Неділя, 20 жовтня 2019

Новини і події

Режим роботи

Понеділок - п'ятниця
з 09:00 до 20:00;
субота, неділя -
з 10:00 до 18:00.
Четверта п'ятниця
кожного місяця –
санітарний день
(бібліотека не обслуговує користувачів).

Віртуальна книжкова виставка

До 145-річчя від дня народження Марка Черемшини (1874–1927), українського письменника

 

 

image13 червня 1874 року в селі Кобаках Косівського повіту (тепер район Івано-Франківської області) у сім’ї селянина народився Іван Семанюк – майбутній письменник Марко Черемшина.

Ще під час навчання в сільській школі Марко Черемшина захоплювався народною творчістю: любив слухати казки, пісні та народні оповідання. Читав багато книг з домашньої бібліотеки, яку збирав під впливом Ю. Федьковича його батько.

Після закінчення школи 1889 року вступив до Коломийської гімназії, де познайомився з Василем Стефаником та Лесем Мартовичем, які вчилися в старших класах цієї ж гімназії. В роки навчання читав твори російської та української революційно-демократичної літератури, яка була в таємній студентській бібліотеці. Пробував писати вірші на зразок коломийок.

Під час літньої відпуски 1895 року Черемшина написав драму «Несамовиті», яку надіслав на конкурс, оголошений редакцією журналу «Зоря». Але драма лишилася неопублікованою, а рукопис її загинув.

Восени 1896 року Черемшина подався до Відня з наміром вступити на медичний факультет університету. Оскільки плата за навчання була надто висока, він змушений був піти на юридичний факультет.

В університеті Марко Черемшина з головою поринає в літературну і громадсько-культурну діяльність. Він брав активну участь у роботі студентського земляцького культурно-громадського товариства «Січ», заснованого українською студентською молоддю ще в 1868 р., вступає в робітниче товариство «Поступ». Ці товариства влаштовували літературні вечори, дискусії, відзначали пам’ятні літературні дати.

З 1896 р. в чернівецькій українській газеті «Буковина» починають з’являтися перші твори молодого письменника – оповідання, поезії в прозі, художні переклади. У 1897 р. Марко Черемшина зустрівся з Іваном Франком. Ця зустріч мала вирішальний вплив на формування реалістичного творчого методу Марка Черемшини. Іван Франко порадив йому писати про життя селян-гуцулів, був першим літературним редактором його «ескізів з гуцульського життя». В 1899 р. у львівському журналі «Літературно-науковий вісник», редагованому Іваном Франком, було вміщено оповідання «Святий Николай у гарті» та «Хіба даруймо воду», які одразу засвідчили народження талановитого й оригінального письменника. Протягом двох років Марко Черемшина написав ряд оповідань на тему життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. В 1901 р. вони вийшли у Чернівцях окремою книжкою під назвою «Карби». Ця невелика книжечка одразу висунула Марка Черемшину на одне з чільних місць серед українських новелістів початку XX ст.

Після виходу «Карбів» у літературній творчості Марка Черемшини настала перерва. У 1901 р. він закінчив навчання в університеті, та тільки у 1906 р. одержав диплом. Спочатку він проходив фахову практику у Відні, а з жовтня 1906 р. перебрався до містечка Ділятина, де працював адвокатом шість років. У 1912 р. він відкрив власну адвокатську канцелярію в м. Снятині, і тут залишився до кінця життя, захищаючи інтереси селян від австро-цісарської і польсько-шляхетської сваволі.

Лише з 1919 року почали з’являтися нові оповідання Марка Черемшини, присвячені руїні галицького села, спустошеного подіями першої світової війни: «Село вигибає», «Село потерпає», «Бодай їм путь пропала», «Перші стріли» тощо.

Ще один тематичний цикл становлять оповідання Черемшини, писані про життя селянства під гнітом польської влади: «Верховина», «Ласка», «Коляда», «На Купала на Івана» та ін.

Тогочасна критика відзначала високу майстерність письменника і багатство народної, часто ритмізованої мови. Зважаючи на спільне їм усім селянське походження і тематику творчості та дружні особисті зв’язки, в історії літератури Марка Черемшину, Василя Стефаника і Леся Мартовича часто об’єднують під назвою «покутської трійці».

1925 році виходить у Києві збірка новел «Село вигибає» зі вступною статтею Миколи Зерова, до якої увійшли нові переклади і оповідання. Окрилений успіхом, Черемшина активно займається літературною творчістю, готує нову книжку до видання. Але раптова смерть 25 квітня 1927 року обірвала всі його творчі плани. Нові дві збірки оповідань вийшли у видавництві «Книгоспілка» в 1929 році уже посмертно.

Нині в Кобаках у рідній хаті письменника створено музей. Є музей Марка Черемшини і в Снятині, де також споруджено пам’ятник-погруддя.

До 145-річчя від дня народження Марка Черемшини в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються добірки творів Марка Черемшини, книжки та статті про його життя і творчість, переклади його творів молдавською, білоруською, російською та чеською мовами, та літературу про нього.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки  та традиційними картковими каталогами.

  

Інформацію підготувала бібліотекар І категорії

відділу соціокультурної діяльності

Літовкіна Ю.М.

1/50

Гнідан, О. Д.

Марко Черемшина : нарис життя і творчості / О. Д. Гнідан. — К. : Дніпро, 1985. — 167 с. : портр.

 

Шифр зберігання: А411685

 

Автор розглядає твори класика української літератури Марка Черемшини (1874–1927), друга В. Стефаника, Л. Мартовича, аналізує новели із збірок «Карби», «Село вигибає», «Верховина», в яких показане безправне становище західноукраїнського селянства, грабіжницький характер імперіалістичної війни, свавілля, злочини цісарської армії щодо мирного населення.