ст., підручників з української літератури. Особиста книжкова колекція вченого включала понад 5 тис. творів друку. Після смерті Орлика у 1995 р. його дружина передала 250 видань із цієї колекції в дар НПБУ, читачем якої Петро Іванович був упродовж багатьох років.

Сидоров А. А. – голова Київського тимчасового комітету, подарував бібліотеці 251 том видань.

Сірополко Степан Онисимович (1872-1959) – визначний український книгознавець, бібліотекознавець, культуролог, журналіст, педагог; із листопада 1917 по липень 1919 р. жив і працював у приміщенні книгозбірні; дуже часто дарував їй свої друковані твори. Унікальну приватну бібліотеку й архів ученого довгий час зберігала у Празі його дочка – професор педагогіки Олександра Сірополко. За її заповітом, у 1997 р. зібрання С. Сірополка (4709 од. зберігання) поповнило фонди НПБ України.

Тулуб Микола Олександрович (1862-1914) – присяжний повірений, юрист Південно-Західної залізниці; у 1914 р. родина правника, виконуючи його заповіт, передала до бібліотеки особисту книгозбірню небіжчика, що складалася з 4 тис. книг, серед яких особливу цінність становили протоколи з’їздів, конференцій, статути, тарифи та інші видання, що стосувалися залізничного транспорту.

Федоров Георгій (Єгор) Якович (1828-1892) – книготорговець, власник друкарні, у 1875 р. подарував бібліотеці частину видань (близько 5 тис.) із приватної збірки колишнього міністра юстиції Д. П. Трощинського.

Юзефович Борис Михайлович (1843-1911) – державний і громадський діяч, видавець, цензор; син М. В. Юзефовича. Подарував Київській міській бібліотеці у середині 90-х років ХІХ ст. частину бібліотеки свого покійного брата Володимира Юзефовича ((1841-1893) – урядовець, камергер, керуючий канцелярією міністра внутрішніх справ Росії), яка налічувала 5812 томів. Ця колекція стала найбільшим книжковим даром за всю історію Київської міської публічної бібліотеки.