Aбонемент

Віртуальна книжкова виставка

До 130-річчя від дня народження М. О. Драй-Хмари (1889 –1939),

українського поета, перекладача

Михайло Опанасович Драй-Хмара народився 10 жовтня 1889 року в с. Малі Канівці на Золотоніщині (нині – Чорнобаївський район Черкаської області) в козацькій родині. Він рано залишився без матері. Батько зміг дати синові добру освіту. Спершу Михайло закінчив Золотоніську школу, а згодом – Черкаську гімназію. 1906 року за конкурсом вступив до знаменитої Колегії Павла Ґалаґана в Києві, де він блискуче вивчив французьку, німецьку, латинську і грецьку мови. Пізніше це дозволило йому взятися за переклади.

1910 року Михайло став студентом історично-філологічного факультету Київського університету, після закінчення якого (1915) був залишений на кафедрі слов’янознавства для підготовки до професорського звання. 1913 року відряджений за кордон, де студіював фонди бібліотек та архівів Львова, Будапешта, Загреба, Белграда і Бухареста. З початком першої світової війни як професорський стипендіат працював у Петроградському університеті, а 1917 року повернувся в Україну. В 1918-23 рр. був професором Кам’янець-Подільського університету. В 1923-1929 рр. – професором кафедри українознавства Київського медичного інституту, а в 1930-33 рр. працював у Науково-дослідному інституті мовознавства при Всеукраїнській академії наук (ВУАН).

Михайло Драй-Хмара належав до угруповання «неокласиків», хоча до кінця не позбувся символістичних впливів. Його поетичній палітрі притаманні вкрай загострені ліричні емоції, його соковито-язичницька лексика наповнена неологізмами. До класичних форм сонета, яким віддавали перевагу «неокласики», він звертається тільки наприкінці 20-х років. За життя Драй-Хмари вийшла друком лише одна книга поезій «Проростень» (1926). Дві інші («Сонячні марші» та «Залізний обрій») так і не побачили світ аж до 1969 року.

Плідно й натхненно працював Михайло Драй-Хмара в галузі літературознавчих досліджень і поетичних перекладів. Перекладацтво було другим покликанням митця, з-під його пера вийшли переклади творів російських, французьких, німецьких, італійських та слов’янських поетів.

Як літературознавець, глибоко обізнаний із слов’янськими літературами, Драй-Хмара своїми розвідками добре прислужився розвитку історико-порівняльного методу. Щоправда, йому вдалося видати лише монографію «Леся Українка» (1926).

Після арешту 1933 р. він знову був ув’язнений 5 вересня 1935 р., засуджений за «контрреволюційну діяльність» і засланий у концтабори на Колиму.

Помер М. Драй-Хмара 19 січня 1939 року на засланні.

Реабілітований письменник після перевірки табірної справи в Магаданській області в 1989 році.

До 130-річчя від дня народження М. О. Драй-Хмари в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються добірки творів Михайла Драй-Хмари, книжки та статті про його життя і творчість та багато іншої цікавої літератури про нього.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.

1/51
	Академія наук УРCР. Збірник комісії для дослідження історії української мови [Електронна копія] / Укр. акад. наук ; за ред. А. Кримського та проф. М. Драй-Хмари. — Електрон. текст. дані. — У Києві : Друк. Укр. Акад. наук, 1931 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2019). Т. 1 : — Електрон. текст. дані (1 файл : 365 Мб). — 1931 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2019).   Режим доступу: http://elib.nplu.org/view.html?id=10536  Перший том збірника Всеукраїнської академії наук вийшов друком 1931 року під редакцією українських науковців і письменників Агатангела Кримського і Михайла Драй-Хмари. До видання увійшли статті, присвячені різноманітним питанням історії української мови. Авторами опублікованих робіт є українські мовознавці та письменники Дмитро Шелудько, Григорій Ільїнський, Олена Курило, Василь Сімович, Петро Бузук, Микола Семенів, Михайло Драй-Хмара, Володимир Ярошенко.